56-та окрема мотопіхотна бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
56-та окрема мотопіхотна бригада
Нарукавний знак бригади
На службі 2015 — дотепер
Країна  Україна
Вид Сухопутні війська
Тип  Механізовані війська
Чисельність Бригада
У складі Оперативне командування «Південь» ОК «Південь»
Гарнізон/Штаб Донецька область,
м. Маріуполь
Гасло «Хто як не ми»
Війни/битви Війна на сході України,
Російське вторгнення в Україну (2022),
Бої за Маріуполь (2022),
Блокада Маріуполя,
Битва за Бахмут
Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесні найменування Маріупольська
Знаки розрізнення
Польовий нарукавний знак

Медіафайли на Вікісховищі

56-та окрема мотопіхотна Маріупольська брига́да (56 ОМПБр, в/ч А0989, пп В2095) — мотопіхотна бригада у складі Збройних сил України. Дислокувалася у м. Маріуполь, Донецька область.

Бригада була сформована на початку 2015 року, після російської агресії 2014 року. У 2022 році бригада брала участь у боях на Херсонському напрямку та звільненні правобережжя Херсонщини.

Історія

[ред. | ред. код]

Передумови

[ред. | ред. код]

У лютому 2014 року почалася російська збройна агресія проти України: Росія вторглася до Криму, окупувала та анексувала його. В Україні почалася часткова мобілізація.

13 квітня 2014 року розпочалися бойові дії війни на сході, після захоплення Слов'янська Донецької області російськими диверсійними загонами під командуванням Ігоря Гіркіна. 30 квітня 2014 року в.о. Президента України Олександр Турчинов доручив керівникам обласних адміністрацій почати створення батальйонів територіальної оборони в кожній області України. Влітку українські війська вели бої на російсько-українському кордоні, під Донецьком, Луганськом, та на Приазов'ї, ізолюючи угруповання бойовиків від постачання з Росії та розсікаючи утримувані ними території. Після втручання регулярної російської армії, українські сили зазнали низки поразок і були змушені відійти з-під Луганська, Іловайська та Новоазовська.

У січні—лютому 2015 року українська армія зазнала поразки у Донецькому аеропорті і в Дебальцевому, але змогла відтіснити сили окупаційних корпусів від Маріуполя у боях за Широкине.

Створення

[ред. | ред. код]

56-та окрема мотопіхотна бригада у складі ОК «Схід» почала формування 23 лютого 2015 року в Дніпропетровську, згідно зі спільною директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України від 8 грудня 2014 року.[джерело?]

У квітні—травні 2015 року до складу бригади було введено 21-й, 23-й та 37-й окремі мотопіхотні батальйони, які в цей час виконували бойові завдання у секторі «М» (райони навколо Маріуполя).[джерело?]

Згідно з наказом першого заступника начальника Генерального штабу від 12.05.2015 року, управління 56-ї мотобригади, підрозділи бойового та тилового забезпечення 14 травня 2015 року було передано в розпорядження керівника сектору «М» для залучення та безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Там особовий склад частини влився до другої лінії оборони.[1]

Батальйонні навчання бригади. Червень 2015 р.

10 липня 2015 року формування в повному складі було виведено із сектору «М» на 239-й загальновійськовий полігон (смт Черкаське Дніпропетровської області) для доукомплектування та проведення бойового залагодження.[джерело?]

29 серпня 2015 року бригаду було повернуто до сектору «М» для залучення та безпосередньої участі в АТО на території Донецької та Луганської областей. Тут бригада веде бої у зоні Сартана -  Гнутове — Павлопіль — Талаківка — Чермалик — Новоселівка — Чигирлик.[джерело?]

У вересні 2015 року повідомлено, що бригада завершила бойове злагодження.[2]

У листопаді 2016 року бригада отримала пункт постійної дислокації у м. Маріуполі.

У 2017 році батальйони бригади тримали ділянки на кримському кордоні (21 ОМПБ) та в Авдіївці.[джерело?]

З 2018 року зоною відповідальності батальйонів бригади були населені пункти Водяне, Опитне, Піски, Невельське, Нетайлове, Первомайське, Красногорівка.[джерело?]

22 серпня 2018 року бригаді присвоєне почесне найменування «Маріупольська».[3][4]

10 червня 2019 року з'явилася інформація, що 56-ту бригаду можуть передати до складу морської піхоти ВМС ЗСУ.[5]

27 лютого 2021 року духовенство ПЦУ в м. Маріуполі освятило каплицю на честь Покрови пресвятої Богородиці для потреб військовослужбовців 56-ї окремої мотопіхотної бригади.[6]

Російське повномасштабне вторгнення 2022 року

[ред. | ред. код]
Трофейна російська БМП-3 на озброєнні штурмового підрозділу бригади. Бахмутський напрямок, червень 2023 року

У листопаді 2022 року бригада брала участь у боях на Херсонському напрямку та звільненні правобережжя Херсонщини.[7]

5 травня 2023 року 56-та окрема мотопіхотна Маріупольська бригада Сухопутних військ Збройних сил України указом Президента України Володимира Зеленського відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[8][9]

Структура

[ред. | ред. код]

Командування

[ред. | ред. код]

Озброєння

[ред. | ред. код]
Самохідна артилерійська установка «Dana» на озброєнні 56-ї Маріупольської бригади. Лютий 2024. Донбас, Україна.

Окрім танків Т-64БВ, які стояли на озброєнні бригади до повномасштабного вторгнення, танкісти отримали T-72M1. Танки T-72M1 були передані Україні західними союзниками. Зокрема танки Т-72М1 та Т-72М1R передавала Польща.[15]

Бригада також здобула трофейні російські танки Т-72Б3.[15]

У січні 2024 року повідомлялося, що бригада має чеські 152-мм САУ «DANA».[16]

Традиції

[ред. | ред. код]

Наприкінці 2018 року для бригади була розроблена нова символіка.[17] Підґрунтям для неї стали історичні дописи про зимівник Домаха часів Запорізької Січі, який виконував завдання передової застави на шляху Потайного водного шляху запорозьких козаків з Дніпра в Чорне море. В основі нарукавного знаку — «британський» геральдичний щит, основний для всіх військових формувань ЗСУ, із пропорціями 7:8. На жовтому тлі розміщено зірку Алатир синього кольору, що символізує розвиток і прагнення до кращого майбутнього шляхом перемог. Нарис такої зірки є усталеним елементом традиційної української вишивки. В основі щита зображено три хвилі синього кольору, гребінці яких обернено праворуч, які символізують Азовське море. На зірку накладено схрещені стилізовані козацькі списи білого кольору.[18]

Втрати

[ред. | ред. код]

Станом на травень 2021 року, за даними Книги пам'яті, бригада втратила загиблими 20 військовослужбовців.[19]

Вшанування

[ред. | ред. код]

У культурі

[ред. | ред. код]

У 2017 році вийшла книга «Кава зі смаком попелу» (рос. Кофе со вкусом пепла) Олексія Петрова, колишнього бійця 37-го батальйону. У ній автор описав те, що відбувалося в районі бойових дій у 2015 році, та про будні бійців на війні.[14]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Бійці 56-ї бригади зайняли другу лінію оборони на Донбасі. Архів оригіналу за 3 січня 2016. Процитовано 25 жовтня 2015.
  2. Збройні Сили України продовжують нарощувати м’язи. www.facebook.com. 4 вересня 2015. Процитовано 15 червня 2024.
  3. Указ Президента України від 22 серпня 2018 року № 232/2018 «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України та уточнення деяких найменувань»
  4. Президент України підписав Указ «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України та уточнення деяких найменувань» // Міністерство оборони України, офіційний вебсайт, 24 серпня 2018. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 24 серпня 2018.
  5. 56-ту бригаду передають морпіхам. MIL.IN.UA (укр.). 10 червня 2019. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 10 червня 2019.
  6. У Маріуполі духовенство ПЦУ освятило капличку для військових із 56 ОМПБр. 01.03.2021, 16:30. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
  7. Сили оборони встановили контроль у понад 60 населених пунктах Херсонщини – звернення Президента України. https://www.president.gov.ua/. Офіс Президента України. 12 листопада 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
  8. Указ Президента України від 5 травня 2023 року № 265/2023 «Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу"»
  9. Президент Зеленський нагородив бійців 56 Маріупольської ОМБр. 6 травня 2023.
  10. Как в Мариуполе встречали с фронта 23-й мотопехотный батальон. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
  11. Порошенко нагородив легендарних командирів, які відзначилися у боях на Донбасі. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 24 жовтня 2015.
  12. ПРЕЗИДЕНТ НАГОРОДИВ БОЙОВИХ КОМАНДИРІВ, ЯКІ ВІДЗНАЧИЛИСЯ У ЗОНІ АТО. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 24 жовтня 2015.
  13. Наша армія сьогодні і завтра: роздуми героїв. http://www.ukrinform.ru/. Укрінформ. 14 жовтня 2016. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016.(рос.)
  14. а б День з 56-ю окремою мотопіхотною Маріупольською бригадою. armyfm.com.ua. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
  15. а б 56-ту бригаду озброїли парком різних танків. Мілітарний (укр.). Процитовано 28 травня 2024.
  16. Маріупольську бригаду посилили новими САУ Dana-M2. Мілітарний (укр.). Процитовано 28 травня 2024.
  17. Дві бойові бригади ЗСУ отримають нову символіку. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 7 грудня 2018. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.
  18. Бойова бригада ЗСУ отримає нову символіку. http://www.na.mil.gov.ua/. Народна армія. 11 грудня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
  19. Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 23 травня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]