Сверблячка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сверблячка
Itch.jpg
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 L29
DiseasesDB 25363
MedlinePlus 003217
eMedicine derm/946
MeSH D011537
Cat scratching.jpg

Свербля́чка[1], свербі́ж[2], свербі́ння[3], іноді свербе́ць[4] (лат. pruritis) — неприємне відчуття роздратування, печіння і поколювання у якій-небудь ділянці шкіри, зумовлене різними причинами (вплив хімічних речовин, бактерій, вірусів, паразитичних грибів, інших паразитів). Відчуття свербежу часто виражається у гострій потребі потерти або почухати певну ділянку шкіри.

Причини[ред.ред. код]

Відчуття свербежу може бути спричинение ростом чи рухом волосся або випуском хімічної речовини (гістаміну) з клітин під шкірою. Сверблячка розглядається як захисний механізм, оскільки вона допомагає істоті видалити паразитів зі своєї шкіри.

Свербіж виникає внаслідок роздратування нервових закінчень під впливом наступних причин:

Механізм зворотного зв'язку при свербінні і заходи боротьби з ним[ред.ред. код]

Розчісування[ред.ред. код]

Виникнення свербежу зазвичай зумовлює майже непереборне бажання почухати уражене місце, однак при розчісуванні свербіж тільки посилюється.

Заходи боротьби з сверблячкою[ред.ред. код]

  • Основну увагу слід приділити усуненню причин виникнення свербежу;
  • Зазвичай тепло посилює свербіж, а охолодження — зменшує;
  • До усунення основної проблеми слід використовувати симптоматичні засоби.

Інше[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

  • Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 68. Сверблячка
  • Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 68. Свербіж
  • Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 68. Свербіння
  • а б Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 68. Свербець