Антилопа лехве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Антилопа лехве
самець K. l. leche
Національний парк Нкаса Рупара, Намібія
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина: Бикові (Bovidae)
Рід: Kobus
Вид:
K. leche
Біноміальна назва
Kobus leche
Gray, 1850
Підвиди
Ареал
Синоніми

Onotragus leche

Лехве, червоний лехве або південний лехве (Kobus leche) — це антилопа, яка мешкає в заболочених місцях південно-центральної Африки. Батьківщиною є Ботсвана, Замбія, південно-східна частина Демократичної Республіки Конго, північно-східна Намібія та східна Ангола, особливо в дельті Окаванго, рівнині Кафуе та водно-болотних угіддях Бангвеулу. Вид досить поширений в зоопарках і фермах диких тварин.

Ареал[ред. | ред. код]

Ареал лехве — Ботсвана, Замбія, південно-східна частина Демократичної Республіки Конго, північно-східна Намібія та східна Ангола, головним чином в дельті річки Окаванго, рівнині Кафуе[en] та болотах Бангвеулу[en]. Вид часто можна зустріти в зоопарках і фермах диких тварин.

Опис[ред. | ред. код]

Дорослі лехве зазвичай мають висоту 90-100 см (на рівні плеча) і важать від 50 до 100 кг, самці більші за самок. Лехве золотисто-коричневі з білим черевцем. Самці зазвичай темніші за кольором, але конкретний відтінок і кількість чорного кольору на передніх ногах, грудях і тілі відрізняються залежно від підвиду. Довгі спіралеподібні роги мають форму ліри, і їх мають лише самці. Задні ноги трохи довші, ніж у інших антилоп, що полегшує біг на великі відстані по болотистій місцевості.

Середовище проживання[ред. | ред. код]

Лехве зустрічаються в болотистих районах, де вони споживають водні рослини, відіграючи важливу роль травоїдної тварини[2]. Як захист від хижаків вони використовують водойми, в яких стоять по коліно у воді. Їхні ноги покриті водовідштовхувальним матеріалом, що дозволяє їм досить швидко рухатись в такому середовищі. Лехве активні в денний час[en]. Вони збираються в стада, які можуть налічувати багато тисяч тварин[3]. У стадах зазвичай містяться тварини однієї статі, але в шлюбний період вони змішуються[4].

Таксономія[ред. | ред. код]

Підвид[ред. | ред. код]

Самець підвиду «Кафуе лехве» (K. l. kafuensis) має більше чорного кольору на передніх ногах і грудях, ніж у підвидів «червоний лехве» і «Upemba лехве», але менше, ніж у «чорного лехве», який також має трохи чорного кольору по боках

Розрізняють чотири підвиди лехве[5][6].

Крім того, деякі організації та органи влади вважають Упемба лехве[en] (Kobus anselli) і вимерлий Кейп Лехве[en] (Kobus venterae) окремими підвидами (Kobus leche anselli та Kobus leche venterae)[7][8].

Незважаючи на те, що Нільський лехве (K. megaceros) споріднений та має назву «лехве», його послідовно визнають окремим видом[6].

Розмноження[ред. | ред. код]

Лехве спаровуються під час сезону дощів з листопада по лютий. Вагітність триває сім-вісім місяців, тому більшість телят народжується з липня по вересень[9]. Випадки гібридів між лехве і водяними козлами спостерігалися, хоча і не дуже часто[10].

Загрози[ред. | ред. код]

Кількість червоних лехве оцінюється в 80 000 (2013), чорних лехве — 49 036, Кафуе лехве — 28 711 (2015). Якщо припустити, що Упемба лехве все ще нараховує 1000 тварин, загальна популяція становитиме 158 750, що демонструє зменшення на 25 % порівняно з 1999 роком. Існує тенденція до збільшення (або стабільності) популяції чорного лехве та зменшення популяцій червоного лехве (за межами деяких охоронюваних територій), Кафуе лехве, і, ймовірно, Упемба лехве. Таким чином, вид близький до порогу вразливості. Причини зменшення — браконьєрство, розширення сільського господарства та випасання худоби, зміна водогосподарських режимів, посуха та посягання чужорідних видів рослин[11].

Підвид лехве Робертса (K. l. robertsi), що колись мешкав у міжріччі Луонго і Луени, вважається вимерлим, оскільки з 1980-х років не зустрічався жоден його представник[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. IUCN SSC Antelope Specialist Group (2017). Kobus leche. Процитовано 12.11.2021.
  2. Franceschini, M. Celeste; Murphy, Kevin J.; Moore, Isabel; Kennedy, Michael P.; Martínez, Fedra S.; Willems, Frank; De Wysiecki, M. Laura; Sichingabula, Henry (29 липня 2020). Impacts on freshwater macrophytes produced by small invertebrate herbivores: Afrotropical and Neotropical wetlands compared. Hydrobiologia (англ.). 847 (17): 3931—3950. doi:10.1007/s10750-020-04360-5.
  3. Windhoek, UrbanCamp net | Camping | Leisure |. Lechwe. urbancamp.net (en-us) . Процитовано 30 травня 2020.
  4. Nefdt, Rory J. C.; Thirgood, Simon J. (1997). Lekking, resource defense, and harassment in two subspecies of lechwe antelope. Behavioral Ecology (англ.). 8: 1—9. doi:10.1093/beheco/8.1.1.
  5. Wilson, D.E.; Reeder, D. M. (2005). Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed.). www.departments.bucknell.edu (англ.). Johns Hopkins University Press. с. 720. ISBN 978-0-8018-8221-0. OCLC 62265494. Процитовано 29 січня 2024.
  6. а б Groves, C.; Grubb, P. (2011). Ungulate Taxonomy (англ.). Baltimore: Johns Hopkins University Press. с. 190—1. ISBN 978-1-4214-0093-8.
  7. IUCN SSC Antelope Specialist Group (2017). Kobus leche ssp. anselli. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2017: e.T136937A50198198. doi:10.2305/IUCN.UK.2017-2.RLTS.T136937A50198198.en. Процитовано 12 листопада 2021.
  8. Brain, C. K. (1983). The Hunters Or the Hunted?: An Introduction to African Cave Taphonomy (англ.). American Bar Foundation. с. 173.
  9. Newell, Toni Lynn. Kobus leche (lechwe). Animal Diversity Web (англ.). Процитовано 29 січня 2024.
  10. Antelope hybrid in the wilds of northern Botswana. Africa Geographic (англ.). 19 травня 2016. Архів оригіналу за 7 August 2020.
  11. IUCN SSC Antelope Specialist Group (2017). Kobus leche. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2017: e.T11033A50189021. doi:10.2305/IUCN.UK.2017-2.RLTS.T11033A50189021.en. Процитовано 23 березня 2024.
  12. IUCN SSC Antelope Specialist Group (2017). Kobus leche ssp. robertsi. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2017: e.T11038A50190034. doi:10.2305/IUCN.UK.2017-2.RLTS.T11038A50190034.en. Процитовано 11 листопада 2021.

Посилання[ред. | ред. код]