Апічатпон Вірасетакул

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Апічатпон Вірасетакул
อภิชาติพงศ์ วีระเศรษฐกุล
Apichatpong.jpg
Апічатпон Вірасетакул, грудень 2010
Дата народження 16 липня 1970(1970-07-16) (49 років)
Місце народження Бангкок, Таїланд
Громадянство Таїланд Таїланд
Професія кінорежисер, сценарист, продюсер
Alma mater Khon Kaen University[d] і Школа інституту мистецтв Чикаго[d]
Роки активності 1993наш час
Напрям Авторське кіно
IMDb ID 0917405
Нагороди та премії
Орден Мистецтв та літератури
Офіційний вебсайт
Commons-logo.svg Апічатпон Вірасетакул у Вікісховищі

Апічатпо́н «Джо» Вірасетаку́л (тай. อภิชาติพงศ์ วีระเศรษฐกุล; нар. 16 липня 1970, Бангкок, Таїланд) — тайський незалежний кінорежисер, сценарист і продюсер нетрадиційних з розповідної точки зору фільмів — «Таємничий полуденний об'єкт» (2000), «Благословенно Ваш» (2002), «Тропічна хвороба» (2004), «Синдроми і століття» (2006). У 2010 році його фільм «Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя» був удостоєний «Золотої пальмової гілки» 63-го Каннського кінофестивалю. Через складне для вимови ім'я режисер просить, щоб його називали «Джо». Лауреат та номінант багатьох фестивальних та професійних кінонагород .

Біографія[ред. | ред. код]

Апічатпон Вірасетакул за першою освітою — архітектор. У середині 1990-х він відвідував кіношколу в Чикаго. Починав як експериментальний документаліст. Зняв понад десяток короткометражних фільмів. У 1999 році створив невелику кінокомпанію Kick the Machine, яка займається випуском його фільмів (як правило, в копродукції з європейськими студіями). Воліє працювати з непрофесійними акторами. Відвертість сцен в деяких з його фільмів виклика́ла проблеми з цензурою в Таїланді.

Творчість[ред. | ред. код]

Фільми Вірасетакула мають нетрадиційну структуру оповіді (розміщення титрів в середині фільму, сюжетні траєкторії, що перетинаються, непоспішне розкриття мотивації героїв). У них часто фігурують джунглі, містика, реінкарнації душ і гомосексуальність. Відсутність традиційної розповідної лінії дозволяє критикам інтерпретувати фільми Вірасетакула як «таке, що тече, безтілесне скупчення дивовижних знаків, що позбавлені смислу, який не піддається розшифровці»[1]. Російський кінокритик Андрій Плахов зараховує Вірасетакула до режисерів нової генерації, любителів «розслаблених розповідних структур», які «заперечують саму ідею кіно як історії, і кіно як атракціону»[2].

Роботи Вірасетакула отримували нагороди на найбільших світових кінофестивалях. Так, «Тропічна хвороба» отримала приз журі на Каннському кінофестивалі 2004 року[3], «Благословенно ваш» здобув головний приз у програмі «Особливий погляд» на Каннському кінофестивалі 2002 року[4], а фільм «Синдроми і століття», прем'єра якого відбулася на 63-му Венеційському кінофестивалі[5] став першим тайським фільмом, представленим у конкурсній програмі Венеційського кінофестивалю.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Апічатпон Вірасетакул є відкритим геєм. У травні 2013 року в інтерв'ю часопису Encounter Thailand, Апічатпон заявив, що всі його фільми носять особистісний характер, і він не вважає себе культурним послом Таїланду. У зв'язку з поняттям «квір», він пояснив: «Для мене, слово квір не означає нічого неможливого»[6].

Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]

Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
2000 Непізнаний полуденний об'єкт Dokfa nai meuman Так
2002 Благословенно Ваш Sud sanaeha Так Так
2003 Пригоди Айрон Пуссі Hua jai tor ra nong Так Так
2004 Тропічна хвороба Sud pralad Так Так
2005 к/м Земні бажання Worldly Desires Так Так
2005 к/м Привид Азії Ghost of Asia Так Так
2006 Синдроми і століття Sang sattawat Так Так
2006 к/м Гімн The Anthem Так Так
2007 Положення нашого світу O Estado do Mundo Так
2009 к/м Лист дядечкові Бунмі A Letter to Uncle Boonmee Так Так
2009 к/м Примари Набуа Phantoms of Nabua Так Так
2009 Хайку Haiku Так
2010 Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя Loong Boonmee raleuk chat Так Так
2010 к/м Імперія Empire Так Так
2011 Quattro Hongkong 2 Так
2012 Готель «Меконг» Mekong Hotel Так Так
2012 к/м Попелища Ashes Так
2013 Венеція 70: Перезавантаження майбутнього Venice 70: Future Reloaded Так
2014 Короткі історії Short Plays Так
2015 Цвинтар блиску Rak ti Khon Kaen Так Так
2018 10 років в Таїланді 10 Years in Thailand Так

Визнання[ред. | ред. код]

Film-award-stub.svg Нагороди та номінації Апічатпона Вірасетакула' [7] 
Рік Категорія Фільм Результат
Ванкуверський міжнародний кінофестиваль
2000 Приз Дракони і Тигри Непізнаний полуденний об'єкт Нагорода
1900 Приз Дракони і Тигри — Спеціальна згадка Нагорода
Токійський кінофестиваль FILMeX
2000 Гран-прі Непізнаний полуденний об'єкт Номінація
2002 Гран-прі Благословенно Ваш Нагорода
2004 Нагорода
Каннський кінофестиваль
2002 Приз Особливий погляд Благословенно Ваш Нагорода
2004 Золота пальмова гілка Тропічна хвороба Номінація
Приз журі Нагорода
2010 Золота пальмова гілка Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя Нагорода
2015 Приз Особливий погляд Цвинтар блиску Номінація
Кінофестиваль в Салоніках
1900 Приз Золотий Олександр Благословенно Ваш Нагорода
Кінофестиваль незалежного кіно в Буенос-Айресі
2003 Найкращий фільм Благословенно Ваш Номінація
2003 Найкращий режисер Нагорода
2003 Приз ФІПРЕССІ Нагорода
Роттердамський міжнародний кінофестиваль
2003 Премія KNF Благословенно Ваш Нагорода
Сингапурський міжнародний кінофестиваль
2003 Приз Молодого кіно Благословенно Ваш Нагорода
2005 Спеціальний приз журі Тропічна хвороба Нагорода
Міжнародний кінофестиваль в Сан-Паулу
2004 Премія критиків Тропічна хвороба Нагорода
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
2004 Гран-прі Золотий Г'юго Тропічна хвороба Номінація
2006 Синдроми і століття Номінація
2012 Готель «Меконг» Номінація
Міжнародний кінофестиваль в Індіанаполісі
2005 Спеціальний приз журі за режисуру Тропічна хвороба Нагорода
Міжнародний кінофестиваль у Локарно
2005 Золотий леопард Земні бажання Номінація
Туринський гей-лесбійський кінофестиваль
2005 Найкращий художній фільм Тропічна хвороба Нагорода
Венеційський кінофестиваль
2006 Золотий лев Синдроми і століття Номінація
Азійський кінофестиваль в Довілі (Франція)
2007 Гран-прі Лотус Синдроми і століття Нагорода
Каталонський кінофестиваль в Сіджасі
2010 Приз критиків за найкращий фільм Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя Нагорода
2015 Найкращий художній фільм Цвинтар блиску Номінація
Лондонський кінофестиваль
2015 Найкращий фільм (Офіційна програма) Цвинтар блиску Номінація

У 2009 році англійською мовою з'явилася збірка статей про фільми Вірасетакула (серед авторів — Бенедикт Андерсон і Тільда Свінтон). Джонатан Розенбаум назвав його одним з найперспективніших режисерів сучасності.[8]

За підсумками 2000-х років, багато авторитетних кінокритиків (зокрема, Джим Гоберман) включили до числа найкращих фільмів його «Тропічну хворобу»[9]. Російський кінокритик А. Плахов у зв'язку з цим відмітив: «За рейтингами нульових років цей таєць іде в авангарді світового кінопроцесу, багато в чому випереджаючи його, і стає головним режисером сучасності»[10]. У березні 2016 року фільм «Тропічна хвороба» увійшов до рейтингу 30-ти найвидатніших ЛГБТ-фільмів усіх часів, складеному Британським кіноінститутом (BFI) за результатами опитування понад 100 кіноекспертів, проведеного до 30-річного ювілею Лондонського ЛГБТ-кінофестивалю BFI Flare[11][12].

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У липні 2018 підтримав петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Phantoms of Liberty: Apichatpong Weerasethakul edited by James Quandt | Senses of Cinema
  2. Квентин Кустурица is no more — Плахов — Кино — OpenSpace.ru
  3. Festival de Cannes — From 11 to 22 may 2011
  4. Festival de Cannes — From 11 to 22 may 2011. Архів оригіналу за 15 квітень 2016. Процитовано 6 квітень 2016. 
  5. Венеція 2006. Програма. Архів оригіналу за 17 травень 2010. Процитовано 6 квітень 2016. 
  6. Matthew Hunt (May 2013). EXCLUSIVE INTERVIEW WITH APICHATPONG WEERASETHAKUL (PDF). Encounter Thailand (from matthewhunt.com). Matthew Hunt. Процитовано 26 May 2014. 
  7. Нагороди та номінації Апічатпона Вірасетакула на сайті IMDb (англ.)
  8. Рецензія в Chicago Reader
  9. Новости «Лучшие фильмы 2000-х по версии Cahiers du Cinema» Arthouse.Ru Архівовано 3 листопад 2011 у Wayback Machine.(рос.)
  10. Ъ-Weekend — Международная кадровая политика
  11. The 30 Best LGBT Films of All Time. BFI (англ). 15.06.2016. Процитовано 16.03.2016. 
  12. Daniel Megarry. BFI Flare names the top 30 LGBT films of all time. Gay Times (англ). 15.03.2016. Процитовано 16.03.2016. 
  13. Appel à la libération immédiate d'Oleg Sentsov ! // Société des Réalisateurs de Films, 06.07.2018

Посилання[ред. | ред. код]