Арсенал (шрифт)
| Арсенал | |
|---|---|
 | |
| Стиль | контрастний ґротеск |
| Класифікація | Текстовий (набірний) шрифт |
| Дата створення | 2011 |
| Дизайнер | Андрій Шевченко |
| Використання | Stairsfor та The Arsenal Project Authors |
| Ліцензія | OFL |
| Набір символів | кирилиця, латиниця |
| Остання версія | 2.000 |
| Сайт | www.ukrainian-type.com |
Арсенал — сучасний український діловий шрифт, розроблений дизайнером Андрієм Шевченком у чотирьох накресленнях (Regular, Italic, Bold, Bold Italic). Містить знаки кирилиці та латиниці, капітелі, звичайні та старостильні цифри, кілька альтернативних та історичних знаків, а також розчеркові форми для великих літер.
Історія створення[ред. | ред. код]
Перший відкритий загальноукраїнський конкурс шрифтових гарнітур «Український шрифт» відбувся 2011-го року під патронатом центру української культури КММК «Мистецький Арсенал» (спільно з Благодійним фондом «Мистецький Арсенал»)[1] на конкурсній платформі креативної агенції StairsforDesign[2] за ідеєю й ініціативою Михайла Ілька — засновника креативної агенції та члена правління благодійного фонду.
Метою конкурсу було створити новий конкурентоздатний шрифт, який би відповідав трьом ключовим критеріям «сучасного», «ділового» й «українського», та забезпечити його розповсюдження та вільний доступ до його використання в Україні та за її межами[3]. Він мав задовольняти потреби державних установ, популярних медія, навчальних і наукових інституцій, бізнесу та приватних користувачів. Організатори сподівалися, що комп'ютерна гарнітура в перспективі буде включена до стандартних бібліотек дистрибутивів операційних систем Windows, Mac і Лінукс.
Переможця визначали у два етапи. На першому етапі 29 поданих робіт оцінювала експертна група, до якої увійшли Василь Чебаник, Ярослав Куць і Юрій Крукевич[4]. На другому етапі 10 відібраних робіт оцінювало журі, до якого увійшли Попович Мирослав Володимирович, Малкович Іван Антонович, Івшина Лариса Олексіївна, Заболотна Наталія Пилипівна, а також її заступник, голова правління благодійного фонду та автор ідеї.
За результатами конкурсу, Андрій Шевченко зайняв перше місце зі своєю роботою. Презентацію шрифту провели 4 жовтня 2012 року[5].
У 2016 році вийшла друга версія шрифту з розширеним набором кириличних гліфів і підтримкою в'єтнамської мови[6].
Розповсюдження шрифту[ред. | ред. код]
Шрифт випущено під вільною та відкритою ліцензією SIL Open Font License[7]. Його можна безкоштовно завантажити з офіційного сайту та інших джерел.
Станом на початок листопада 2019 року шрифт використовували через Google Fonts API понад 43 тисячі вебсайтів із 11,2 млн запитів до API на тиждень[8]. А на другу половину листопада 2022 року — понад 87 тисяч вебсайтів із 29,1 мільйонами запитів на тиждень[9]. У першій половині вересня 2023 року — понад 66 тисяч вебсайтів із 44,4 мільйонами запитів на тиждень, найбільша кількість яких була з України, Таїланду, США, Туреччини та В'єтнаму[10].
Шрифт не став стандартом ведення документації в України супроти сподівань організаторів конкурсу[11].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Благодійний фонд «Мистецький Арсенал» продовжує свою діяльність. artarsenal.in.ua. ДП Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал». Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
- ↑ Підсумки відкритих конкурсів під егідою Мистецького Арсеналу. stairsfordesign.com. Благодійний фонд «Мистецький Арсенал». 2 грудня 2011. Архів оригіналу за 22 лютого 2015.
- ↑ Сучасний український діловий український шрифт «Арсенал». Конкурсна платформа StairsforDesign. Архів оригіналу за 3 червня 2012.
- ↑ Шрифт «Арсенал» – Благодійний фонд «Мистецький Арсенал» (укр.). Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
- ↑ Презентация современного делового украинского шрифта «АРСЕНАЛ» (ФОТО). ART Ukraine (рос.) . 4 жовтня 2012. Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
- ↑ Arsenal/README.md at master · alexeiva/Arsenal · GitHub. GitHub. Процитовано 3 листопада 2019.
- ↑ Відтепер Україна має сучасний діловий український шрифт. Благодійний фонд «Мистецький Арсенал». 4 жовтня 2012. Архів оригіналу за 27 лютого 2015.
- ↑ Arsenal. Google Fonts (англ.) . Архів оригіналу за 2 березня 2017. Процитовано 3 листопада 2019.(англ.)
- ↑ Arsenal. Google Fonts (англ.) . Архів оригіналу за 20 листопада 2022. Процитовано 20 листопада 2022.(англ.)
- ↑ Arsenal. Google Fonts (англ.) . Процитовано 11 вересня 2023.(англ.)
- ↑ Ольга Вієру, глава БФ «Мистецький арсенал». www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
| |||||||||||||||||