Асман Моше Реувен
| Моше Реувен Асман | |
|---|---|
| івр. משה ראובן אסמן | |
 | |
| Основні відомості | |
| Народження |
14 березня 1966 (57 років) Ленінград, РРФСР, СРСР |
| Країна: |
 Україна Ізраїль |
| Конфесія: | Юдаїзм |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | Chief Rabbi of Ukraine |
| Основні інтереси: | теологія |
| Титул: | головний рабин України головний рабин Києва |
| Нагороди: |
 |
| Додаткова інформація: | головний рабин України і головний рабин Києва |
Моше́ Ре́увен Асма́н (івр. משה ראובן אסמן, 14 березня 1966, м. Ленінград, нині Санкт-Петербург, СССР) — головний рабин Синагоги Бродського у Києві[1] та керівник Всеукраїнського конгресу юдейських хасидських релігійних громад. Головний рабин України. Засновник єврейського поселення Анатевка.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в Ленінграді. 1987 — після одруження виїхав до Ізраїлю, де продовжив навчання в єрусалимських єшивах «Шамір» та «Мерказ Гутник». Паралельно з навчанням очолював «Бейт Хабад» для російськомовних євреїв.
Працював помічником рабина м. Торонто по роботі з російськомовними євреями.
По закінченні навчання отримав звання рабина. У 1991 році скерований до України, де до 1995 р. працював заступником директора програми «Порятунок дітей Чорнобильської зони». У тому ж році став головою єврейської релігійної громади Хабад Любавич міста Києва[2].
У 1997 р. став головним рабином Всеукраїнського єврейського конгресу. Сприяв поверненню «синагоги Бродського» в Києві. Був представником організації «Цеірей Хабад» (Молодь Хабаду) в Україні, головним представником Всесвітнього центру брацлавських хасидів в Україні.
11 вересня 2005 р. обраний головним рабином України.
Сім'я[ред. | ред. код]
Має 12 дітей та 20 онуків.
26 серпня 2017 року син Моше Асмана Мендель надав першу медичну допомогу перехожому, якого збив на автомобілі «Bentley» син депутата від Опозиційного блоку Нестора Шуфрича. Хлопець взяв в охоронця синагоги спеціальний медичний рюкзак і встиг надати необхідну медичну допомогу, поки не приїхала машина «швидкої». Необхідні навички хлопець здобув під час служби в ізраїльській армії[3].
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Орден «За заслуги» III ступеня (18 серпня 2009) — за вагомий особистий внесок у розвиток духовності в Україні, багаторічну плідну церковну діяльність та з нагоди 18-ї річниці незалежності України[4] У 2010 році відмовився від нагороди через "героїзацію Бандери".[5]
Праці[ред. | ред. код]
- Асман Моше Реувен,. Каббала, ответы на не заданные вопросы. — 2011. — 101 с.
- Асман Моше Реувен,. Линия жизни. — 2014.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ First Jewish President of Ukraine Holds ‘Historic’ Meeting With Rabbis [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.], www.chabad.org, May 7, 2019
- ↑ АСМАН Моше Реувен [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.], Религиозно-информационная служба Украины, 2.02.2010. (рос.)
- ↑ Збитому сином Шуфрича першу допомогу надав син головного рабина України. «Українська Правда». Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
- ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2009 року № 622/2009 «Про відзначення державними нагородами України релігійних діячів »
- ↑ Головний рабин України поверне свій орден через Бандеру [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.], УП, 2 лютого 2010
Посилання[ред. | ред. код]
- JewishNews. Биография раввина. Еврейская община Киева (рос.). Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 12 листопада 2015.
- Хазан, Любовь (10 січня 2007). Супруга главного раввина Украины, мать десяти детей ребецн Хана АСМАН: "Любовь - это когда через 20 лет супружества все только начинается". Бульвар Гордона (рос.). Архів оригіналу за 12 листопада 2015. Процитовано 12 листопада 2015.
- Андросова, Валерія (1 лютого 2011). Хасидські династії в процесі відродження іудаїзму в Україні. Релігія в Україні. Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 13 листопада 2015.
- Главный раввин Украины и Киева Моше - Реувен Азман предлагает провести Марш Жизни в Украине [Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine.](рос.) sinagoga.kiev.ua
- сторінка Головного рабина України в Фейсбуці [Архівовано 12 грудня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про теолога або теологиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |