Асман Моше Реувен
| Моше Реувен Асман | |
|---|---|
| івр. משה ראובן אסמן | |
 | |
| Основні відомості | |
| Народження |
14 березня 1966 (56 років) Ленінград, РРФСР, СРСР |
| Країна: |
 Україна Ізраїль |
| Конфесія: | Іудаїзм |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | рабин |
| Основні інтереси: | теологія |
| Титул: | головний рабин України головний рабин Києва |
| Нагороди: |
 |
| Додаткова інформація: | головний рабин України і головний рабин Києва |
Моше́ Ре́увен Асма́н (івр. משה ראובן אסמן, 14 березня 1966, м. Ленінград, нині Санкт-Петербург, СССР) — головний рабин Синагоги Бродського у Києві[1] та керівник Всеукраїнського конгресу юдейських хасидських релігійних громад. Головний рабин України. Засновник єврейського поселення Анатевка.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в Ленінграді. 1987 — після одруження виїхав до Ізраїлю, де продовжив навчання в єрусалимських єшивах «Шамір» та «Мерказ Гутник». Паралельно з навчанням очолював «Бейт Хабад» для російськомовних євреїв.
Працював помічником рабина м. Торонто по роботі з російськомовними євреями.
По закінченні навчання отримав звання рабина. У 1991 році скерований до України, де до 1995 р. працював заступником директора програми «Порятунок дітей Чорнобильської зони». У тому ж році став головою єврейської релігійної громади Хабад Любавич міста Києва[2].
У 1997 р. став головним рабином Всеукраїнського єврейського конгресу. Сприяв поверненню «синагоги Бродського» в Києві. Є представником організації «Цеірей Хабад» (Молодь Хабаду) в Україні, головним представником Всесвітнього центру брацлавських хасидів в Україні.
11 вересня 2005 р. обраний головним рабином України.
Сім'я[ред. | ред. код]
Має 11 дітей (на цей час[коли?]) та 20 онуків.
26 серпня 2017 року син Моше Асмана Мендель надав першу медичну допомогу перехожому, якого збив на автомобілі «Bentley» син депутата від Опозиційного блоку Нестора Шуфрича. Хлопець взяв в охоронця синагоги спеціальний медичний рюкзак і встиг надати необхідну медичну допомогу, поки не приїхала машина «швидкої». Необхідні навички хлопець здобув під час служби в ізраїльській армії[3].
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Орден «За заслуги» III ступеня (18 серпня 2009) — за вагомий особистий внесок у розвиток духовності в Україні, багаторічну плідну церковну діяльність та з нагоди 18-ї річниці незалежності України[4] У 2010 році відмовився від нагороди через "героїзацію Бандери".[5]
Праці[ред. | ред. код]
- Асман Моше Реувен,. Каббала, ответы на не заданные вопросы. — 2011. — 101 с.
- Асман Моше Реувен,. Линия жизни. — 2014.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ First Jewish President of Ukraine Holds ‘Historic’ Meeting With Rabbis [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.], www.chabad.org, May 7, 2019
- ↑ АСМАН Моше Реувен [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.], Религиозно-информационная служба Украины, 2.02.2010. (рос.)
- ↑ Збитому сином Шуфрича першу допомогу надав син головного рабина України. «Українська Правда». Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
- ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2009 року № 622/2009 «Про відзначення державними нагородами України релігійних діячів »
- ↑ Головний рабин України поверне свій орден через Бандеру [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.], УП, 2 лютого 2010
Посилання[ред. | ред. код]
- JewishNews. Биография раввина. Еврейская община Киева (рос.). Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 12 листопада 2015.
- Хазан, Любовь (10 січня 2007). Супруга главного раввина Украины, мать десяти детей ребецн Хана АСМАН: "Любовь - это когда через 20 лет супружества все только начинается". Бульвар Гордона (рос.). Архів оригіналу за 12 листопада 2015. Процитовано 12 листопада 2015.
- Андросова, Валерія (1 лютого 2011). Хасидські династії в процесі відродження іудаїзму в Україні. Релігія в Україні. Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 13 листопада 2015.
- Главный раввин Украины и Киева Моше - Реувен Азман предлагает провести Марш Жизни в Украине [Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine.](рос.) sinagoga.kiev.ua
- сторінка Головного рабина України в Фейсбуці [Архівовано 12 грудня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про теолога або теологиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |