Аушра Ауґустінавічюте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ауґустінавічюте Аушра)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аушра Ауґустінавічюте
лит. Aušra Augustinavičiūtė
Aushra-photo.jpg
Народилася 4 квітня 1927(1927-04-04)
Каунас, Литва
Померла 19 серпня 2005(2005-08-19) (78 років)
Громадянство
(підданство)
Flag of Lithuania.svg Литва
Діяльність психологиня, економістка, соціолог
Alma mater Вільнюський університет

Аушра Ауґустінавічюте (лит. Aušra Augustinavičiūtė; 4 квітня 1927 — 19 серпня 2005) — литовська економістка і соціолог[1], основоположниця соціоніки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї великого книговидавця. За її словами, ще з дитинства їй були доступні усі найновіші книги, і читати вона любила. Після війни і встановлення радянської влади видавництво було привласнене державою.

Здобувши економічну освіту, стала працювати за фахом (у міністерстві фінансів Литовської РСР). Зацікавившись проблемою сімейних відносин та їх поліпшення, захопилася соціологією, фактично стала одним з перших радянських соціологів[2][3] (до кінця 1960-х рр. ця дисципліна переслідувалася як «буржуазна лженаука»). У 1968 була деканом факультету сімейних досліджень Вільнюського педагогічного інституту[3].

Соціоніка[ред. | ред. код]

На початку 1968 р. познайомилася, з одного боку, з типологією Карлу Густава Юнга, з іншої— з психіатричними дослідженнями Антонія Кемпінського, в якого запозичила термін «інформаційний метаболізм»[4][5]. Разом із друзями та знайомими вона створює у себе вдома неформальний клуб який перетворився на науковий семінар по вивченню юнгівської типології, психіатрії, психології, різноманітним кліничним та психіатричним типологіям (Лічко, Леонгарда та їн). На основі праць К Юнга А Кемпінського та ідей кібернетики Аушра Ауґустінавічюте разом з однодумцями розробила теорію соціоніки. Сама А. Ауґустінавічюте роком народження соціоніки називала 1968-й, в якому вона зрозуміла, як можна розширити концепцію К. Г. Юнга і побудувати 8-компонентну модель психіки (модель А — А Аугустінавічюте)[6][7]. Як можна судити по її роботах, вона була знайома зі ще не перекладеними у той час книгами Еріка Берна, Отто Вейнінгера та іншими, що поступали до литовських науковців з-за кордону, зокрема із Польщі. Окрім соціоніки, активно займалась питаннями соціології сім'ї і сексології[8][9].

Професори Г.Фінк та Б.Майрхофер (Австрія) ставлять соціоніку на перше місце серед виділених чотирьох моделей (включаючи кибернетичну теорію Маруями, пятифакторну модель, що зазвичай носить назву «Велика п'ятірка», а також типологію Майерс-Бриггс), як тих, що заслуговують особливу увагу внаслідок їх важливості в дослідженні особистості[10].

Відкриття А. Ауґустінавічюте інформаційної структури псіхіки та побудова моделі А дали ключ до розуміння інтертипних відносин[11].

У 1978-му році Аушра Ауґустінавічюте пише статтю «Теорія відносності еротичних відчуттів» — фактично найперший, «чорновий» варіант соціонічної теорії, створила Модель А і описи інтертипних відносин.

У 1980-му році публікує в журналі «Mokslas ir technika» перший нарис про Модель А (графічні значки для функцій запропонував учасник її семінарів кандидат філософських наук Алоіз Варанавічюс). Стаття піддалася жорсткій критиці з боку литовських психологів, але в той же час їй вдалося привернути увагу зацікавлених читачів. У 1982 році видає нову роботу «Теорія інтертіпних відносин». У 1980-ті роки пише ряд робіт з соціоніки, багато з яких офіційно були депоновані в бібліотеці Академії Наук Литви (прирівнювалося до публікації), але замовлялися і поширювалися у вигляді ксерокопій. З початку 80-х років бере участь у низці наукових всесоюзних конференцій з соціології, психології та педагогіці, доповідаючи і пояснюючи концепцію і методи соціоніки, експериментальні результати[12], виступає з лекціями в ряді міст Литви, Росії та України. Це призвело до появи ряду учнів і послідовників А. Ауґустинавичюте, не тільки гуманітаріїв — педагогів, психологів і соціологів, а й фахівців у галузі кібернетики, біоніки, програмування, теорії систем, моделюванню штучного інтелекту. Доповідь її учнів з Каунаса під керівництвом начальника відділу Каунаського НДІ радіовимірювальної техніки Н. Н. Медведєва, (в наступному депутата Литовського парламенту), на 7-й Української республіканської науково-технічної конференції з біоніки, що проводилася Інститутом кібернетики імені В. М. Глушкова Академії Наук в 1985 році викликав великий інтерес і гостре обговорення[13]. Внаслідок, в цьому ж, 1985 році, на запрошення Інституту кібернетики Академії Наук України, Аушра Ауґустинавичюте приїжджає до Києва і читає ряд лекцій з соціоніки в Інституті кібернетики, пізніше — в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка, що призвело до виникнення Київської школи соціоніки. до якої увійшли кібернетики, соціологи, психологи, біологи та педагоги[14][15][16], і Київська школа соціоніки стала провідною серед їнших шкіл, а Київ і нині залишається неформальною столицею соціоніки[17][18].

У 1985 році, після тривалого листування і творчого обговорення з ленінградським математиком Г. Р. Рейніна, який встановив існування в соціоні з 16-ти типів інформаційного метаболізму 15-ти ортогональних ознак, випускає в депонованої рукопису роботу «Теорія ознак Рейніна»[19]. Її роботи отримують відгук у професійних психологів, особливо працюючих у галузі психології сім'ї, і цитуються в навчально-методичних матеріалах для вчителів[20]. У 1991 році короткий варіант роботи Аушри Аугустинавичюте «Дуальна природа людини» публікується в масовому науково-популярному загальносоюзному журналі «Наука и религия», тираж якого в цей час становив близько 1 млн. Примірників[21].

У 1985 Аушра Ауґустинавичюте, прочитавши перекладену російською мовою книгу Б. Шнейдермана «Психологія програмування: Людські фактори в обчислювальних та інформаційних системах»[22], дізналася про існування типології Майерс — Бріггс і написала коментар до тесту Майерс — Бріггс, звернувши увагу на необхідність створення соціонічних тестів для діагностики типу інформаційного метаболізму[23]. Протягом 1980-х рр. розробляла та друкувала докладні описи типів з аналізом по Моделі А, проте їй вдалося завершити всього 7 із 16. Створення описів всіх 16 типів (з використанням фрагментів її робіт) завершив Ігор Вайсбанд (1985, «Робочий матеріал по соціоніці»). З кінця 1980-х рр. багато своїх робіт і листів вона підписує псевдонімом Аугуста

У 1986 році організовує і проводить в Запішкасі, під Вільнюсом, першу теоретичну і практичну школу-семінар, із проведенням різних соціонічних експериментів і тренінгів, в якій брало участь близько 40 провідних у той час фахівців в області соціоніки, серед яких були соціологи, педагоги, психологи, математики, філософи, кібернетики, програмісти, інженери[24].

З 1988 року Аушра Ауґустинавичюте стає головою ряду щорічних Всесоюзних, згодом міжнародних, конференцій і семінарів з соціоніки. Перший Всесоюзний семінар — конференція «Соціоніка — цілеспрямоване формування колективів» під головуванням А. Аугустинавичюте, організований Українським республіканським правлінням Науково-Технічного товариства Радіоелектроніки і зв'язку ім. О. С. Попова, (80 учасників, 34 наукових доповіді), відбувся в квітні 1988 року в Полтаві (Україна)[25].

C 1996 року — провідний науковий консультант Міжнародного інституту соціоніки[26] і член редакційних колегій наукових[11] та реферованих[27] журналів, що видаються інститутом: «Соціоніка, ментология і психологія особистості»[28], «Менеджмент і кадри: психологія управління, соціоніка і соціологія»[29], «Психологія і соціоніка міжособистісних відносин[30]»

 У 1990-ті рр. у зв'язку із станом здоров'я, що погіршується, поступово відійшла від активної соціонічної діяльності, хоча періодично приїжджала на конференції у Києві[31][32], викладала в Польському університеті м. Вільнюса.

У 1995 році Російська академія природничих наук почала реєстрацію відкриттів в галузі суспільних наук, і першим було зареєстровано відкриття в галузі соціології під назвою «Явище самоорганізації динамічних структур міжособистісної взаємодії в людському суспільстві» з пріоритетом від 1 жовтня 1980 Автор відкриття — творець соціоніки Аушра Аугустинавичюте — була нагороджена дипломом про відкриття і медаллю РАПН імені академіка П. Л. Капіци[33] [34].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Аугустинавичюте А. Резервы воспроизводства рабочей силы в семейном быту. // «Социологические проблемы взаимодействия личности и социальных групп в условиях развитого социалистического общества» Материалы к научной конференции, Вильнюс, 1977
  2. Аугустинавичюте А. Резервы воспроизводства рабочей силы в семейном быту. // «Социологические проблемы взаимодействия личности и социальных групп в условиях развитого социалистического общества» Материалы к научной конференции, Вильнюс, 1977
  3. а б Букалов А. В. Потенциал личности и загадки человеческих отношений. — М: ИГ «Черная белка», Международный институт соционики, 2009. — 592 с. — ISBN 978-5-91827-004-2
  4. Кемпинский А . Экзистенциальная психиатрия. — М-СПб .: Университетськая книга, Совершенство, 1998. — 320 стр.

    "У сигнальному метаболізмі, т.е.в отриманні інформації з оточення і реагуванні на неї (реакція організму, в свою чергу, є сигналом для оточення), існують закони, аналогічні законам енергетичного метаболізму, а саме, закон специфічності структури і закон рівноваги між між анаболічними і катаболічних процесів. Подібно до того, як субстанції, асимільовані організмом, розбиваються на основні елементи з яких організм будує власну структуру, потоки інформації, що надходять ззовні, перетворюються в специфічні структури (звідси правильність твердження, що кожен живе у своєму власному світі). Здатність інтеграції є однією з найбільш істотних рис нервової системи. Кількість енергії, що надходить в організм завдяки його анаболічним процесам (побудова), загалом, зрівнюється з кількістю енергії, що виходить завдяки процесам катаболическим (розпаду) … Аналогічно існує певна рівновага між інформацією, прийнятої з оточення, і що висилається в нього … Аналогії між енергетичним метаболізмом та інформаційним підтверджує вірність відомого виразу «психічний розлад» … Сучасна людина часто … не може перетравити те, що до нього надходить, не в змозі з хаосу інформації створити який-небудь порядок … Позитивною стороною згущення інформації є необхідність селекції. У міру розвитку … все більш багатим стає обмін сигналами з оточенням, завдяки чому модель навколишнього світу краще відповідає дійсності, а форми реагування стають різноманітнішими. Людина досягла в цьому максимального розвитку, і можна було б ризикнути зробити твердження, що «інформаційний метаболізм» грає у нього більшу роль, ніж енергетичний "

  5. Кемпинский А . Меланхолия. — М .: Наука, 2002. — 405 с. ISBN 5-02-024984-X
  6. З біографії Аушри Аугустинавичюте // Соціоніка, ментология і психологія особистості, № 4 (67), 2006
  7. Аугустинавичюте А . Комментарий дк типологии Юнга и введение в информационный метаболизм. — 1982, 18 с., Http: //socionic.info/pdf/aa-p103.pdf
  8. Аугустинавичюте А., Цукерманас Л. Вопросы пола и психогигиены половой жизни — 1980 г. // «Культура семейных отношений». Москва, 1980
  9. Аугустинавичюте А. Бюджет семьи и воспитание детей. // «Культура семейных отношений». Москва, 1980
  10. Fink G. and Mayrhofer W. Cross-cultural competence and management — setting the stage // European J. Cross-Cultural Competence and Management. — 2009. — Vol. 1. — No. 1.

    Personality profiling encompasses numerous models that arise from personality trait theory. In the context of this article, four models deserve special attention due to their importance in personality research and/or their appropriateness for the topic: Socionics (founded in the 1970s by Ausra Augustinavichiute, e.g., Augustinavichiute, 1994, 1998); cybernetic mindscape theory (Maruyama, 1980; Boje, 2004); the five factor model (FFM), commonly called the ‘big five’ personality trait model (Costa and McCrae, 1992); the personality type theory of the Myers-Briggs type inventory (MBTI, see McKenna et al., 2002)

  11. а б Blutner R., Hochnadel E. (2010). [http: //blutner.de/Documents/Jung_rev.pdf Two qubits for CG Jung's theory of personality]. Cognitive Systems Research 11 (3): 243–259. 

    " Socionics was developed in the 1970s and 1980s mainly by the Lithuanian researcher Ausra Augustinaviciute. The name 'socionics' is derived from the word 'society, since Augustinaviciute believed that each personality type has a distinct purpose in society, which can be described and explained by socionics. The system of socionics is in several respects similar to the MBTI; however, whereas the latter is dominantly used in the USA and Western Europe, the former is mainly used in Russia and Eastern Europe. For more information, the reader is referred to the website of the International Institute of Socionics and to several scientific journals edited by this institution (see http://socionic.info/en/esocjur.html#top). Despite of several similarities there are also important differences. For instance, the MBTI is based on questionnaires with so-called forced-choice questions. Forcedchoice means that the individual has to choose only one of two possible answers to each question. Obviously, such tests are self-referential. That means they are based on judgments of persons about themselves. Socionics rejects the use of such questionnaires and is based on interviews and direct observation of certain aspects of human behavior instead. However, if personality tests are well constructed and their questions are answered properly, we expect results that often make sense. For that reason, we do not reject test questions principally, but we have to take into account their self-referential character. Another difference relates to the fact that socionics tries to understand Jung's intuitive system and to provide a deeper explanation for it, mainly in terms of informational metabolism (Kepinski & PZWL, 1972). Further, socionics is not so much a theory of personalities per se, but much more a theory of type relations providing an analysis of the relationships that arise as a consequence of the interaction of people with different personalities. "

  12. Аугустинавичюте А. Дослідження психологічної сумісності у сім'ї. // В сб. «Сім'я і особистість (психолого-педагогічні, соціологічні та медико-психологічні проблеми)». Тез.докл. Всесоюзній конференції в г. Гродно. — М., 1981.
  13. Н. Н. Медведєв Психологічні очеркі. Работи 1985-87 років — М .: Чорна Білка, −2012 288с.- (Бібліотека SOCIONICA. Випуск 13.)
  14. З біографії Аушри Аугґстинавичюте // Соціоніка, ментология і психологія особистості, № 4 (67), 2006
  15. Вайсбанд І. Д. Про Аушру, соціоніку і трохи — про життя // Соціоніка, ментология і психологія особистості, № 4 (67), 2006
  16. Букалов А. В. Геній Аушри // Соціоніка, ментология і психологія особистості, № 4 (67), 2006
  17. Донченко Е. А. Фрактальная психология. — К.: Знання, 2005. — 323 с. — ISBN 966-8148-74-6. Автор: Донченко Елена Андреевна, доктор социологических наук, зав.лаб. психологии масс и организаций Института социальной и политической психологии АПН Украины. Рецензенти: В. О. Татенко, д.психол. н., профессор, член-корр. АПН Украины; Ю. И. Яковенко, д.социол.н., профессор. Рекомендації: Рекомендовано Ученым советом Института социальной и политической психологии АПН Украины С. 123, цитата:

    Все 16 ТИМов в совокупности образуют «социон», целостность которого обусловливается взаимозависимостями между ТИМами. Теория информационного метаболизма выделяет 16 типов взаимозависимостей…, в изучение которых внесли существенный вклад такие исследователи, как А.Букалов, Г.Шульман, В.Гуленко, В.Ермак, О.Карпенко, С.Чурюмов и др.

  18. Ніканорова О. Соціоніка: батьківщина — Литва, столиця — Київ. // Урядовий кур'єр. — 9 червня 1998
  19. Аугустинавичюте АТеория признаков Рейнина. — 1985, 106 стр., Депонир. в ЦБ АН Литовськой ССР
  20. Ковалев С. В. Психология современной семьи: Информ -метод. материалы к курсу «Этика и психология семейной жизни». Кн. для учителя.-М .: Просвещение, 1988–208 с. — (Психол. Наука — школе), ISBN 5-09-000427-7, Р е ц е н з е н т и: кандидат медичних наук В. І. Чемоданов (НДІ фізіології дітей і підлітків АПИ СРСР), вчитель К. Р. Мусаелян (середня школа № 962 м Москви) Автор — психолог і один з провідних телециклу по «Етиці і психології сімейного життя» — в науково-пізнавальній формі розповідає читачам про основи сімейної психології. Виховання майбутніх сім'янинів, проблеми статевого дозрівання, формування і розвиток Дітоцентрична, сімейне благополуччя, предбрачная залицяння і мотиви шлюбного вибору, любов, сумісність і взаємна адаптація — ось далеко не повний перелік питань, розглянутих у книзі. В кінці кожного розділу дано методики (анкети, рейтинг і т. Д.), Які може використовувати вчитель безпосередньо в навчальному процесі. Книга адресована насамперед педагогам, провідним у школі курс «Етика і психологія сімейного життя», але буде корисною широкому колу читачів.

    с.166: "гіпотеза Р. Вінча (про комплементарності ряду психологічних рис партнерів) знайшла майже повне підтвердження в дослідженні психолога А. Аугустинавичюте, яка, обстеживши 50 подружніх пар зі стажем шлюбу від 1 до 40 років, виявила, що в 17 з 19 благополучних пар подружжя доповнювали один одного, якщо один з них ставився до розумового типу, то інший — до емоційного; якщо один — до сенсорного, то інший — до інтуїтивного; якщо один був екстравертом, то інший-інтровертом. Подібного доповнення не було ні в одній з 20 вивчених тем же психологом розлучених пар! "

  21. Аугустинавичюте А. Дуальная природа человека. // «Наука и религия», N 12, 1991
  22. Б. Шнейдерман, Психология программирования: Человеческие факторы в вычислительных и информационных системах. Пер. з англ. — М .: Радио и связь, 1984
  23. Аугустинавичюте А. Тест Ізабелли Майерс-Бріггс. Витяг з «Психології програмування» Б. Шнейдермана з перекладом в термінологію соціоніки — 1985, 10с.
  24. Шульман Г. А. Портрет социона. Введение в соционику Аушры Аугустинавичюте. — М .: Черная белка, 2009. — 472 с. — (Бібліотека SOCIONICA. Випуск 7)
  25. Програма, тези та рекомендації семінару «Соціоніка — цілеспрямоване формування колективів». Оргкомітет: Голова — Аушра Аугустинавичюте (Вільнюс), Зам. Голови: А. Н. Волкова, канд. психол. наук (Ленінград); І. М. Калінаускас (м. Київ); Вчений секретар: І. Д. Онуфрієнко (м. Київ); секретар: Н. В. Журавльова; Члени оргкомітету: канд.біол.наук О. Г. Бахтіяров, заст. голови секції «Прикладна психологія» Республіканського правління (м. Київ), А. В. Букалов (секція «Соціоніка»), В. Ф. Моргун, канд. психол. наук (м. Полтава), А. Г. Орлов, вчений секретар Республіканського Правління. Полтава, 1988
  26. Міжнародний інститут соціоніки http://socionic.info/uk/usocint.html#top (Київ)
  27. http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vkp/2010_4/V_4_10/st_8_10.pdf
  28. http://socionics.socionic.info/
  29. http://management.socionic.info/
  30. http://psychology.socionic.info/
  31. http://socionic.info/uk/usockonf.html#top
  32. http://socionic.info/ru/sockonf.html#top
  33. Из биографии Аушры Аугустинавичюте// Соционика, ментология и психология личности, № 4 (67), 2006
  34. http://www.ihst.ru/~biosphere/03-1/discavery.htm[недоступне посилання]