Балан Іван Дмитрович (художник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Балан Іван Дмитрович
Народження 2 серпня 1941(1941-08-02) (82 роки)
Стрілківці, Чортківський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Жанр жанрове малярство, натюрморт, пейзаж і портрет
Навчання Чернівецьке вище професійне художнє училище № 5 (1961) і Український поліграфічний інститут (1975)
Діяльність художник
Вчитель Куров Володимир Миколайович, Бунов Валентин Львович і Валуєнко Борис Васильович
Член Спілка художників України
Нагороди

Іва́н Дми́трович Бала́н (нар. 2 серпня 1941, Стрілківці) — український художник; член Спілки художників України з 1992 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 2 серпня 1941 року в селі Стрілківцях (нині Чортківський район Тернопільської області, Україна). Протягом 1958—1961 років навчався на відділенні столярів-червонодеревників у Чернівецькому художньо-ремісничому училищі № 5, був учнем Володимира Курова; у 1969—1975 роках — у Львові на факультеті графіки Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова у Валентина Бунова, Бориса Валуєнка[1].

Протягом 1975—1977 років викладав у Чернівецькому культурно-освітньому училищі; у 1977—1982 роках обіймав посаду старшого художника науково-дослідного сектора Чернівецького університету; з 1982 року — художник Чернівецького художньо-виробничого комбінату Художнього фонду України. Мешкає у Чернівцях в будинку на вулиці Княгині Ольги, № 7[2].

Творчість[ред. | ред. код]

У галузі графічного мистецтва створює плакати, екслібриси (автор понад 300 книжкових знаків), листівки, книжкові ілюстрації, у галузі станкового живопису — жанрові картини, натюрморти, пейзажі. Серед станкових робіт:

  • «Мурована церква біля кемпінгу в Чернівцях» (1970);
  • «Гуцульська ґражда біля Путили» (1983);
  • «Дерев'яна церква в селі Дихтинець» (1983);
  • «Федьковичеві гори» (1983);
  • «Федьковичеві присвячується» (1984);
  • «Пробудження» (1986);
  • серія портретів «Письменники Буковини» (1989);
  • «Дарунки Карпат» (1990);
  • «Помана» (1990);
  • серія краєвидів «Буковинські Карпати» (1990—1995)
  • триптих «Боже великий, єдиний…» («Голодомор», «Святий отче Миколаю», «Знамення»; 1993);
  • «Благовіст» (1994);
  • «Поліфонія букового лісу» (1995);
  • «Коло маминої хати» (2001).

Здійснив художнє оформлення та ілюстрації до книг:

Шевченківській тематиці присвятив плакат «Тарас Шевченко» (1991), низку екслібрисів, у яких зображено поета й героїв його творів[3].

Учасник всеукраїнських, всесоюзних і міжнародних виставок з 1966 року, зокрема за кордоном експонувався у Кортоні у 1983—1986 роках, Софії у 1988 році, Чехословацькій Соціалістичній Республіці у 1989 році та Катовицях у 1992 році[1]. Персональні виставки відбулися в Ульяновську в 1983 році та Чернівцях у 1988, 1992, 1999 рках.

Роботи зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві, Канівському музеї Тараса Шевченка, Музеї Івана Котляревського у Полтаві, Музеї Юрія Федьковича в Чернівцях, Науково-дослідному інституті буковинознавства при Чернівецькому університеті, приватних колекціях.

Також проєктує інтер'єри, колекціонує й досліджує різьблені топірці, гутні вироби, кухлі, буковинські весільні свічки, скульптурки з сиру тощо.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]