Баранюк Володимир Анатолійович
| Володимир Баранюк Баранюк Володимир Анатолійович | |||
|---|---|---|---|
 Полковник | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
1974 Українська РСР, СРСР | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 Військово-морські сили | ||
| Рід військ |
 Морська піхота | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Командування | |||
| |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Володи́мир Анато́лійович Бараню́к — український офіцер, полковник Збройних сил України. Герой України (19 березня 2022)[1].
З життєпису[ред. | ред. код]
2000 року призначений командиром взводу 1-ї окремої бригади морської піхоти в Криму.
Станом на 2014 рік був заступником командира 1-го окремого батальйону морської піхоти у Феодосії.
Станом на квітень 2015 року — командир батальйону морської піхоти.
Станом на листопад 2020 року — заступник командира окремої бригади морської піхоти.
Станом на вересень 2021 року та березень 2022 року — командир 36-ї бригади морської піхоти.
11 квітня 2022 року бойова група 36-ї окремої бригади морської піхоти на чолі з командиром бригади Героєм України полковником Володимиром Баранюком колоною техніки пішла на прорив з блокадного Маріуполя у північному напрямку, щоб перейти лінію фронту та з'єднатися з основними силами ЗС України. Унаслідок вогневого ураження колона розсіялася, українські військові продовжували вихід у пішому порядку. Доля більшості морпіхів із групи, що вирушила на прорив, зокрема комбрига Володимира Баранюка, після ранку 11 квітня залишається невідомою[2]. Із оточення вийшли щонайменше 4 танки (3 — ЗСУ, 1 — НГУ) з екіпажами та особовим складом на броні.
Російські джерела повідомили про знайдені особисті речі й зброю, які могли належати Баранюку, та про його ймовірну загибель[3][4].
Від 13 квітня командування підрозділами 36 бригади в Маріуполі передане майору Волинському.
Проте 8 травня 2022 року агентство РИА Новости повідомило, що Баранюк та начальник штабу 36-ї бригади полковник Дмитро Кормянков живі та перебувають у полоні у збройних сил Російської Федерації[5]. Опубліковано відео з допиту Баранюка, зроблене в одному з пунктів на території «ДНР»[6].
8 травня, під час інтерв'ю по відеозв'язку із Маріуполя, командир полку «Азов» підполковник НГУ Денис Прокопенко заявив, що Баранюк відмовився виконувати наказ командування залишатися на позиціях у Маріуполі й самостійно ухвалив рішення у складі групи танків і бронемашин прориватися з оточення [7]. Таким чином полковник Баранюк потрапив у полон РФ.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (4 грудня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високий професіоналізм та з нагоди Дня Збройних Сил України[8]
- Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (19 березня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1][9][10]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Указ Президента України від 19 березня 2022 року № 148/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Морпіхи 36-ї бригади в Маріуполі: частина з'єдналася з «Азовом», частина — ішла на прорив, багато потрапили в полон. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
- ↑ «Morto Baranyuk, il comandante dei marines di Mariupol»: l'annuncio dei separatisti di Donetsk. www.ilmessaggero.it (італ.). 17 квітня 2022. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ Nicastro, Andrea (17 квітня 2022). Il comandante dei marines di Mariupol è stato ucciso, dice Mosca. Corriere della Sera (it-IT) . Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ РосЗМІ заявляють, що командир морпіхів у полоні після виходу з “Азовмашу”. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 8 травня 2022.
- ↑ Комбриг морпіхів ЗСУ та начштабу 36-ї бригади потрапили в полон. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 8 травня 2022.
- ↑ В "Азові" вважають, що росіян треба було зупиняти при виході з Криму. www.pravda.com.ua (укр.). 8 травня 2022. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 8 травня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 4 грудня 2014 року № 915/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Дим, Нестор (19 березня 2022). За Маріуполь: президент надав звання Героїв України командирам полку “Азов” і 36-ї бригади морпіхів. Новинарня (укр.). Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
- ↑ У полку «Азов» просять підсилення для Маріуполя, щоб нагороди чіпляли на живі груди. Укрінформ (укр.). 19 березня 2022. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Засідка не стала несподіванкою[недоступне посилання з серпня 2019]
Відео[ред. | ред. код]
|
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |