Барбара Віндзор

Барбара Віндзор
англ. Barbara Windsor
Зображення
Ім'я при народженні	Барбара Енн Дікс Barbara Ann Deeks
Дата народження	6 серпня 1937(1937-08-06)
Місце народження	Shoreditchd, Гекні, Великий Лондон, Лондон, Англія, Велика Британія
Дата смерті	10 грудня 2020(2020-12-10) (83 роки)
Місце смерті	Лондон, Велика Британія
Поховання	Ґолдерс-Ґрін (крематорій)
Громадянство	Велика Британія
Alma mater	Aida Foster Theatre Schoold і Our Lady's Catholic High Schoold
Професія	акторка
Кар'єра	1952—2017
Нагороди
IMDb	ID 0934774
barbarawindsor.com
Барбара Віндзор у Вікісховищі

Барбара Енн Дікс, відома як Барбара Віндзор (англ. Barbara Windsor; (6 серпня 1937(1937-08-06), Shoreditch^d, Великий Лондон — 10 грудня 2020(2020-12-10), Лондон)) — англійська акторка театру, кіно і телебачення. Кавалерка Ордена Британської імперії. Глядачеві найбільш відома за ролями у серії фільмів «Так держать…» і в мильній опері «Мешканці Іст-Енду».

Біографія

Барбара Енн Дікс народилася 6 серпня 1937 року в районі Шордитч, боро Гекні у Лондоні. Батько — Чарлі Елліс Дікс, працював у доках, мати — Роуз Елліс, кравчинею. По батьківській лінії: дід — Джек Дікс, був костермонгером, бабуся — «Товста Нен», у молодості була акторкою театру «Британніа», а потім працювала на заводі. Прабабуся Барбари, Емілі Евін, володіла кількома пабами. Коріння материнської лінії Барбари започатковується в ірландському Корку, її предки прибули до Англії між 1846 і 1851 роками, рятуючись від великого голоду в Ірландії. Барбара була єдиною дитиною в сім'ї.

Здавши іспит «11+», вступила до старшої школи англ. Our Lady's Convent RC High School, потім до Театральної школи Ейди Фостер, і вже в 1952 році, у 15-річному віці, Барбара вперше з'явилася на підмостках театрів Вест-Енду, де співала в хорі мюзиклу Love From Judy. Через два роки 17-річна Барбара дебютувала на кіноекрані: виконала роль безіменної школярки у фільмі «Красуні з Сент-Трініан». На зйомках цього фільму Барбара познайомилася з акторкою Джоан Сімс, яка була на сім років старшою і вже мала у своєму акторському доробку кілька фільмів. Жінки багато знімалися разом і дружили все життя до самої смерті Сімс у 2001 році: їх об'єднувало небажання заводити дітей і надто суворі батьки. Коли збідніла Сімс померла в маленькій квартирі, саме Віндзор домоглася можливості встановити пам'ятну табличку на будинок на Такері-стріт у Кенсінгтоні, де останні роки жила і померла її подруга. Вперше на телеекранах Барбара з'явилася в 1961 році, знявшись в одному епізоді серіалу-антології «Театр у кріслі».

У липні 2012 року Барбара стала меценаткою Фонду Емі Вайнгауз, з якої, як з'ясувалося після смерті Вайнгауз, її пов'язувала «таємна дружба».

Політично підтримувала британську консервативну партію.

У квітні 2014 року у акторки діагностували хворобу Альцгеймера, про що широкій громадськості було оголошено в травні 2018 року. У серпні 2019 року вона з чоловіком стали послами «Товариства Альцгеймера». У серпні 2020 року Віндзор переїхала до будинку престарілих в Лондоні, де вона і померла 10 грудня того ж року.

«Так тримати…»

З 1964 по 1974 рік Барбара Віндзор знялася в дев'яти повнометражних фільмах серії «Так тримати…» (інший переклад «Тримайся…»), де вона грала «дівчат гарних часів». Крім того, вона з'являлася в тій же ролі в різних телевізійних адаптаціях і компіляціях фільмів цієї серії до 1979 року, а з 1973 по 1975 рік брала участь у театральному ревю «Так тримати, Лондон!» у театрах Вест-Енду, де колись почала свою кар'єру. У 1975 році Віндзор здійснила турне Великою Британією, Новою Зеландією і ПАР з власним шоу «Так тримати, Барбара!» в результаті цього вона багато років асоціювалась у глядачів тільки з фільмами цієї серії, що принесло їй деякі проблеми в підборі інших ролей.

«Жителі Іст-Енду»

Продюсери, які запустили в 1985 році телесеріал «Мешканці Іст-Енду», заявили, що хочуть бачити у ролях тільки невідомих акторів. Саме тому Віндзор було відмовлено, хоча вона, як уродженка Іст-Енду, дуже хотіла знятися у цій мильній опері. У 1994 році політика серіалу була змінена, і Барбара нарешті змогла отримати роль у Мешканців…" персонажем стала Пеггі Мітчелл (у 1991 році в кількох епізодах її зіграла акторка Джо Верн), власниця пабу. Цей персонаж став одним з основних, і Віндзор вправно грала свою героїню протягом дев'яти років, до 2003 року.

З 2003 по 2005 роки Віндзор важко хворіла (вірус Епштейна — Барра), тому через два роки Пеггі з'явилася в серіалі всього двічі у вересні 2004 року, коли у акторки було поліпшення. В 2005 році, одразу після повного одужання, Барбара повернулася в серіал. У жовтні 2009 року вона заявила, що залишає серіал у вересні 2010 року, бо хоче більше часу приділяти чоловікові. Віндзор стримала своє слово: в епізоді від 10 вересня 2010 року паб «Королева Вікторія» на Площі Альберта згорів, і його багаторічна господиня Пеггі Мітчелл зникла з серіалу. Втім, Віндзор ще двічі мимохіть з'являлася в серіалі в ролі своєї героїні: один раз у вересні 2013 року і один раз у вересні 2014. Також вона обіцяла ще один раз з'явитися в «Мешканцях…» у 2015 році на честь 30-річчя серіалу.

У липні 2006 року в ефір вийшов епізод «Армія привидів» телесеріалу «Лікар Хто». Там є маленька сценка, в якій Пеггі Мітчелл виганяє примари Дена Вотса (якого замінили на примари з «Доктора Хто») зі свого пабу.

Особисте життя

Барбара Віндзор одружувалась тричі:

1. Ронні Найт, член злочинного угруповання Близнюків Крей — з 2 березня 1964 року по січень 1985 року. Розлучення.
2. Стівен Голлінгс, актор — з 12 квітня 1986 по 1995 рік. Весілля відбулося на Ямайці. Розлучення. Стівен молодше своєї дружини на 20 років.
3. Скотт Мітчелл, колишній актор і консультант з вербуванню — з 8 квітня 2000 року по 10 грудня 2020 року (смерть дружини). Скотт був молодший від своєї дружини на 26 років.

Відомо, що до свого першого шлюбу Віндзор мала випадковий секс з відомим злочинцем Реджі Креєм. У 1960-х роках вона деякий час мала стосунки з відомим футболістом Джорджем Бестом. Також Віндзор ніколи не приховувала своїх любовних відносин з актором Сідом Джеймсом і музикантом Морісом Гіббом.

У своїй автобіографії «Все про мене: Моє незвичайне життя» (2000) Віндзор розповідає про свої п'ять абортів, причому перші три вона зробила у віці до 21 року, а п'ятий — коли їй було 42. Вона зізнається, що ніколи не хотіла мати дітей, списуючи це на психологічні наслідки поганих відносин з батьком. Далі в тій же книзі вона стверджує, що загалом у неї було більше ста коханців.

Вибрані роботи

Театр

З 1952 по 2011 роки Барбара Віндзор з'явилася у більш ніж півсотні постановок. Найбільш відомі:

• 1965 — О, що за чудова війна! / Oh, What a Lovely War!  — другорядні персонажі (Broadway)
• 1965 — англ. Twang!! — Делфіна («Палац» і «Шафтсбері», реж. Джоан Літлвуд)
• 1972 — Тригрошова опера / The Threepenny Opera (Вест-Енд, реж. Тоні Річардсон)
• 1975 — Дванадцята ніч / Twelfth Night — Марія, фрейліна («Чічестер Фестівал»)
• 1981 — Розважаючи містера Слоуна / Entertaining Mr Слоун — Кет, домовласниця-німфоманка («Лірик», реж. Кеннет Вільямс). У 1993 році — тур країною.

Широкий екран

• 1954 — Красоуні з Сент-Трініан / The Belles of St Trinian's — школярка (в титрах не вказана)
• 1959 — ? / англ. Make Mine a Million — оператор пульта керування
• 1960 — Занадто ризиковано (Легко обпектися) / Too Hot to Handle — «Хвостик поні»
• 1961 — Полум'я на вулицях / Flame in the Streets — подружка (в титрах не вказана)
• 1961 — Шахраї / On the скрипка некваліфікована робітниця — Мевіс
• 1963 — Горобці не співають / Sparrers can't Sing — Меггі Гудінг
• 1964 — Так тримати, шпигун / Carry on Spying — Дафна Ханібатт, секретний агент
• 1964 — Шахраї в монастирі / Crooks in Cloisters — Бікіні
• 1965 — Шерлок Холмс: Етюд в кошмарних тонах (Вивчення терору) / A Study in Terror — Енні Чапмен, жертва Джека-різника
• 1967 — Так тримати, лікар / Carry On Doctor — медсестра Сандра Мей
• 1968 — Піф-паф ой-ой-ой / Chitty Chitty Bang Bang — блондинка
• 1969 — Так тримати… Кемпінг / Carry On Camping — Бебс
• 1969 — Так тримати знову, лікар / Carry On Again Doctor — Голді Локс, вона ж Мод Боггінс, фотомодель
• 1971 — Так тримати, Генріх / Carry On Henry — Беттіна
• 1971 — Приятель / The Boy Friend — Рози / Гортензія
• 1972 — Так тримати, медсестра / Carry On Matron — медсестра Сьюзан Болл
• 1972 — Так тримати… За кордоном / Carry On Abroad — Седі Томкінс
• 1973 — Не зараз, милий / Not Now, Darling — Сью Лоусон
• 1973 — Так тримати, дівчатка / Carry On Girls — Хоуп Спрінгс
• 1974 — Так тримати, Дік / Carry On Dick — Гаррієт
• 1986 — Товариші / Comrades — місіс Уэтем
• 1987 — Це не могло статися тут / It couldn't Happen Here — домовласниця на узбережжі / мати Нілу
• 2010 — Аліса у Дивокраї / Alice in Wonderland — Соня
• 2016 — Аліса в Задзеркаллі / Alice in Wonderland: Through the Looking Glass — Соня

Телебачення

• 1961—1963 — Торгівля Реєа / The Rag Trade — Глорія (в 15-ти епізодах)
• 1964, 1968, 1970 — Театр комедії / Comedy Playhouse — різні ролі (в 3-х епізодах)
• 1975 — Продовжуємо сміятися / Carry On Laughing — різні ролі (у 8-ми епізодах)
• 1980 — Ворцель Гаммідж / Worzel Gummidge — Сосі Ненсі (у 4-х епізодах)
• 1989 — Норберт Сміт: Життя / Norbert Smith: A Life — лідер «Жінок Гринема»
• 1994—2010, 2013, 2014 — Мешканці Іст-Енду / EastEnders — Пеггі Мітчелл (в 1552-ти епізодах)
• 2006 — Доктор Хто / Doctor Who — Пеггі Мітчелл (в епізоді «Армія привидів»)

Інші роботи

• 2010 — Аліса в Країні чудес (комп'ютерна гра) — Соня (озвучування)

Нагороди, номінації, визнання

• 1964 — BAFTA в категорії «Найкраща британська акторка» за роль у фільмі «Горобці не співають» — номінація.
• 1965 — «Тоні» в категорії «Найкраща акторка другого плану в мюзиклі» за роль у мюзиклі «О, що за чудова війна!» — номінація.
• 1999 — Британская «мыльная» награда в категорії «Найкраща акторка» за роль у мильній опері «Мешканці Іст-Енду» — перемога.
• 1999 — Британська «мильна» нагорода в категорії «Найкращий драматичний виступ» за роль у мильній опері «Мешканці Іст-Енду» — номінація.
• 2000 — Орден Британської імперії.
• 2000 — Воскова фігура в музеї мадам Тюссо — перша зірка мильної опери, удостоєна такої честі.
• 2006 — Британська «мильна» нагорода в категорії «Найкраща сюжетна лінія» за роль у мильній опері «Жителі Іст-Енду» — номінація.
• 2009 — Британська «мильна» нагорода в категорії «Довічна нагорода за досягнення» за роль у мильній опері «Жителі Іст-Енду».
• 2010 — почесне визнання «Свобода міста» від Лондона.
• 2010 — увічнена на пам'ятній табличці при посадці дерев у Вестмінстері (Лондон).
• 2014 — ступінь «Почесний доктор» від Університету Східного Лондона.

Посилання

• Офіційний сайт Барбари Віндзор [Архівовано 29 грудня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
• Барбара Віндзор [Архівовано 5 грудня 2020 у Wayback Machine.](англ.) на сайті bigredbook.info
• Барбара Віндзор [Архівовано 12 грудня 2020 у Wayback Machine.](англ.) на сайті its-behind-you.com