Джордж Бест

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бест.
Ф
Джордж Бест
Джордж Бест
Джордж Бест
Особисті дані
Повне ім'я Джордж Бест
(George Best)
Народження 22 травня 1946(1946-05-22)
  Белфаст, Північна Ірландія
Смерть 25 листопада 2005(2005-11-25) (59 років)
  Лондон, Англія
Зріст 175 см
Вага 65 кг
Прізвисько El Beatle, п'ятий бітл
Громадянство  Північна Ірландія
Позиція нападник
Номер 11[1]
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1963–1974 Англія «Манчестер Юнайтед» 361 (137)
1974–1975 Англія «Стокпорт Каунті» 3 (2)
1975–1976 Ірландія «Корк Селтік» 3 (0)
1976–1977 США «Лос-Анджелес Ацтекс» 49 (28)
1976–1977 →  Англія «Фулгем» 32 (6)
1977–1978 Англія «Фулгем» 10 (2)
1978 США «Лос-Анджелес Ацтекс» 12 (1)
1978–1979 США «Форт-Лодердейл Страйкерс» 28 (6)
1979–1981 Шотландія «Гіберніан» 22 (3)
1980 →  США «Сан-Хосе Ерсквейкс» 26 (8)
1981 →  США «Сан-Хосе Ерсквейкс» 30 (13)
1982–1983 Гонконг «Гонконг Рейнджерс» 1 (0)
1983 Англія «Борнмут» 5 (0)
1983 Австралія «Брисбен Лайонс» 4 (0)
1983–1984 Північна Ірландія «Тобермор Юнайтед» 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1964–1978 Північна Ірландія Північна Ірландія 37 (9)
Звання, нагороди
Нагороди
Золотий м'яч

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Джордж Бест (англ. George Best; 22 травня 1946, Белфаст — 25 листопада 2005, Лондон) — північноірландський футболіст. Діяв на позиції атакувального півзахисника, прославився виступами за «Манчестер Юнайтед». Дворазовий чемпіон Англії, володар Кубка європейських чемпіонів 1968. Отримав «Золотий м'яч» 1968 року. Найкращий гравець Північної Ірландії усіх часів. Міжнародна федерація футбольної історії та статистики включила Беста до 20 найсильніших футболістів XX сторіччя.

Юні роки

[ред. | ред. код]

Народився у Белфасті, столиці Ольстеру. У дитинстві відвідував ігри клубу місцевого «Ґленторана». Коли мав 14 років, його не взяли до цієї команди, бо вважали, що Бест «надто худий і маленький»[2].

У 15-річному віці талановитого хлопця помітили представники «Манчестер Юнайтед» і футболіст підписав з клубом любительський контракт.

14 вересня 1963 17-річний Бест вперше виходить у головній команді МЮ у матчі проти «Вест Бромвіча» (1:0). Вже у наступній грі він забиває перший гол за «Манчестер». У 1964 році дебютує у національній збірній Пн. Ірландії.

У 1965 році «Манчестер Юнайтед» стає чемпіоном Англії: крім юного Джорджа Беста у команді вирізнялися грою капітан і плеймейкер Боббі Чарлтон та нападник Деніс Лоу. Тренував манчестерців Метт Басбі.

Джордж покоряв трибуни феноменальною технікою володіння м'ячем, дриблінгом і точними ударами з обох ніг — Бест однаково добре бив лівою та правою. Попри те, що був форвардом, він часто допомагав обороні, відмінно грав головою і, що найголовніше, забивав багато голів. У сезоні 1965/66 в розіграші КЄЧ нападник забив у Лісабоні 2 голи «Бенфіці» і англійський клуб розгромив господарів 5:1. Португальська преса у захопливих тонах описувала гру юнака і назвала його «El Beatle» — у середині 1960-х років в Англії та Європі прізвисько «п'ятий бітл» означало найвищий ступінь похвали.

У 1967 році МЮ знову стає чемпіоном Англії та отримує можливість боротися за Кубок європейських чемпіонів. У травні 1968 року команда виходить до фіналу, де зустрілася з «Бенфікою» (Лісабон). Основний час завершився нічиєю 1:1 — було призначено додатковий час. На перших хвилинах дод. часу Бест після контратаки на швидкості обійшов португальських захисників і забив переломний гол. Після цього англійці, яких підтримували трибуни (фінал проходив на стадіоні «Вемблі» у Лондоні), дотиснули суперника, провівши ще 2 м'ячі — 4:1.

Графіті у Північній Ірландії

Сезон 1967/68 став надзвичайно успішним для Джорджа Беста — окрім здобуття Кубка чемпіонів нападник встановив рекорд клубу, забивши аж 28 голів у чемпіонаті Англії (плюс 1 у Кубку Англії та 3 у єврокубках). Це бомбардирське досягнення зумів перевершити тільки через 40 років Кріштіану Роналду у сезоні 2007/08 (обидва виступали у клубі під номером «7»).

У кінці 1968 року 22-річний футболіст отримав «Золотий м'яч» — приз найкращому футболістові Європи.

Але після цього піку, після 1968 року у «Манчестер Юнайтед» почалася зміна поколінь, результати значно погіршились, а команда виступала вкрай нестабільно.

Характер

[ред. | ред. код]

Джордж Бест став одним з перших суперзірок британського футболу — до кінця 1960-х років футбол був просто грою, а футболісти — спортсменами. З 70-х років почалося різке збільшення зарплат, а найвідоміші європейські футболісти навчилися отримувати зиск зі своєї слави.

Він не мав великої сили волі і після ігор розслаблявся у барі, не зважаючи на дисципліну. Симпатичний і молодий футболіст охоче фотографувався для модних журналів, отримував сотні листів від прихильниць, любив залицятися до дівчат і почав носити довге волосся — відповідно до молодіжної моди кінця 1960-х років. У жовтні 2007 року американський журнал GQ назвав Джорджа Беста одним з 50 найстильніших чоловіків останнього 50-ліття.[3]

Якби я народився потворним, світ ніколи не почув би про Пеле

Бест був приємним та відкритим у спілкуванні, але випивав дедалі частіше і ставав непередбачуваним. Через недисциплінованість нападника його потенціал і талант було реалізовано не повністю.

Яскравим є приклад з початку 1970 року — у січні Беста дискваліфікували на місяць за те, що після суперечливого рішення він просто вибив м'яч із рук арбітра. А 7 лютого 1970 року він повернувся на поле і вже у першій грі забив 6 голів у кубковому матчі з «Нортгемптоном» (8:2) — одна із найкращих ігор у його кар'єрі. Також свій талант і запал він показав у 1976 році під час гри у барвах національної збірної з голландцями у Роттердамі. У складі господарів зіркою був Йоган Кройф — один з найкращих футболістів планети. На 5-й хв. гри Бест отримав м'яч, обіграв одного за одним 3 голландців і побіг до Кройфа, якому технічно прокинув м'яча поміж ноги і швидко оббіг, переможно піднявши догори руки. Цей випадок добре ілюструє характер талановитого північноірландця.

Завершення кар'єри футболіста

[ред. | ред. код]

У січні 1974 року покинув «Манчестер Юнайтед». Останньою грою став поєдинок 1 січня 1974 року проти КПР (поразка 0:3).

У збірній Північної Ірландії він не мав достойних партнерів — команда була звичайним середняком європейського футболу. Збірна у часи Беста не зуміла потрапити ні до чемпіонату світу ні до чемпіонату Європи. Всього у національній команді Пн. Ірландії нападник провів 37 поєдинків і забив 9 голів.

Наприкінці 70-х зірку активно запрошували до клубів усього світу. Бест провів по кілька ігор у командах з Південно-Африканської Республіки, Ірландії, Шотландії, США і Австралії. Після 2 тижнів у в'язниці (за водіння у нетверезому стані та образу поліцейського) у 1984 році залишив футбол.

У 1969 році я кинув пити і залицятися до жінок. То були найгірші 20 хвилин мого життя

Алкогольна залежність

[ред. | ред. код]

З початку 1980-х років почав лікуватися від алкогольної залежности. Інколи потрапляв у скандальні ситуації, як наприклад, у 1990 році, коли з'явився на телеканалі Бі-Бі-Сі п'яним та нецензурно лаявся у прямому ефірі.

У 2000 році йому поставлено діагноз цирозу печінки. Беста було шпиталізовано, у червні 2002 року проведено пересадку печінки. Після виходу з лікарні деякий час утримувався від спиртного, але потім знову «запив». Восени 2005 потрапив до лікарні Кромвеля (Лондон). Імунна система організму була дуже ослаблена ліками, які мали перешкодити відторгненню нової печінки. 25 листопада 2005 року Джордж Бест помер від пневмонії. На похорон видатного гравця у Белфасті прийшло близько 100 000 людей.

Шана

[ред. | ред. код]

У 1987 р. англійський рок-гурт «The Wedding Present» назвав свій дебютний альбом «Джордж Бест» — фото футболіста красувалося на обкладинці.

Коли у 1999 році Королівська пошта Великої Британії влаштувала опитування для визначення найкращого гравця в історії британського футболу, марки з чиїм зображенням планували виготовити, досить несподівано вболівальники назвали найкращим не Стенлі Метьюза чи Боббі Чарлтона, а Джорджа Беста.

У 2005 році випущено банкноту номіналом 5 фунтів стерлінгів із зображенням Беста — він став одним із перших футболістів в історії, хто удостоївся честі бути намальованим на банкнотах. У 2006 році белфастський аеропорт було названо на честь Джорджа Беста.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1963–64 Англія «Манчестер Юнайтед» 1Д 17 4 КА 7 2 КВК 2 0 - - - 26 6
1964–65 1Д 41 10 КА 7 2 КЯ 11 2 - - - 59 14
1965–66 1Д 31 9 КА 5 3 КЧ 6 4 СА 1 1 43 17
1966–67 1Д 42 10 КА + КЛ 2+1 0+0 - - - - - - 45 10
1967–68 1Д 41 28 КА 2 1 КЧ 9 3 СА 1 0 53 32
1968–69 1Д 41 19 КА 6 1 КЧ 6 2 МКК 2 0 55 22
1969–70 1Д 37 15 КА + КЛ 7+8 6+2 - - - - - - 50 23
1970–71 1Д 40 18 КА + КЛ 2+6 1+2 - - - КВ 3 1 51 22
1971–72 1Д 40 18 КА + КЛ 7+6 5+3 - - - КВ 1 1 54 27
1972–73 1Д 19 4 КЛ 4 2 - - - - - - 23 6
1973–74 1Д 12 2 - - - - - - - - - 12 2
Усього за «Манчестер Юнайтед» 361 137 70 30 34 11 8 3 473 181
1975–76 Англія «Стокпорт Каунті» 4Д 3 2 - - - - - - - - - 3 2
1975–76 Ірландія «Корк Селтік» ПД 3 0 - - - - - - - - - 3 0
1976 США «Лос-Анджелес Ацтекс» NASL 23+1 15+0 - - - - - - - - - 24 15
1976–77 Англія «Фулгем» 2Д 32 6 КА + КЛ 2+3 0+2 - - - - - - 37 8
1977 США «Лос-Анджелес Ацтекс» NASL 20+5 11+2 - - - - - - - - - 25 13
1977–78 Англія «Фулгем» 2Д 10 2 - - - - - - - - - 10 2
1978 США «Лос-Анджелес Ацтекс» NASL 12 1 - - - - - - - - - 12 1
Усього за «Лос-Анджелес Ацтекс» 61 29 - - - - - - 61 29
1978 США «Форт-Лодердейл Страйкерс» NASL 9+5 4+2 - - - - - - - - - 14 6
1979 NASL 19 2 - - - - - - - - - 19 2
Усього за «Форт-Лодердейл Страйкерс» 33 8 - - - - - - 33 8
1979–80 Шотландія «Гіберніан» ПД 13 3 КШ 3 0 - - - - - - 16 3
1980 США «Сан-Хосе Ерзквейкс» NASL 26 8 - - - - - - - - - 26 8
1980–81 Шотландія «Гіберніан» 1Д 4 0 КШЛ 2 0 - - - - - - 6 0
1981 США «Сан-Хосе Ерзквейкс» NASL 30 13 - - - - - - - - - 30 13
Усього за «Сан-Хосе Ерзквейкс» 56 21 - - - - - - 56 21
1982–83 Англія «Борнмут» 3Д 5 0 - - - - - - - - - 5 0
1983–84 Північна Ірландія «Тобермор Юнайтед» - - - КПІ 1 0 - - - - - - 1 0
Усього за кар'єру 581 208 81 32 34 11 8 3 706 256

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
13 жовтня 1976 року.
Північна Ірландія[4]
Рік Ігри Голи
1964 6 2
1965 6 1
1966 1 0
1967 1 0
1968 1 1
1969 4 0
1970 4 1
1971 6 4
1972 2 0
1973 1 0
1974 0 0
1975 0 0
1976 2 0
1977 3 0
Total 37 9
 Статистика матчів і голів за збірну — Північна Ірландія Північна Ірландія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
15/04/1964 Кардіфф Уельс Уельс 2 – 3 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч -
29/04/1964 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 3 – 0 Уругвай Уругвай товариський матч -
3/10/1964 Лондон Англія Англія 4 – 3 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч -
14/10/1964 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 1 – 0 Швейцарія Швейцарія Відбір до ЧС 1966 -
14/11/1964 Лозанна Швейцарія Швейцарія 2 – 1 Північна Ірландія Північна Ірландія Відбір до ЧС 1966 1
25/11/1964 Глазго Шотландія Шотландія 3 – 2 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч -
17/03/1965 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 2 – 1 Нідерланди Нідерланди Відбір до ЧС 1966 -
7/04/1965 Роттердам Нідерланди Нідерланди 0 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія Відбір до ЧС 1966 -
7/05/1965 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 4 – 1 Албанія Албанія Відбір до ЧС 1966 -
2/10/1965 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 3 – 2 Ірландія Ірландія товариський матч 2
10/11/1965 Лондон Англія Англія 2 – 1 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч -
24/11/1965 Тирана Албанія Албанія 1 – 1 Північна Ірландія Північна Ірландія Відбір до ЧС 1966 -
20/10/1966 Лондон Англія Англія 2 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія Відбір до ЧЄ 1968 -
21/10/1967 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 1 – 0 Шотландія Шотландія Відбір до ЧЄ 1968 -
13/10/1968 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 4 – 1 Туреччина Туреччина Відбір до ЧС 1970 1
3/05/1969 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 1 – 3 Англія Англія товариський матч -
6/05/1969 Глазго Шотландія Шотландія 1 – 1 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч -
10/05/1969 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 0 – 0 Уельс Уельс товариський матч -
10/09/1969 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 0 – 0 СРСР СРСР Відбір до ЧС 1970 -
18/04/1970 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 0 – 1 Шотландія Шотландія товариський матч -
21/04/1970 Лондон Англія Англія 3 – 1 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч -
25/04/1970 Кардіфф Уельс Уельс 1 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч -
11/11/1970 Севілья Іспанія Іспанія 3 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія Відбір до ЧЄ 1972 -
3/02/1971 Нікосія Кіпр Кіпр 0 – 3 Північна Ірландія Північна Ірландія Відбір до ЧЄ 1972 1
21/04/1971 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 5 – 0 Кіпр Кіпр Відбір до ЧЄ 1972 3
15/05/1971 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 0 – 1 Англія Англія товариський матч -
18/05/1971 Глазго Шотландія Шотландія 0 – 1 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч -
22/05/1971 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 1 – 0 Уельс Уельс товариський матч -
22/09/1971 Москва СРСР СРСР 1 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія Відбір до ЧЄ 1972 -
16/02/1972 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 1 – 1 Іспанія Іспанія Відбір до ЧЄ 1972 -
18/10/1972 Софія Болгарія Болгарія 3 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч -
28/03/1973 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 1 – 1 Португалія Португалія Відбір до ЧС 1974 -
13/10/1976 Роттердам Нідерланди Нідерланди 2 – 2 Північна Ірландія Північна Ірландія Відбір до ЧС 1978 -
10/11/1976 Брюссель Бельгія Бельгія 2 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія Відбір до ЧС 1978 -
27/04/1977 Дортмунд ФРН ФРН 5 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч -
21/09/1977 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 2 – 0 Ісландія Ісландія Відбір до ЧС 1978 -
12/10/1977 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 0 – 1 Нідерланди Нідерланди Відбір до ЧС 1978 -
Усього Матчів 37 Голів 9

Титули та досягнення

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Великие клубы. Приложение к еженедельнику Футбол №2 (25), лютий — 2007 (рос.)
  • Седьмой номер в команде Господа Бога. Место занято! // Футбол — 2005, №48 (426), 28 листопада-4 грудня — С. 18-19 (рос.)
  • Соскин А. Всё о футболе. Страны. Клубы. Турниры. Футболисты. Тренеры. Судьи. – Москва: Физкультура и спорт, 1972. – 448 с. (рос.)
  • Малов В. И. 100 великих футболистов. — Москва: Вече, 2004. — 432 с. (серия «100 великих») ISBN 5-9533-0265-7 (рос.)

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б 7 great Manchester United number sevens — 2018. — ISSN 0021-1222
  2. ↑ Best too small and light for local club as teen (talktalk.co.uk, 25 листопада 2005)[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
  3. ↑ Fifty most stylish men of the past half century. Архів оригіналу за 12 вересня 2008. Процитовано 23 вересня 2008.
  4. ↑ "Northern Ireland – Record International Players" [Архівовано 23 липня 2018 у Wayback Machine.]. RSSSF. Retrieved 19 March 2013.
  5. ↑ Джордж Бест на сайті National-Football-Teams.com (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джордж Бест
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джордж Бест
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джордж_Бест&oldid=40898273