Барвінський Осип Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Осип Григорович Барвінський
Барвінський Осип.jpg
Осип Барвінський
Народився 29 вересня 1844(1844-09-29)
Шляхтинці, Тернопільський р-н, Тернопільська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер 8 лютого 1889(1889-02-08) (44 роки)
Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Громадянство
(підданство)
Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрійська імперія
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Національність українці
Діяльність письменник, священик
Alma mater Перша тернопільська гімназія
Батько Барвінський Григорій Григорович
Брати, сестри  • Барвінський Іван Григорович, Барвінський Іполит Григорович, Барвінський Олександр Григорович і Барвінський Володимир Григорович

О́сип Григо́рович Барві́нський (псевдоніми і криптоніми — Осип Б., Ос. Б., Й.Б-ский, І.Григорович, М.Нетяга; 29 вересня 1844, с. Шляхтинці, Тернопільський район, Тернопільська область — 8 лютого 1889, с. Сервири, нині с. Сировари Зборівський район, Тернопільська область) — український священик і письменник.

Син Григорія Барвінського. Брат Володимира, Івана, Іполита й Олександра Барвінських.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив німецькомовну Першу Тернопільську гімназію (1866), духовну семінарію у Львові (1871).

Від 1871 року — парох у селі Острів біля Тернополя, згодом на Зборівщині — у Пліснянах і Гарбузові, Сервирах (1878—1889).

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Літературну діяльність почав у духовній семінарії, виступаючи у львівських часописах «Правда», «Діло», «Нива», «Вінок».

У видавництві «Просвіти» вийшли його популярні книжечки та статті з порадами для селян на господарські теми.

Автор трагедії «Павло Полуботок, наказний гетьман України» (видана 1887 у Львові) та драми «Чернігівка» (за повістю М. Костомарова[1]).

Незавершеними залишилися п'єси Барвінського «Тиміш Хмельницький», трилогія «Іван Виговський», у рукопису історична повість «За правду і волю».

Автор поеми «Гаврилова рада», оповідань, наукових праць.

Переклав і видав сербські народні пісні «Косове Поле» і «Сон цариці Милиці» (1873, 1875).

Записи народних пісень, які зробив Барвінський (козацькі та бурлацькі — у Шляхтинцях), опубліковані (1905—1907) у збірнику «Русько-народні галицькі мелодії» П. Бажанського і зберігаються у ЛНБ.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Уривок з 5-ї дії п'єси «Чернігівка» з додатком біографії О. Барвінського опубліковано в журналі «Тернопіль», 1993, № 3

Джерела[ред. | ред. код]