Аленкер (Португалія)
| Аленке́р | |||
|---|---|---|---|
| |||
 Вигляд містечка | |||
 | |||
| Координати: 39°03′ пн. ш. 9°01′ зх. д. / 39.050° пн. ш. 9.017° зх. д. | |||
| Країна: |
 Португалія | ||
| • Регіон: | Центр | ||
| • Провінція: | Ештремадура | ||
| • Округ: | Лісабон | ||
| Площа: | 304.22 км² | ||
| Населення: | 43 267 ос. (2011) | ||
| • Густота: | 142,22 осіб/км² | ||
| Самоврядування: | 1212 | ||
| Індекс: | 2580 | ||
| Часовий пояс: | UTC+0, +1 (влітку) | ||
| Код LAU: | 1101 | ||
| Офіційний сайт | |||
 Аленкер на Вікісховищі | |||
Аленке́р (порт. Alenquer; МФА: [ɐ.ɫẽ.ˈkeɾ][1]) — муніципалітет і містечко в Португалії, в окрузі Лісабон. Розташований у західній частині країни, на теренах історичної португальської провінції Ештремадура. Належить до Лісабонського патріархату Католицької Церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1212 року. Поділяється на 11 парафій. За адміністративним поділом чинним до 1976 року був складовою провінції Ештремадура. Площа муніципалітету — 304,22 км², населення муніципалітету — 43267 ос. (2011); густота населення — 142,22 осіб/км² . Патрон — Діва Марія. Святковий день муніципалітету — 1-й четвер після Вознесіння. Поштовий індекс — 2580. Код місцевої адміністративної одиниці — 1101. Складова статистичного регіону Центр.
Назва[ред. | ред. код]
- Аленке́р (порт. Alenquer, Alemquer) — сучасна назва, що походить з доби свевів, від германського Alan kerk, «аланська церква»[2][3][4], або «аланський замок»[3].
Географія[ред. | ред. код]
Аленкер розташований на заході Португалії, в центрі округу Лісабон.
Аленкер межує на півночі з муніципалітетом Кадавал, на сході — з муніципалітетом Азамбужа, на півдні — з муніципалітетом Віла-Франка-де-Шира і Арруда-душ-Вінюш, на південному заході — з муніципалітетом Собрал-де-Монте-Аграсу, на заході — з муніципалітетом Торреш-Ведраш.
Історія[ред. | ред. код]
У середині XII століття його завоював португальський король Афонсу І.
1211 року, за заповітом португальського короля Саншу І, замок і округа Аленкера перейшли до його доньки Санші. Разом із сестрами вона вела війну з братом і новим королем Афонсу ІІ, що прагнув повернути Аленкер до королівського домену. Міжусобна війна припинилася 1216 року за посередництва римського папи Іннокентія ІІІ; Санша передала володіння королю за грошову компенсацію, а замок — Ордену тамплієрів. Після смерті Афонсу ІІ в 1223 році вона добилася від короля Саншу ІІ повернення доходу з Аленкера та особистого щорічного утримання[5].
1212 року, в ході міжусобної війни, португальська інфанта Санша надала Аленкеру форал, яким визнала за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.
Деякі історики припускають, що саме Аленкер є батьківщиною найвідомішого португальського поета Луїша Камоенша.
Населення[ред. | ред. код]
| Кількість мешканців[6] | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 |
| 17 443 | 19 764 | 22 976 | 24 774 | 26 340 | 27 168 | 30 015 | 32 597 | 34 477 | 34 998 | 32 586 | 34 575 | 34 098 | 39 180 | 43 267 |
Парафії[ред. | ред. код]
| |||||
Економіка, побут, транспорт[ред. | ред. код]
Економіка району представлена сільським господарством, харчовою промисловістю, торгівлею, транспортом, будівництвом. Поблизу Оти розташована база військово-повітряних сил, на місці якої планувалось будівництво сучасного міжнародного аеропорту столиці, але 10 січня 2008 року португальським прем'єром було оголошено рішення про перенесення такого до Алкошете[7].
Серед архітектурних пам'яток відзначають фортецю епохи Середньовіччя (порт. Castelo de Alenquer)[8], монастир Св. Франциска (порт. Convento de São Francisco), декілька багатовікових церков як у селищі так і на території муніципалітету.
Аленкер як і муніципалітет в цілому має добре розвинуту транспортну мережу, з'єднаний з Лісабоном платними швидкісними автомагістралями А-1 та А-10.
Персоналії[ред. | ред. код]
- Даміан де Гойш (1502—1574) — гуманіст, історик, голова Королівського архіву.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Транспортна розв'язка поблизу Каррегаду
-
Панорама селища
-
Муніципальний будинок
-
На території монастиря Св. Франциска
.jpg)
4.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- ↑ Hans Gadow. In Northern Spain. 1897 p. 320
- ↑ а б Fernando Luso Soares. A vila de Alenquer: ensaio historiográfico. 1941. p. 10, 12-13.
- ↑ Ivo Xavier Fernándes. Topónimos e gentílicos, Volume 1, 1941, p. 144.
- ↑ Hermenegildo Fernandes, 2006, с. 87, 100, 119.
- ↑ Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) [1] [Архівовано 10 липня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ José Sócrates anuncia construção do novo aeroporto em Alcochete [Архівовано 15 лютого 2008 у Wayback Machine.](порт.)
- ↑ Фортеця Аленкера на вебсторінці Португальського Інституту Архітектурної Спадщини (порт.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Alemquer Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1904. — Vol. I. — P. 187-192.
- Vilhena Barbosa, Inácio de. As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem brasão d'armas : in 3 vol. — Lisboa : Typographia do Panorama, 1860. — Vol. 1. — P. 11-17.
- Hermenegildo Fernandes. D. Sancho II: Tragédia. Lisboa: Círculo de Leitores, 2006. ISBN 9789727599844
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аленкер (Португалія)
- Офіційний сайт [Архівовано 6 лютого 2006 у Wayback Machine.]
|
