Битва за Космач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Битва за Космач (також Рушірський Бій) - шестиденна битва між повстанцями УПА та каральними загонами НКВС у селі Космач. Тривав з 30 січня до 5 лютого і завершився тактичною та стратегічною перемогою повстанців.

Битва за Космач
Боротьба УПА проти радянської армії
Дата: 30 січня - 5 лютого 1945
Місце: село Космач, Косівський район, Івано-Франківська область
Результат: тактична та стратегічна перемога УПА
Сторони
Космацька повстанська республіка СРСР
Командувачі
Iван Ґонта
Мирослав Симчич
Алєксєй Дєргачьов
Військові сили
до 1200 солдат до 2000 бійців
Втрати
+3 бійців вбито 450 бійців вбито

Перебіг подій[ред. | ред. код]

30 січня[ред. | ред. код]

30 січня радянське командування стягнуло до контрольованого повстанцями селища Космач 31, 33 і 87 прикордонні загони та деякі інші радянські формування заради захоплення прозваної енкаведистами "бандерівської столиці". Того ж дня почався наступ. Бійці УПА, побачивши атакуючих ворогів, не квапилися йти в бій, а відійшли в навколишні ліси. Окупанти ж вирішили зайнятися терором проти цивільних. Проте через декілька годин упівці повернулися до села та відкрили вогонь по ворогам. Бій тривав безперервно три дні.

2 лютого[ред. | ред. код]

Через три дні каральні загони потрапили в оточення, до того ж у них майже повністю вичерпалися боєприпаси та амуніція. Тож бійці по радіо зв'язалися з бійцями зі Станіславу, і попросили підріплення - 256 радянський полк на чолі з підполковником Алєксєєм Дергачовим. Проте повстанцям вдалося перехопити радіограму, і вони наперед знали, що до ворога їде підкріплення, і вирішило не допустити прибуття підкріплення. Командування видало наказ - закріпитися на Коломийсько-Космацькій Дорозі і стояти насмерть. В цей час командир відділу був важко поранений, і командування перейшло до рук Мирослава Симчича, який знайшов рельєф, підходящий для засідки - дорога зусібіч була оточена горами і впиралася у річку. Згодом бандерівці знищили міст, і закріпилися.

3 лютого[ред. | ред. код]

На ранок наступного дня на дорозі з'явилися 12 вантажівок, повністю переповненими бійцями НКВС та амуніцією, а також один легковик із командиром. Всі вони зупинилися біля річки, побачивши, що моста вже немає. Згодом Симчич дав команду стріляти. Зав'язалася двохгодинна стрілянина, в ході якої бійці УПА втратили лише 3 солдатів (вбитими), а комуністи - до 250. В ході бою було повністю знищено радянське підкріплення. За словами Симчича, знищених московитів ніхто не рахував через занадто велику кількість вбитих, а в штаб повідомили, що ліквідували двісті солдат. В ході бою знищено і командувача армади НКВСівців підполковника Алєксєя Дергачова, який також відзначився у Зимовій Війні, масовими депортаціями кримських татар до Середньої Азії і чеченців та інгушів до Казахстану

4-5 лютого[ред. | ред. код]

Нове підкріплення так і не було підіслано. Цим вирішили скористатися курінь "Скажені" та дві упівські сотні "гайдамаків", розпочавши контратаку з метою ліквідації котла. Було вбито ще 80 карателів. Котел ліквідовано до 5 лютого. Втрати УПА достименно не відомі, але точно відомо, що безпосередньо під час засідки на колону радянських карателів упівці втратили 3 солдат вбитими, а їх командир Мирослав Симчич був важко поранений в ліву руку.

Джерела[ред. | ред. код]