Бій під Стриганами

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бій під Стриганами
Друга світова війна
Бої УПА
Стригани.JPG
Меморіал загиблим воякам УПА неподалік села Стригани
Дата: 12-13 травня 1944
Місце: село Стригани, Славутський район, Хмельницька область
Результат: відступ УПА і подальша партизанська боротьба.
Сторони
Flag of Ukraine.svg Українська Держава[1] Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Командувачі
OUN-r Flag 1941.svg шеф крайового військового штабу УПА-Південь Микола Свистун «Ясен», командири куренів і відділу Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg командир Партизанського з'єднання імені М. Ф. Михайлова Антон Одуха, інші
Військові сили
OUN-B-01.svg
УПА
Emblema NKVD.svg
НКВС СРСР
  • Партизанське з'єднання імені М. Ф. Михайлова Антона Одухи
  • 2 роти автоматників НКВС
  • бронепоїзд із солдатами 439-го окремого гвардійського дивізіону
Втрати
За версією НКВС:
близько 197 вбито, 28 взято в полон
невідомо

Бій під Стриганами — бій між військами НКВС СРСР і силами УПА-Південь, що відбувся з 12 по 13 травня 1944 року неподалік села Стригани Славутського району Хмельницької області. Закінчився тактичною перемогою радянських військ та уникненням оточення основних сил українських повстанців. Після бою радянські партизани стратили на місці 7 з 28 полонених упівців[2]. Кількість загиблих з радянської сторони не встановлена.

Бій відбувся під час переходу з'єднання УПА-Південь через німецько-радянський фронт з метою підсилення місцевих повстанців Холодного Яру на Черкащині[2].

Хід бою[ред. | ред. код]

12 травня 1944 року радянські партизани, які мали завдання патрулювати територію і блокувати спроби переходу повстанських з'єднань в запілля Червоної армії, зафіксували переправу упівців через річку Горинь. Зав'язався бій. Командир партизанського з'єднання Антон Одуха, одразу ж викликав підмогу зі Славути. Через півгодини підійшло підкріплення від НКВС — дві роти автоматників та бронепоїзд із солдатами 439-го окремого гвардійського дивізіону.

З лівого берега по повстанцях, більшість з яких були новобранцями[3], радянці відкрили щільний вогонь. Підрозділи УПА змушені були відступити під прикриття лісу в напрямку урочища Бридурин. Під час переслідування, за радянськими даними, загинуло близько 70 вояків УПА, захоплено 8 кулеметів.

Стаття Володимира Яцентюка в першому числі самвидавної рухівської газети «Пробудження», в якій відкривалися очі на злочини радянських партизан. 1989 рік

Вранці 13 травня бій розгорівся з новою силою. Повстанцям вдалося відбити головну атаку НКВС. Попри те, що радянські партизани намагалися перекрити відступ УПА на південь, постанцям вдалося заглибитися в ліс і вийти на територію Плужненського району. Згідно зі звітом радянців, в нерівному бою, загинуло 127 повстанців, 28 потрапили в полон. Сімох з них радянські партизани закатували на місці, решту енкаведисти забрали до Славути, де їх було засуджено до розстрілу або до тривалих термінів ув'язнення в таборах ГУЛАГу[2]. Полоненим повстанцям стріляли в живіт, поранених добивали кийком. Безпосередню участь в розправі брав Антон Одуха[4]. Про втрати радянської сторони невідомо.

Судове підтвердження злочинів радянських партизан[ред. | ред. код]

1989 року після публікації учасником бою під Стриганами, радянським ветераном Володимиром Яцентюком, в інформаційному віснику «Поступ» і обласній рухівській газеті «Пробудження», фактів злодіянь партизан під командуванням Антона Одухи, зокрема розправи над полоненими новобранцями УПА, в офіційних виданнях Славутського райкому КПУ «Трудівник Полісся» і обласного комітету комсомолу «Корчагінець» розпочалося шельмування автора. У відповідь, спільно з однодумцями, Володимир Яцентюк подав позови на згадані видання до суду. Під час судового розгляду ганебні факти про злочини радянських партизан із З'єднання імені М. Ф. Михайлова оприлюднені Володимиром Яцентюком підтвердилися[4][5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Згідно з Актом відновлення Української Держави.
  2. а б в Мизак Н. С., Горбатюк В. І. За тебе, свята Україно. Кам'янець-Подільська область у визвольній боротьбі ОУН, УПА: Книга п'ята. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2006. — С. 171.
  3. Руцький М. М. Голгофа. — Рівне, 1996. — 284 с.
  4. а б Бій під Стриганами (Перевірено 27 березня 2013)
  5. Володимир Федотов. «Перемога» крізь призму «Славутського процесу» // «Подільські новини», 10.05.2007, с. 3.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Мизак Н. С., Горбатюк В. І. За тебе, свята Україно. Кам'янець-Подільська область у визвольній боротьбі ОУН, УПА: Книга п'ята. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2006. — ISBN 966-399-023-6
  • Руцький М. М. Вони виборювали волю України. — друге. — Луцьк, 2009. — С. 322-324. — 1000 прим. — ISBN 978-966-361-427-4.

Газетні публікації[ред. | ред. код]

Бої з німецькими військами Боротьба УПА проти німецьких окупантів
Шепетівська операція УПА (19.08.1942) • Бій під Костополем (28.03.1943) • Бій біля Великої Любаші (14.05.1943) •
Наступ УПА на Янову Долину (22.06.1943) • Бій біля села Новий Загорів (8-11.09.1943) • Бій на горі Лопата (6-16.07.1944)
Reichsadler der Deutsches Reich (1933–1945).svg

Бої з польськими військами Атака на ГаначівБої в Бірчі та околицях (22.10.1945 • 30.11.1945 • 7.01.1946) • Ліквідація генерала Сверчевського (28.03.1947)
Coat of arms of Poland-official3.png

Бої з радянськими військами Бій під Гурбами (21-25.04.1944) • Бій під Стриганами (13.05.1944) • Бій під Уневом (30.09.1944) • Битва під Лещавою-Горішньою (28.10.1944) • Бій під Жовквою (22.03.1945) • Бій під Радеховом (27.04.1945) • Грубешівська операція (28.05.1946) • Останній бій УПА на Житомирщині (9.07.1955)
State Emblem of the Soviet Union.svg