Блейк Лайвлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Блейк Лайвлі
Blake Lively
англ. Blake Ellender Lively[1][2]
Ім'я при народженні Blake Christina Lively
(Бле́йк Крісті́на Ла́йвлі)
Народилася 25 серпня 1987(1987-08-25) (36 років)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Громадянство США США
Діяльність Актриса, модель
Alma mater Бербанкська середня школаd і Halstrom High Schoold
Роки діяльності 1998; 2005 — нині
У шлюбі з Раян Рейнольдс
Діти Джеймс Рейнольдсd, Інес Рейнольдсd, Бетті Рейнольдсd і Taylor Reynoldsd
Батьки Ernie Livelyd
Брати / сестри Eric Livelyd, Lori Livelyd, Jason Livelyd і Робін Лайвлі
IMDb nm0515116
Автограф

CMNS: Блейк Лайвлі
Blake Lively
у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Бле́йк Е́ллендер Ла́йвлі (англ. Blake Ellender, при народженні Браун, англ. Brown; нар. 25 серпня 1987, Лос-Анджелес, США) — американська актриса та модель.

Народилася в Лос-Анджелесі, вона донькою актора Ерні Лайвлі[en], дебютувала на професійному рівні в його режисерському проєкті «Пісочна людина». Вона зіграла роль Бріджит Вріланд у фільмі «Джинси-талісман», а також у його продовженні «Джинси-талісман 2», які досягли комерційного успіху. Вона знялась разом з Джастіном Лонгом у комедії «Нас прийняли» і отримала широке визнання завдяки ролі Серени ван дер Вудсен у підлітковому драматичному телесеріалі «Пліткарка» від CW.

Вона знялася в романтичних комедіях, зокрема «Нью-Йорку, я люблю тебе» і «Приватне життя Піппи Лі». Лайвлі зіграла разом з Беном Аффлеком у кримінальному трилері «Місто» і знялася зі своїм майбутнім чоловіком Раяном Рейнольдсом у «Зелений ліхтар». Вона була в акторському складі «Дикуни» і отримала визнання за роль головної персонажки в романтичному фентезі-фільмі «Вік Адалін». Вона з'явилася у фільмі жахів «Мілина» і психологічній драмі «Все, що я бачу, це ти». Вона зіграла разом з Анною Кендрік у касовому хіті «Проста послуга». Відтоді Лайвлі виступила режисером і знялася в музичному відео Тейлор Свіфт «I Bet You Think About Me».

Біографія[ред. | ред. код]

Лайвлі при народжені дали ім'я Блейк Елендер Браун. Вона народилась 25 серпня 1987 року в районі Тарзана в Лос-Анджелесі, Каліфорнія. Її мати, Елейн, працювала агентом з пошуку талантів, а батько, Ерні Лайвлі, був актором[5]. Лайвлі назвали на честь брата її бабусі[6][7]. У неї є старший брат Ерік і троє зведених братів і сестер від попереднього шлюбу матері, Лорі, Робін і Джейсон. Її батьки, брати і сестри працювали в індустрії розваг[8].

У дитинстві Лайвлі супроводжувала батьків на курси акторської майстерності, які вони викладали, оскільки вони не хотіли залишати доньку з нянею. Вона сказала, що спостереження за навчанням батьків допомогло їй навчитися «вправам» і набути впевненості, коли вона подорослішала й почала працювати в даній галузі[9][10]. Вона дебютувала в кіно у 10 років, коли знялася у фільмі «Пісочна людина», який зняв її батько. Вона описує свою роль як «невелику роль». Спочатку вона не особливо цікавилася акторською майстерністю і хотіла вступити до Стенфордського університету[6].

Вона відвідувала середню школу Бербанка, яку закінчила в 2005 році[11], де була вболівальницею, учасницею чемпіонського хору та президентом класу[12]. Її старший брат попросив свого агента з пошуку талантів відправити її на кілька прослуховувань влітку[5]. Згодом її взяли на роль Бріджит у фільмі «Джинси-талісман». Знімала її сцени між молодшими та старшими класами середньої школи[13].

Кар'єра[ред. | ред. код]

2005—2006: Початок кар'єри[ред. | ред. код]

У 2005 році вийшов фільм «Джинси-талісман». Гра Лайвлі принесла їй номінацію на премію Teen Choice Awards за «Прорив - жіноча роль»[14]. 2006 року Лайвлі знялася разом з Джастіном Лонгом у фільмі «Нас прийняли», а також мала другорядні ролі у фільмі жахів «Саймон говорить». «Нас прийняли» не був добре оцінений критиками, але гра Лайвлі принесла їй «Прорив» від Hollywood Life. Лайвлі знялася у фільмі «Елвіс і Анабелль» у ролі Анабелль, хворої на булімію дівчини, яка сподівалася виграти конкурс краси. Про втілення в роль вона сказала, що «серйозно скинула вагу» для свого зросту. Вона заявила, що цей процес був для неї важким, тому що їжа - це «любов №1 мого життя»[15]. «MovieLine.com» високо оцінив її гру у фільмі та назвав її «проривною роллю»[16].

2007—2012: «Пліткарка»[ред. | ред. код]

Лайвлі взяла участь у серіалі The CW «Пліткарка», заснованому на однойменному романі Сесилі фон Цигезар, прем'єра якого відбулася у вересні 2007 року. Уже відклавши навчання в коледжі на рік, Лайвлі мала намір відмовитися від ролі та стати студенткою, але їй сказали, що вона може відвідувати коледж неповний робочий день під час знімання шоу (вона пізніше сказала: «Це порада для будь-кого: коли вони кажуть: „Ми обіцяємо, але ми не можемо описати це“, є причина вони не можуть викласти це письмово»)[17]. Вона грала роль Серени ван дер Вудсен у підлітковій драмі до 2012 року, до самого закриття серіалу[18]. Її першою обкладинкою журналу був випуск «Cosmogirl» за листопад 2007 року, де вона розповідала про свій час у середній школі та свою кар'єру до «Пліткарки».

У 2008 році Лайвлі повторила роль Бріджит у продовженні «Джинси-талісман 2». Як і в першому фільмі, критики позитивно сприйняли гру Лайвлі[19][20]. Станом на листопад 2008 року фільм заробив понад 44 мільйони доларів у прокаті[21]. 2009 року вона з'явилася в ролі Габріель ДіМарко в романтичній комедії «Нью-Йорку, я люблю тебе», продовженні фільму «Париже, я люблю тебе». Попри позитивні відгуки критиків, фільм провалився в прокаті[22][23].

Лайвлі зобразила молодшу версію головної персонажки у фільмі «Приватне життя Піппи Лі», який отримав схвалення критиків[24]. Пол Бірнс з Brisbane Times описав її гру у фільмі як «сенсаційну»[25]. У жовтні 2009 року вона почала знімати свої сцени для ролі Крістіни «Кріс» Кофлін у фільмі «Місто», заснованому на романі Чак Гоґана «Принц злодіїв»[26]. Фільм, режисером якого був Бен Аффлек, вийшов у прокат у США 17 вересня 2010 року. Про її виступ Variety написали, що Лайвлі була «майже невпізнанною [і] переживала жорстокі, болісні моменти в ролі мати-одиначка»[27]. У грудні того ж року вона знялася в музичному кліпі «I Just Had Sex» гурту «The Lonely Island» разом з Джессікою Альбою[28]. Лайвлі зіграла Керол Ферріс, головну жіночу роль у фільмі про супергероїв «Зелений Ліхтар», який вийшов на екрани в червні 2011 року[29]. Фільм зібрав у світовому прокаті 219 851 172 доларів[30]. 2011 року її помістили ​​в список впливових людей у щорічному журналі «Time 100»[31]. Крім того, AskMen.com назвав її найбажанішою жінкою 2011 року[32], а журнал «People» назвав її однією з найкрасивіших у 2012 році в будь-якій віковій категорії[33].

У 2012 році Лайвлі зіграла головну роль у фільмі Олівера Стоуна «Дикуни» разом з Тейлором Кітчем, Аароном Тейлором-Джонсоном, Сальмою Хайєк і Джоном Траволтою. Вона замінила Дженніфер Лоуренс, оскільки вона почала грати у фільмі «Голодні ігри»[34]. Того ж року вона була обрана обличчям нового аромату Gucci, Gucci Premiere. Вона з'явилася в короткометражному фільмі для аромату, який зняв Ніколас Віндінґ Рефн.

2013–нині: Кінокар'єра[ред. | ред. код]

У жовтні 2013 року Лайвлі назвали новим обличчям L'Oreal, це стало її першою великою кампанією макіяжу. Вона зіграла головну роль у фільмі « Вік Адалін», разом з Міхілєм Гаусманом і Гаррісоном Фордом. Вона зіграла жінку, у якої «зупиняється процес старіння після майже смертельної аварії». Фільм мав скромний комерційний успіх, зібравши 65,7 мільйонів доларів з бюджето в 25 мільйонів доларів[35][36][37]. Atlantic заявив, що вона продемонструвала свій «потенціал головної ролі» головним чином у другій половині фільму, посилаючись на її «відрізану подачу та стриманість»[38]. 2016 року Лайвлі знялася у фільмі жахів про виживання «Мілина»[39]. Вона отримала позитивні відгуки, а її гру високо оцінили критики. Того року вона також зіграла головну роль у романтичній комедії Вуді Аллена «Світське життя», прем'єра якої відбулася на 69-му Каннському кінофестивалі та отримала схвальні відгуки критиків. Лайвлі сподобався її досвід роботи з Алленом, вона заявила: «Це дійсно круто працювати з режисером, який зробив так багато, тому що він точно знає, чого він хоче», додавши, що він «дає сили»[40].

Лайвлі знялася разом із Джейсоном Кларком у психологічній драмі «Все, що я бачу, це ти», прем'єра якої відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Торонто та отримала неоднозначні відгуки[41]. 2018 року вона зіграла головну роль у містичному трилері «Проста послуга» разом з Анною Кендрік і Генрі Голдінгом, режисер картини став Пол Фіґ[42].  ​​Фільм вийшов на екрани 14 вересня, і гра Лайвлі була оцінено добре[43][44]. Далі Лайвлі зіграла головну роль у фільмі «Ритм-секція», екранізації однойменного роману Марка Бернелла, продюсерами якого виступили Барбара Брокколі та Майкл Г. Вілсон, а режисером став Рід Морано[45]. Фільм випустила компанія Paramount Pictures 31 січня 2020 року. Variety відзначили, що гра Лайвлі «відображає реалістичну майже некомпетентність перед обличчям небезпеки»[46][47].

У травні 2021 року було оголошено, що Лайвлі зіграє головну героїню Джозі Шуллер у фільмі «Леді Вбивця»[48]. Вона дебютувала в ролі режисерки музичного кліпу на пісню Тейлор Свіфт «I Bet You Think About Me» за участю американського співака і автора пісень Кріса Степлтона, що вийшов 15 листопада 2021 року з перезапису альбом Свіфт Red (Taylor's Version)[49]. У січні 2023 року було оголошено, що вона зіграє головну роль Лілі Блум в екранізації роману Коллін Гувер «Покинь, якщо кохаєш…»[50].

Активізм[ред. | ред. код]

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну, яке є частиною російсько-української війни, актриса висловила підтримку України в соцмережах, фінансово допомогла фонду «USA for UNHCR», що зокрема допомагав українським біженцям, та закликала читачів до пожертв[51].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1998 ф Пісочна людина Sandman Тріксі / Зубна фея
2005 ф Джинси-талісман The Sisterhood of the Traveling Pants Бріджит Вріленд
2006 ф Нас прийняли Accepted Моніка Морленд
2006 ф Саймон говорить Simon Says Дженні
2007 ф Елвіс і Анабелль Elvis and Anabelle Анабель Лі
20082010 с Суботнього вечора у прямому ефірі Saturday Night Live подруга / транссексуал / себе
2008 ф Джинси-талісман 2 The Sisterhood of the Traveling Pants 2 Бріджит Вріленд
2008 ф Нью-Йорку, я люблю тебе New York, I Love You Габріель ді Марко
2009 ф Приватне життя Піппи Лі The Private Lives of Pippa Lee Молода Піппа Лі
2010 ф Місто The Town Кріста Кафлін
2011 ф Зелений ліхтар Green Lantern Керол Ферріс
2011 ф Провінціалка Hick Гленда
2012 ф Особливо небезпечні Savages Офелія
2012 кф Особливо небезпечні: Допити Savages: The Interrogations Офелія
20072012 с Пліткарка Gossip Girl Серена ван дер Вудсен
2015 ф Вік Адалін The Age of Adaline Адалін Боуман
2016 ф Світське життя Café Society Вероніка Гаєс
2016 ф Мілина The Shallows Ненсі Адамс
2016 ф Бачу тільки тебе All I See Is You Джина
2018 ф Проста послуга A Simple Favor Емілі Нельсон
2020 ф Ритм-секція The Rhythm Section Стефані Патрік

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.elpais.com.uy/sabado-show/anos-blake-lively-cinco-anecdotas-estrella-queria-actriz.html
  2. https://www.msn.com/pt-br/entretenimento/noticias/blake-lively-faz-35-anos-confira-5-trabalhos-da-atriz/ss-AA115Awp?li=AAggXC1
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #142902799 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. а б Blake Lively: Actor and Betty Buzz Founder. Biography (амер.). 28 лютого 2023. Процитовано 19 листопада 2023. 
  6. а б RadioFree.com Interviews: Blake Lively, Accepted. www.radiofree.com. Процитовано 19 листопада 2023. 
  7. Russell, Doris McAlpin (1990). McAlpin(e) Genealogies, 1730-1990: Alexander McAlpin of South Carolina and Georgia and His Descendants, Plus Other McAlpin(e) Families of North America (англ.). Gateway Press. 
  8. Celebrity Sibling Photos - Celeb Family Pictures (Glamour.com UK). web.archive.org. 28 січня 2013. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 19 листопада 2023. 
  9. Blake Lively's After-school Activities: Celebrities: Wmagazine.com. web.archive.org. 28 грудня 2010. Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 19 листопада 2023. 
  10. Blake Lively Interview - Gossip Girl's Blake Lively - Marie Claire. web.archive.org. 7 листопада 2009. Архів оригіналу за 7 листопада 2009. Процитовано 19 листопада 2023. 
  11. Vogue. web.archive.org. 4 грудня 2021. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 19 листопада 2023. 
  12. Blake Lively Interview. Cosmopolitan (амер.). 11 серпня 2008. Процитовано 19 листопада 2023. 
  13. Blake Lively's After-school Activities: Celebrities: Wmagazine.com. web.archive.org. 14 березня 2009. Архів оригіналу за 14 березня 2009. Процитовано 19 листопада 2023. 
  14. The Teen Choice Awards. web.archive.org. 8 січня 2006. Архів оригіналу за 5 лютого 2008. Процитовано 19 листопада 2023. 
  15. Blake Lively's After-school Activities: Celebrities: Wmagazine.com. web.archive.org. 12 березня 2009. Архів оригіналу за 12 березня 2009. Процитовано 19 листопада 2023. 
  16. Remembering Elvis and Anabelle: Blake Lively's Real Breakthrough. Movieline (амер.). 9 вересня 2009. Процитовано 19 листопада 2023. 
  17. Nast, Condé (30 серпня 2017). When Gossip Girl Ruled the World. Vanity Fair (амер.). Процитовано 19 листопада 2023. 
  18. ‘Gossip Girl’ Two Hour Series Finale Will Air Monday, December 17 on the CW - Ratings | TVbytheNumbers. web.archive.org. 18 травня 2013. Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 19 листопада 2023. 
  19. Review: “The Sisterhood of the Traveling Pants 2” - The Screening Log - one-minute movie reviews with style. web.archive.org. 19 серпня 2008. Архів оригіналу за 19 серпня 2008. Процитовано 19 листопада 2023. 
  20. Archive, View Author; Author, Email the; Twitter, Follow on; feed, Get author RSS (6 серпня 2008). SEQUEL WEARS WELL (амер.). Процитовано 19 листопада 2023. 
  21. The Sisterhood of the Traveling Pants 2. Box Office Mojo. Процитовано 19 листопада 2023. 
  22. 'New York, I Love You': Out-Of-Towners, By Kurt Loder - Movie News Story | MTV Movie News. web.archive.org. 28 жовтня 2009. Архів оригіналу за 27 квітня 2010. Процитовано 19 листопада 2023. 
  23. Movie Review: “New York, I Love You” - The Screening Log - blogging film. web.archive.org. 19 жовтня 2009. Архів оригіналу за 19 жовтня 2009. Процитовано 19 листопада 2023. 
  24. At the Movies: The Private Lives of Pippa Lee. web.archive.org. 29 листопада 2009. Архів оригіналу за 4 вересня 2011. Процитовано 19 листопада 2023. 
  25. Byrnes, Reviewed by Paul (20 жовтня 2009). The Private Lives Of Pippa Lee. Brisbane Times (англ.). Процитовано 19 листопада 2023. 
  26. Blake Lively Goes to ‘Town’ for Ben Affleck - Film School Rejects. web.archive.org. 4 вересня 2009. Архів оригіналу за 4 вересня 2009. Процитовано 19 листопада 2023. 
  27. Chang, Justin (9 вересня 2010). The Town. Variety (амер.). Процитовано 19 листопада 2023. 
  28. The Lonely Island. www.thelonelyisland.com (амер.). 23 травня 2019. Процитовано 19 листопада 2023. 
  29. Blake Lively Brightens Up Green Lantern - E! Online. web.archive.org. 17 квітня 2010. Архів оригіналу за 2 квітня 2011. Процитовано 19 листопада 2023. 
  30. Green Lantern. Box Office Mojo. Процитовано 19 листопада 2023. 
  31. Blake Lively - The 2011 TIME 100 - TIME. web.archive.org. 24 серпня 2013. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 19 листопада 2023. 
  32. Blake Lively - Top 99 Women - AskMen. web.archive.org. 14 березня 2011. Архів оригіналу за 3 серпня 2011. Процитовано 19 листопада 2023. 
  33. Elle Macpherson, J.Lo, Sandra Bullock: Hollywood Beauties : People.com. web.archive.org. 2 травня 2012. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 19 листопада 2023. 
  34. Entertainment. UPROXX (амер.). 25 серпня 2023. Процитовано 19 листопада 2023. 
  35. Review: In 'The Age of Adaline', ageless Blake Lively gets old fast. Tampa Bay Times (англ.). Процитовано 19 листопада 2023. 
  36. Hammond, Pete (22 квітня 2015). ‘The Age Of Adaline’ Review: Blake Lively’s Love Story For The Ages. Deadline (амер.). Процитовано 19 листопада 2023. 
  37. Jr, Mike Fleming (17 жовтня 2013). Blake Lively, Ellen Burstyn Set To Star In ‘The Age Of Adaline’. Deadline (амер.). Процитовано 19 листопада 2023. 
  38. Gilbert, Sophie (24 квітня 2015). 'The Age of Adaline' Is a Gorgeous Film With a Preposterous Premise. The Atlantic (англ.). Процитовано 19 листопада 2023. 
  39. Tartaglione, Nancy (4 травня 2016). ‘The Shallows’ Trailer: Blake Lively Stranded In The Deep With Deadly Great White. Deadline (амер.). Процитовано 19 листопада 2023. 
  40. Nast, Condé (29 червня 2016). Blake Lively Calls Woody Allen “Very Empowering”. Vanity Fair (амер.). Процитовано 19 листопада 2023. 
  41. All I See Is You. www.metacritic.com (англ.). Процитовано 19 листопада 2023. 
  42. McNary, Dave (26 липня 2017). ‘Crazy Rich Asians’ Star Henry Golding Joins Blake Lively, Anna Kendrick’s ‘A Simple Favor’. Variety (амер.). Процитовано 19 листопада 2023. 
  43. McClintock, Pamela (26 лютого 2018). Lionsgate’s ‘Robin Hood’ Relocates to Thanksgiving. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 19 листопада 2023. 
  44. A Simple Favour is an irresistible mystery thriller. Digital Spy (en-GB). 20 вересня 2018. Процитовано 19 листопада 2023. 
  45. Bond producers to make Blake Lively thriller. BBC News (en-GB). 13 липня 2017. Процитовано 19 листопада 2023. 
  46. Debruge, Peter (29 січня 2020). ‘The Rhythm Section’: Film Review. Variety (амер.). Процитовано 19 листопада 2023. 
  47. Kit, Borys (16 серпня 2017). Blake Lively Spy Thriller ‘The Rhythm Section’ Picked Up by Paramount. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 19 листопада 2023. 
  48. Jr, Mike Fleming (5 травня 2021). Netflix Sets Blake Lively To Star, Diablo Cody To Write ‘Lady Killer,’ Adaptation Of Dark Horse Comic. Deadline (амер.). Процитовано 19 листопада 2023. 
  49. Nast, Condé (14 листопада 2021). Taylor Swift Teamed Up With Blake Lively on Her Next Music Video. Teen Vogue (амер.). Процитовано 19 листопада 2023. 
  50. France, Lisa Respers (27 січня 2023). 'It Ends With Us' movie casts Blake Lively and Justin Baldoni. CNN (англ.). Процитовано 19 листопада 2023. 
  51. Вхід • Instagram. www.instagram.com. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]