Богоявленський Кременецький жіночий монастир

Богоявленський Кременецький жіночий монастир УПЦ
50°6′11.729695960731″ пн. ш. 25°43′38.851713170778″ сх. д.
Тип	монастир і пам'ятка культури
Статус спадщини	пам'ятка архітектури національного значення України
Країна	Україна
Розташування	Тернопільська область, Кременець, вул. Дубенська, 2
Єпархія	Тернопільська єпархія УПЦ
Тип монастиря	жіночий
Засновано	1633
Богоявленський Кременецький жіночий монастир (Україна)
Богоявленський Кременецький жіночий монастир у Вікісховищі

Богоявленський Кременецький жіночий монастир УПЦ — культова споруда в місті Кременці Тернопільської області, пам'ятка архітектури національного значення.

Історія

Заснували в 1633 році українські шляхтичі Лаврентій Древинський і Данило Єло-Малинський за привілеєм короля Владислава IV Вази як православний чоловічий монастир. За «благословенною грамотою» Петра Могили (1636) підпорядковувався Вселенському Патріархові та його Екзарху — Київському митрополитові.

При Богоявленському монастирі діяли братство, школа (працювала за навчальним планом Києво-Могилянської колегії), друкарня й шпиталь.

Із видань друкарні найбільше відома т. зв. «Кременецька Граматика» (1638).

У 1-й чверті XVIII століття Богоявленський монастир визнав унію з Римом і увійшов у Чин св. Василія Великого.

1807 року за указом російського імператора Олександра I оо. Василіяни віддали територію свого монастиря з усіма будівлями Волинській гімназії (колишнього колегіуму) і перейшли в будівлі реформатського монастиря; також ченців ордену францисканців-реформатів переселили до монастиря в Дедеркалах, а звільнені споруди (костел та прилеглий до нього двоповерховий корпус келій, збудовані за проєктом архітектора Антоніо Кастеллі на кошти княгині Теофілі Вишневецької з Лещинських).

1839 року Богоявленський монастир припинив існування, 1865 — відновлений як однойменний православний чоловічий монастир РПЦ.

У Богоявленському монастирі була резиденція вікарного єпископа Волинської єпархії (1873–1922, 1924–1934 з перервами), якого титулували Острозьким, а від 1902 — Кременецьким, правлячого Волинського і Кременецького архієпископа (1922–1923, 1934–1941), глави так званої Автономної православної церкви в Україні (1941–1943).

1953 року Богоявленський монастир реорганізований у жіночий, 1959 — ліквідований, 1990 — відновив діяльність як православний жіночий монастир УПЦ. Належить до Тернопільської єпархії УПЦ.

Архітектура

До ансамблю монастиря, оточеного мурованою загорожею, належать Богоявленський собор, двоповерховий чернечий корпус із Миколаївською церквою (обидві споруди середини XVIII ст. в стилі пізнього бароко), дзвіниця з невеликою церквою преподобного Іова Почаївського (поч. XX ст.) і господарські будівлі.

• 
  Богоявленський монастир
• 
  Богоявленський собор (колишній костел реформатів)
• 
  Богоявленський собор
• 
  Монастирська дзвіниця збудована на початку XX ст.
• 
  Монастирська дзвіниця
• 
  Вигляд на монастир з гори Бони
• 
  Келії

Люди

• о. Юліян Добриловський ЧСВВ

Джерела

• Білокінь С. І. Кременецький Свято-Богоявленський монастир [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 318. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• Собчук В. Кременецькі монастирі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 230–231. — ISBN 966-528-199-2.
• Чернихівський Г. І. Кременецький Свято-Богоявленський жіночий монастир [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Кременецька граматика // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 531.