Кременецький колегіум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кременецький колегіум
Кременець. монастир єзуїтів.jpg

Панорама Кременецького колегіуму Сучасне фото
50°07′ пн. ш. 25°43′ сх. д. / 50.117° пн. ш. 25.717° сх. д. / 50.117; 25.717Координати: 50°07′ пн. ш. 25°43′ сх. д. / 50.117° пн. ш. 25.717° сх. д. / 50.117; 25.717
Тип споруди вищий навчальний заклад
Розташування Україна,Кременець, Тернопільська область
Архітектор Паоло Фонтана, Павло Гіжицький
Засновник Міхал Сервацій Вишневецький
Початок будівництва 1731
Кінець будівництва 1743
Архітектурний стиль пізнє бароко
Кременецький колегіум is located in Польща
Кременецький колегіум
Кременецький колегіум (Польща)

Кремене́цький коле́гіум єзуїтів — колишній навчальний заклад при монастирі ордену єзуїтів в місті Кременець (нині Тернопільська область).

Історія[ред.ред. код]

Єзуїти появились у місті в 1701 році.[1]

Колегіум[ред.ред. код]

Колегіум єзуїтів у Крем'янці заснував близько 1720 року князь Міхал Сервацій Вишневецький (за іншими даними, також його брат — князь Януш Антоній Вишневецький). Заклад діяв при монастирі ордену єзуїтів у місті. Будівництво було розпочато коштом родини Вишневецьких 1731 року, тривало до 1743-го.

У колегіумі велась підготовка вчителів для єзуїтських шкіл. При колегіумі (або єзуїтських школах) діяли два конвікти.

Проповідником та професором моральної теології в колегіумі з осені 1764 року був Григоріс Пірамович.[2]

1773 року буллою Папи Климента XIV орден єзуїтів було скасовано, після чого колегіум закрито.

Книгозбірня колегіуму нині зберігається у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі НБУВ) як окрема структурна одиниця — книжкова колекція під назвою «Бібліотека Кременецького єзуїтського колегіуму» — як історико-культурна пам'ятка.

Школи[ред.ред. код]

У 1775 році едукаційна комісія перейняла на себе право управляти фундушами згідно волі фундаторів. Її рішенням у приміщеннях колишнього колегіуму почали діяти академічні виділові школи. Вчителями у них працювали, зокрема, випускники Краківського університету, також колишні єзуїти — викладачі колегіуму. У 1783 році у школі працювали ректор, 7 учителів, навчались 119 учнів.[3]

Пізніше у приміщеннях колегіуму функціювали підокружна, з 1783 року окружна світські школи.

Приміщення[ред.ред. код]

Архітектурний комплекс поєднав костел, келії та два навчальні корпуси. Єзуїти присвятили костел засновнику ордена Ігнатію Лойолі та святому Станіславу Костці.

Будівля колегіуму формувала східну сторону ринкової площі в місті.[4]

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ткачук Анатолій (Луцьк). Неправославна школа на Волині у XVI—XVII столітті. — 2001. — С. 44.
  2. Aleksandrowska E. Piramowicz Grzegorz Wincenty (1735—1801) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — T. XXVI/…. — Zeszyt 11…. — S. 530. (пол.)
  3. Krzemieniec… — S. 779.
  4. Рибчинський О. В. Ринкові площі в композиційно-планувальній структурі історичного міста. — С. 208.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]