Кременецький колегіум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кременецький колегіум
Кременець. монастир єзуїтів.jpg
Панорама Кременецького колегіуму Сучасне фото
50°07′ пн. ш. 25°43′ сх. д. / 50.117° пн. ш. 25.717° сх. д. / 50.117; 25.717Координати: 50°07′ пн. ш. 25°43′ сх. д. / 50.117° пн. ш. 25.717° сх. д. / 50.117; 25.717
Розташування Україна, Кременець
Архітектор Паоло Фонтана, Павло Гижицький
Засновник Міхал Сервацій Вишневецький
Початок будівництва 1731
Кінець будівництва 1743
Архітектурний стиль пізнє бароко

Кремене́цький коле́гіум єзуїтів — колишній навчальний заклад при монастирі ордену єзуїтів в місті Кременець.

Історія[ред.ред. код]

Єзуїти появились у місті в 1701 році.[1]

Колегіум[ред.ред. код]

Колегіум єзуїтів у Крем'янці заснував близько 1720 року князь Міхал Сервацій Вишневецький (за іншими даними, також його брат — князь Януш Антоній Вишневецький). Заклад діяв при монастирі ордену єзуїтів у місті. Будівництво було розпочато коштом родини Вишневецьких 1731 року, тривало до 1743-го.

В колегіумі велась підготовка вчителів для єзуїтських шкіл. При колегіумі (або єзуїтських школах) діяли два конвікти.

Проповідником та професором моральної теології в колегіумі з осені 1764 року був Григоріс Пірамович.[2]

1773 року буллою Папи Климента XIV орден єзуїтів було скасовано, після чого колегіум закрито.

Книгозбірня колегіуму нині зберігається у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі НБУВ) як окрема структурна одиниця — книжкова колекція під назвою «Бібліотека Кременецького єзуїтського колегіуму» — як історико-культурна пам'ятка.

Школи[ред.ред. код]

У 1775 році едукаційна комісія перейняла на себе право управляти фундушами згідно волі фундаторів. Її рішенням у приміщеннях колишнього колегіуму почали діяти академічні виділові школи. Вчителями у них працювали, зокрема, випускники Краківського університету, також колишні єзуїти — викладачі колегіуму. У 1783 році у школі працювали ректор, 7 учителів, навчались 119 учнів.[3]

Пізніше у приміщеннях колегіуму функціювали підокружна, з 1783 року окружна світські школи.

Приміщення[ред.ред. код]

Архітектурний комплекс поєднав костел, келії та два навчальні корпуси. Єзуїти присвятили костел засновнику ордена Ігнатію Лойолі та святому Станіславу Костці.

Докладніше у статті Базиліка Святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки у Кременці

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ткачук Анатолій (Луцьк). Неправославна школа на Волині у XVI—XVII столітті. — 2001. — С. 44.
  2. Elżbieta Aleksandrowska. [http://www.ipsb.nina.gov.pl/index.php/a/grzegorz-wincenty-piramowicz Piramowicz Grzegorz Wincenty (1735—1801) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — Tom XXVI/…. — Zeszyt 11…. — S. 530. (пол.)
  3. Krzemieniec… — S. 779.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]