Бодуен I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бодуен I
Boudewijn I van België
Baudouin Ier de Belgique
Бодуен I
Coat of Arms of the King of the Belgians (1921-2019).svg
Прапор
5-й Король Бельгії
17 липня 1951 — 31 липня 1993 року
Попередник: Леопольд III
Спадкоємець: Альберт II
 
Ім'я при народженні: Boudewijn Albert Charles Leopold Axel Marie Gustave
Народження: 7 вересня 1930(1930-09-07)
Лакен, Бельгія
Смерть: 31 липня 1993(1993-07-31) (62 роки)
Мотріль, Іспанія
Поховання:
Країна: Бельгія
Релігія: католицька церква
Освіта: Institut Le Rosey
Рід: Саксен-Кобург-Готська
Батько: Леопольд III
Мати: Астрід Шведська
Шлюб: Фабіола де Мора і Арагон
Автограф: 1992 signature of King Baudouin of Belgium.jpg
Монограма: Монограма
Нагороди:
Орден Підв'язки
Орден Золотої шпори
Кавалер ордена Золотого руна
Орден Серафимів
Верховний орден Христа
Medal of the 25th Century of the Monarchy.gif

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Бодуен I (фр. Baudouin Ier, нід. Boudewijn I; 7 вересня 1930 — 31 липня 1993) — король Бельгії з 17 липня 1951 до кінця життя, склав присягу наступного дня після зречення свого батька, Леопольда III. Старший син Леопольда III і Астрід Шведської.

Разом з Хуаном Карлосом I Бодуен був одним з політично найактивніших конституційних монархів другої половини XX століття, активно підтримавши реформу, що привела до федералізації Бельгії і утворення фламандської і валлонської автономій. У 1990, коли парламент ухвалив закон, що дозволяє аборти, Бодуен із релігійних (і, ймовірно, особистих — у нього не було дітей) причин відмовився брати на себе відповідальність за закон; він попросив на два дні припинити свої повноваження, і уряд, що діяв як регент, підписав акт.

Був одружений з іспанкою Фабіолою де Мору і Арагон (королева Фабіола). Помер бездітним; наступником Бодуена став його молодший брат Альберт II.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред. | ред. код]