Альберт I (король Бельгії)
Альберт I Albert I | |||
![]() | |||
| |||
---|---|---|---|
23 грудня 1909 — 17 лютого 1934 року | |||
Попередник: | Леопольд II | ||
Спадкоємець: | Леопольд III | ||
| |||
23 січня 1891 — 23 грудня 1909 року | |||
Попередник: | Бодуен | ||
Спадкоємець: | Леопольд III | ||
Народження: |
8 квітня 1875[1][2][…] Palace of the Count of Flandersd, Брюссель, Бельгія | ||
Смерть: |
17 лютого 1934[1][4][…] (58 років) Marche-les-Damesd, Намюр, Бельгія | ||
Поховання: | |||
Країна: | Бельгія[5] | ||
Релігія: | католицька церква | ||
Рід: | Саксен-Кобург-Готська | ||
Батько: | Філіп Бельгійський, граф Фландрський | ||
Мати: | Марія Гогенцоллерн-Зігмарінген | ||
Шлюб: | Єлизавета фон Віттельсбах | ||
Діти: | Леопольд III, Карл Бельгійський і Марія Жозе Бельгійська[3] | ||
Автограф: | ![]() | ||
Монограма: | ![]() | ||
Нагороди: | |||
Альберт I (Albert I) (8 квітня 1875 — 17 лютого 1934) — король Бельґії з 1909 з династії Заксен-Кобурґ-Ґота. Його коронували 23 грудня 1909 року після смерті дядька Леопольда ІІ. У зв'язку з погіршення міжнародної ситуації в 1914 році схвалив закон про загальну військову повинність. Під час Першої світової війни головнокомандувач бельгійської армії, що воювала на боці Антанти.
Спадкоємець[ред. | ред. код]
1891 року після смерті старшого брата, принца Бодуена, Альберта проголосили спадкоємцем престолу. Здобув приватну освіту; закінчив 1892 року Королівську військову школу. До вступу на престол мав титул графа Фландрського. 2 жовтня 1900 року одружився з герцогинею Єлизаветою Баварською, дочкою герцога Карла Фрідріха.
Початок правління[ред. | ред. код]
На відміну від дядька, був дуже популярним як монарх із самого початку правління. Уникав розкоші двору, полюбляв приймати гостей, багато подорожував. У 1898 та 1919 роках відвідав США. 1900 року здійснив поїздку «Вільною державою Конго» (особистим володінням та «концесією» його дядька, короля Леопольда II) й після повернення до Бельгії наполягав на зміні відносин з африканцями. Як король він значно гуманізував управління колонією (стала державним, а не приватним володінням).
У 1909—1910 роках у Бельгії відбулись суттєві реформи: були прийняті закони про обов'язкову військову службу та про шкільну освіту, тривалість якої було збільшено до 14 років.
Перша світова війна[ред. | ред. код]
Альберт I набув найбільшої відомості й популярності в Європі (країни Антанти) під час Першої світової війни.
Про плани Німеччини розпочати війну Альберт дізнався 1913 року в Берліні від Вільгельма II. Король попередив Францію. Невдовзі після Сараєвського убивства, 3 липня 1914 року, в особистому листі Вільгельму Альберт повідомив його про нейтралітет своєї країни. Однак німецькі війська порушили нейтралітет Бельгії та вторглись на її територію. Альберт став, відповідно до 68-ї статті Конституції, головнокомандувачем бельгійської армії. Начальником штабу був генерал Салльєр де Моранвіль.
За великої переваги супротивника бельгійцям довелось відступити й залишити Брюссель. Однак Альберту вдалось перегрупувати свою армію й затопити низовинний берег Ізера водою, відкривши шлюзи дамби (пораду дав французький генерал Фердинанд Фош). До кінця війни бельгійці на чолі з королем, незважаючи на рівність сил, утримували невеликий плацдарм на своїй території.
Слава «короля-солдата» й «короля-лицаря» у всіх країнах Антанти була величезною. Англійські письменники та поети видали збірку «Книга короля Альберта», присвячену королю й народу Бельгії. По війні Альберта продовжували вважати національним героєм.
Повоєнний період[ред. | ред. код]
Після завершення Першої світової війни Альберт зробив внесок до відновлення країни, що постраждала від німецької окупації. Він підтримував розвиток промисловості й торгового флоту. 1921 року йому надали звання фельдмаршала англійської армії.
З молодості король захоплювався спортом, їздою верхи, альпінізмом та природничими науками. Щоденно читав праці з різних галузей — з літератури, військової справи, медицини, авіації. Водив мотоцикл і навчився пілотувати літак.
Король, як альпініст, багато часу проводив у горах. У результаті нещасного випадку, зірвавшись зі скелі під час одного зі сходжень поблизу Марш-Ле-Дам, він загинув 17 лютого 1934 року у віці 58 років.

Дружина й діти[ред. | ред. код]
2 жовтня 1900 року він одружився з Єлизаветою фон Віттельсбах, герцогинею Баварською (1876—1965), дочкою герцога Карла Фрідріха Баварського та племінницею імператриці Австрії Єлизавети. У них народились:
- Леопольд III (1901—1983 роки), король Бельгії.
- Карл (1903—1983 роки), герцог Фландрський, регент Бельгії.
- Марія Жозе (1906—2001 роки), принцеса Бельгійська, остання королева Італії.
Див. також[ред. | ред. код]
- 1290 Альбертіна — астероїд, якій назвали на честь Альберта.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://sdei.senckenberg.de/biographies/information.php?id=263
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Альберт I // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ LIBRIS — 2012.
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3. (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Монархи Європи. Долі династій, Частина 1. Чинні династії. Бельгія. Династія Саксен-Кобург-Гота [Архівовано 21 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Шабанов В. М. Военный орден Святого Великомученика и Победоносца Георгия. Именные списки 1769—1920. Біографічний довідник. — Москва-2004. (рос.)
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961 (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Р. А. Кривонос. Альберт І // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
Посилання[ред. | ред. код]
- Усі монархи світу. Альберт I (рос.)
- Народились 8 квітня
- Народились 1875
- Уродженці Брюсселя
- Померли 17 лютого
- Померли 1934
- Померли в Намюрі
- Кавалери ордена Трьох зірок
- Кавалери ордена Лазні
- Кавалери Королівського вікторіанського ордена
- Кавалери Вищого ордена Святого Благовіщення
- Кавалери Великого хреста ордена Леопольда I
- Кавалери ордена Білого лева
- Кавалери ордена Білого Орла
- Кавалери ордена Слона
- Кавалери Великого хреста ордена Вежі й Меча
- Кавалери Великого хреста ордена Святого Олафа
- Кавалери ордена Підв'язки
- Кавалери ордена Золотого руна
- Лицарі і Дами ордена Справедливості Ордена Святого Іоанна (Велика Британія)
- Кавалери Великого Хреста Савойського військового ордена
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Святого Георгія 3 ступеня
- Кавалери ордена Святого Георгія 4 ступеня
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Кавалери ордена Святого Станіслава 1 ступеня
- Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня
- Кавалери Верховного ордена Христа
- Королі Бельгії
- Саксен-Кобург-Готська династія
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Фельдмаршали Великої Британії
- Люди на марках
- Люди на монетах
- Загинули в результаті падіння з висоти
- Кавалери Великого хреста ордена Леопольда II
- Загинули в горах