Фроляк Богдана Олексіївна
| Богдана Фроляк | ||
|---|---|---|
| лат. Bohdana Frolyak | ||
 | ||
| Основна інформація | ||
| Повне ім'я | Фроляк Богдана Олексіївна | |
| Дата народження | 5 травня 1968 (56 років) | |
| Місце народження | село Видинів Снятинський район Івано-Франківська область | |
| Громадянство |  Україна | |
| Національність | українка | |
| Професія | композиторка | |
| Освіта | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка і Львівський державний музичний ліцей ім. С. Крушельницької | |
| Вчителі | Флис Володимир Васильович і Мирослав Скорик | |
| Жанр | класична музика | |
| Членство | Національна спілка композиторів України | |
| Заклад | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка | |
| Нагороди |
| |
| Премії | 2000 — Премія імені Ревуцького 2005 — Премія імені Лятошинського | |
| Брати, сестри | Гаврилець Ганна Олексіївна | |
Богда́на Олексі́ївна Фроляк (нар. 5 травня 1968, с. Видинів, Івано-Франківська область) — українська композиторка. Лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Початкову музичну освіту здобувала у рідному селі під керівництвом Василя Олексійовича Куфлюка — сільського вчителя, що здобув педагогічну та музичну освіту у Варшаві і розробив власну методику розвивання абсолютного слуху в дітей[1]. Куфлюк організував також театральний гурток, де грала мама композиторки[2]. У Куфлюка навчалася також старша сестра композиторки Ганна Гаврилець.
У 1986 році закінчила Львівську музичну школу-інтернат ім. С. Крушельницької у класах фортепіано, теорії музики та композиції. У 1991 році закінчила композиторський факультет Львівської державної музичної академії імені Миколи Лисенка[3] у професорів Володимира Флиса та Мирослава Скорика. У 1998 закінчила асистентуру-стажування цього ж ВНЗ (зараз — Львівська національна музична академія). У 2009 році стажувалася на кафедрах композиції та сучасної музики і джазу Краківської музичної академії.
З 1991 року — викладач кафедри композиції у Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка.
За рішенням комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка стала переможницею у номінації «Музичне мистецтво» за твори: симфонія-реквієм «Праведна душа…», хорова кантата «Колір» та музичний твір «Присниться сон мені»[4]. Це рішення комітету затверджене указом Президента України.
Від 28 липня 2023 року — в складі Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка[5].
- Оркестрові
- Симфонія № 1 Orbis Terrarum — 1998;
- Симфонія № 2 — 2009;
- Концерт для фортепіано з оркестром — 2012;
- Концерт для кларнета з оркестром — 2004—2005;
- Концерт для фортепіано з оркестром (для дитячих рук) — 2000;
- «У воздухах плавають ліси…» на тексти В. Стефаника та Назара Гончара для кларнета, віолончелі, фортепіано, мішаного хору та струнних — 2002;
- Vestigia для скрипки, альта та струнних — 2003;
- Kyrie eleison для мішаного хору та струнних — 2004;
- Daemmerung для кларнета і струнних — 2005;
- Agnus Dei для мішаного хору та струнних — 2006;
- Jak modlitwa на текст Адама Заґаєвського для сопрано та малого симфонічного оркестру — 2007;
- Просвітлення для віолончелі і струнних — 2006;
- Камерні і сольні
- «…як же кажете ви до моєї душі: „Відлітай ти на гору свою, немов птах?“» (псалом) для флейти, альтової флейти, кларнета, басового кларнета, альтового саксофона (в початковій редакції — англійський ріжок), скрипки, альта та віолончелі — 2001;
- Stück для фортепіано — 2004;
- Партита-медитація для двох скрипок — 2007;
- Lamento для фортепіанного тріо — 2008;
- Сюїта in C для віолончелі і фортепіано — 2008;
- Інвенції для восьми віолончелей — 2009;
- Стипендії:
- Нагороди:
- 2000 — державна премія Національної спілки композиторів і Міністерства культури України ім. Л. Ревуцького у галузі композиції[3];
- 2005 — державна премія Національної спілки композиторів і Міністерства культури України ім. Б. Лятошинського у галузі композиції[3];
- Національна премія України імені Тараса Шевченка 2017 року — за музику на твори Тараса Шевченка: Симфонія-Реквієм «Праведная душе…», Хорова кантата «Цвіт», музичний твір «Присниться сон мені»[8].
- ↑ ГАННА ГАВРИЛЕЦЬ: «НАВІТЬ КОЛИ ВАРЮ БОРЩ, У ГОЛОВІ — МУЗИКА» [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.] (про методику Василя Куфлюка згадується у третьому абзаці)
- ↑ Софія Іванова, Богдана Фроляк (19 жовтня 2015). Богдана Фроляк: «Хочу, аби моя музика була світлою». Архів оригіналу за 12 січня 2016.
- ↑ а б в Сторінка про Богдану Фроляк на сайті Національної Спілки Композиторів України. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 23 січня 2010.
- ↑ Визначені лауреати престижної Шевченківської премії-2017. dt.ua. Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 20.02.2017.
- ↑ Указ Президента України від 28 липня 2023 року № 454/2023 «Питання Національної премії України імені Тараса Шевченка»
- ↑ База даних сучасних українських виконавців та композиторів Асоціації Нова Музика [Архівовано 8 грудня 2006 у Wayback Machine.] (потрібно вибрати зі списку)
- ↑ Інформація про Богдану Фроляк на сайті Польського Інституту у Києві [Архівовано 23 лютого 2009 у Wayback Machine.] (сторінка про конкурс-замовлення для композиторів-стипендіатів програми Gaude Polonia)
- ↑ Указ Президента України від 6 березня 2017 року № 55/2017 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль | CONOR.SI: 177288803 · Freebase: /m/0fzhp5 · GND: 132867303 · ISNI: 0000000109703966 · LCCN: no2012125027 · LIH: LNB:CVG1;=zW · NUKAT: n2010243529 · VIAF: 50400071 |
- Народились 5 травня
- Народились 1968
- Випускники Львівської консерваторії
- Члени Національної спілки композиторів України
- Викладачі Львівської консерваторії
- Лауреати Шевченківської премії 2017 року
- Українські композиторки
- Уродженці Видинова
- Українські композитори академічної музики
- Українські композиторки академічної музики
- Композитори академічної музики XX століття