Доґо-де-бордо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Доґо-де-бордо right-center
Dogue de Bordeaux serious.jpg
Походження Франція Франція
Характеристики
Висота Пси: 60-68 см,
Суки: 58-66 см
Вага Пси: від 50 кг,
Суки: від 45 кг
Класифікація МКФ:
FCI 116
Стандарти породи
FCI [2 стандарт]
Пес свійський (Canis familiaris)

Доґо-де-бордо (фр. Dogue de Bordeaux), або коротко "бордос" — порода 2-ї групи МКФ.

Походження[ред.ред. код]

Доґо де Бордо

Старовинна французька порода. Має другу назву французький мастиф. Відноситься до групи мастифів. В середні віки цю породу використовували як мисливську і бійцівську собаку. У XVIII столітті Бюффон описував її під назвою Dogue daquitaine. Довгий час бордоса називали «собакою м'ясників», оскільки м'ясники частенько вважали за найкраще використовувати його для охорони своїх будинків. Через азіатські коріння цю породу також називали «турецьким собакою». Після ряду схрещувань з мастифами в 1926 р. встановлений офіційний стандарт породи[1].

Характеристика породи[ред.ред. код]

Цей колишній бійцівський собака зарекомендував себе як прекрасний сторож, проявляючи при охороні будинку пильність і сміливість, але не агресивність. Спокійний і чуйний собака, дуже прив'язаний до господаря і любить дітей. Рідко гавкає. Доґо-де-бордо погано переносить самотність і бездіяльність. Щоб собака не вийшов з-під контролю господаря, дресирування повинне бути особливо ретельним[1].

Цю породу використовують як: сторожовий собака, собака-охоронець, собака-компаньйон.

Опис[ред.ред. код]

Цуценя "бордоса"
Доґо-де-бордо

Голова. Дуже велика, прямокутна, широка і відносно коротка. При погляді збоку має форму трапеції. Череп дуже широкий, злегка опуклий. Складки на голові глибокі, симетричні. Перехід від чола до морди виражений сильно. Морда потужна, добре наповнена, помітно коротша за лобову частину черепа, злегка прогнута. Ніс широкий. Щелепи дуже сильні. Нижня щелепа виступає вперед від верхньої щелепи на 0,5 - 2,5 см. Губи відвислі, товсті.

Очі. Овальної форми, широко розставлені. Червонувато-коричневого або темно-карого кольору у собак з темною маскою. Допускаються світліші очі у собак з червоною маскою.

Вуха. Маленькі, за кольором темніші, ніж основне забарвлення. Висячі, щільно прилягають до вилиць.

Корпус. Потужний. Шия дуже міцна, циліндричної форми, з подбрудком. Грудь потужна, глибока, широка. Ребра опуклі. Спина широка, мускулиста. Поперек потужна. Круп злегка скошений. Живіт підтягнутий.

Кінцівки. М'язисті, з масивним кістяком. Лапи округлі, міцні, з щільно стиснутими пальцями. Кігті темні.

Хвіст. Товстий. Собака тримає його опущеним вниз. Кінчик хвоста - вище рівня скакального суглоба.

Шерсть. Тонка, коротка, гладка і м'яка.

Забарвлення. Рудий або палевий, з чорною або червоною маскою. Краща більш пігментована шерсть. Допустимі невеликі білі відмітини на грудях і лапах.

Висота в холці. Пси: 60-68 см. Суки: 58-66 см.

Вага. Пси: не менше 50 кг. Суки: не менше 45 кг.

Стандарт затверджений в 1971 р[1].

Догляд[ред.ред. код]

Собака не дуже пристосована до життя в квартирі. Їй необхідні простір і багато фізичних вправ. Спеціального догляду за шерстю не потрібно.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]