Міодраг Божович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Міодраг Божович
Miodrag Božović.jpg
Особові дані
Народження 22 червня 1968(1968-06-22) (51 рік)
  Мойковац, СФРЮ
Зріст 195 см
Громадянство Чорногорія Чорногорія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1987–1992 Югославія «Будучност» 102 (6)
1992–1994 Югославія «Црвена Звезда» 52 (1)
1994–1996 Індонезія «Пеліта Джая»  ? (?)
1996–1997 Кіпр АПОП  ? (?)
1997–1998 Нідерланди «Валвейк» 19 (1)
1998 Японія «Авіспа Фукуока» 8 (0)
1999 Нідерланди «Росендал» 5 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2000–2001 Сербія та Чорногорія «Белград»
2001–2002 Японія «Консадолє Саппоро» (помічник)
2002–2003 Сербія та Чорногорія «Борац» (Чачак)
2003–2004 Сербія та Чорногорія «Хайдук» (Белград)
2004–2005 Кіпр «Пафос»
2005–2006 Сербія та Чорногорія «Борац» (Чачак)
2006–2007 Чорногорія «Будучност»
2007 Чорногорія «Грбаль»
2007–2008 Сербія «Борац» (Чачак)
2008 Росія «Амкар»
2008–2010 Росія «Москва»
2010–2011 Росія «Динамо» (Москва)
2011–2012 Росія «Амкар»
2012–2014 Росія «Ростов»
2014–2015 Росія «Локомотив» (Москва)
2015–2017 Сербія «Црвена Звезда»
2017–2018 Росія «Арсенал» (Тула)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Міодраг Божович (чорн. Miodrag Božović, нар. 22 червня 1968, Мойковац) — югославський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — чорногорський тренер.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1987 року виступами за команду «Будучност», в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 102 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Будучності», був основним гравцем захисту команди.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Црвена Звезда», до складу якого приєднався 1992 року. Відіграв за белградську команду наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Црвени Звезди» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди і у першому сезоні став з командою володарем Кубка Союзної Республіки Югославії.

З 1994 року виступав за кордоном, граючи за індонезійський клуб «Пеліта Джая», кіпрський АПОП, нідерландський «Валвейк» та японську «Авіспу Фукуока», втім у жодній команді надовго не затримувався.

Завершив професійну ігрову кар'єру у нідерландському «Росендалі», денедовго виступав протягом 1999 року.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2000 року, очоливши тренерський штаб нижчолігового клубу «Белград», після чого входив до тренерського штабу Радмила Іванчевича у японському клубі «Консадолє Саппоро».

З 2002 року по 2008 рік з перервами очолював «Борац» (Чачак). У першу перерву (2003–2005) Божович встиг потренувати «Хайдук» (Белград) та кіпрський «Пафос», а в другий (2006–2007) чорногорські клуби «Будучност» та «Грбаль».

З 2008 року Божович працює в Росії. Перед сезоном 2008 року підписав контракт з російським клубом «Амкар» (Перм) і зайняв з цією командою четверте місце в Прем'єр-лізі, а також вийшов у фінал Кубку Росії, де поступився ЦСКА. За однією з версій, покинув пермський клуб, тому що порахував, що його заслуги в «Амкарі» не були визнані[1]. Також існують версії, що причиною розставання Божовича з «Амкаром» могли бути непрості взаємини президентом «Амкара» Валерієм Чупраковим, а також те, що в «Москві» Божовичу запропонували істотно більшу зарплату, ніж міг платити «Амкар».

У грудні 2008 став тренером ФК «Москва»[2]. Був головним тренером ФК «Москва» протягом одного сезону. У 2009 році його команда посіла 6 місце, що було сприйнято як дуже хороший результат. Після закінчення чемпіонату стало відомо про серйозні фінансові проблеми ФК «Москва». У результаті проблеми вирішені не були, на початку 2010 року «Москва» втратила професійний статус, і Божович розірвав контракт з клубом.

27 квітня 2010 року призначений головним тренером московського «Динамо»[3]. Сезон 2010 року «Динамо» завершило на 7 місці. Керівництво «Динамо» розраховувала на більш високе місце, але дало Божовичу шанс в наступному сезоні. В підтвердження того, що керівництво не повністю задоволене роботою Божовича, 5 листопада 2010 року з'явилися чутки про інтерес з боку «Црвени Звезди», яку він мріяв очолити[4]. Однак Божович залишився в «Динамо» і готував команду до сезону 2011/12 років. У новому сезоні «Динамо» грало також нижче очікувань свого керівництва і розташовувалося в середині турнірної таблиці. 20 квітня 2011 року після матчу ¼ фіналу Кубка Росії 2010/11 проти «Ростова», що завершився поразкою московської команди з рахунком 1:2, Божович подав у відставку з поста головного тренера, яку керівництво «Динамо» задовольнило 21 квітня[5][6].

З 28 вересня 2011 року знову став головним тренером «Амкара»[7]. З 11 червня 2012 року залишив посаду тренера «Амкара» за власним бажанням і перейшов тренувати «Ростов»[8]. 8 травня 2014 року «Ростов» під керівництвом Божовича виграв Кубок Росії. 25 вересня 2014 року, займаючи 14-е місце в Чемпіонаті Росії після 8 турів, і після вильоту з Ліги Європи і Кубка Росії на стадії 1/16 фіналу, Божович покинув «Ростов»[9].

4 жовтня 2014 року призначений виконуючим обов'язки головного тренера московського «Локомотива»[10], а вже 10 жовтня став головним тренером команди[11]. 11 травня 2015 року пішов у відставку у зв'язку з незадовільними результатами команди[12], незважаючи на те, що клуб вийшов у фінал Кубка Росії. Пізніше «Локомотив» відправив Божовичу медаль за перемогу в Кубку Росії[13].

1 червня 2015 року Божович став головним тренером «Црвени Звезди»[14]. Проте вже на початку серпня подав у відставку зі своєї посади, яку керівництво клубу не прийняло[15]. В результаті, робота з командою виявилася успішною, і в сезоні 2016/17 «Црвена» здобула чемпіонський титул. На наступний рік клуб виграв срібло.

18 червня 2017 року очолив тульський «Арсенал»[16]. 20 травня 2018 року оголосив про відхід з команди. Команда в сезоні 2017/18 зайняла 7-е місце і зупинилася за крок від потрапляння у єврокубки.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Црвена Звезда»: 1992–93

Як тренера[ред. | ред. код]

«Ростов»: 2013–14
«Локомотив» (Москва): 2014–15

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Міодраг Божович: «Я не намагався нажитися на контракті» Архівовано 3 червень 2009 у Wayback Machine. // Соккер.Ру, 1 червня 2009
  2. Божович став головним тренером «Москви»
  3. Новим головним тренером «Динамо» став Міодраг Божович. Офіційний сайт ФК «Динамо»(Москва). 27 квітня 2010. Архів оригіналу за 2011-07-19. Процитовано 2010-04-27. 
  4. Божович може очолити «Црвену Звезду». Архів оригіналу за 8 листопад 2010. Процитовано 14 серпень 2018. 
  5. Контракт з Божович розірвано. Архів оригіналу за 1 травень 2011. Процитовано 14 серпень 2018. 
  6. Божович: «Просто я не впорався»
  7. Рахімов звільнений з поста головного тренера «Амкара», команду очолить Божович. Архів оригіналу за 28 вересень 2011. Процитовано 14 серпень 2018. 
  8. Виконувати обов'язки головного тренера ФК «Амкар» буде Рустем Хузін // Денна Перм
  9. Божович покинув «Ростов», в. о. головного тренера призначений Гамула
  10. Міодраг Божович — в. о. головного тренера «Локомотива». Архів оригіналу за 5 жовтень 2014. Процитовано 14 серпень 2018. 
  11. Міодраг Божович призначений головним тренером «Локомотива». Архів оригіналу за 18 жовтень 2014. Процитовано 14 серпень 2018. 
  12. Міодраг Божович подав у відставку
  13. «Локомотив» відправив Божовичу медаль за перемогу в Кубку Росії
  14. Божович підписав контракт з «Црвеною Зіркою»
  15. Керівництво «Црвени Зірки» не прийняло відставку Божовича
  16. Міодраг Божович — головний тренер ПФК «АРСЕНАЛ»

Посилання[ред. | ред. код]