Славиша Йоканович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Славиша Йоканович
Slaviša Jokanović - May 2015.jpg
Особові дані
Народження 25 вересня 1968(1968-09-25) (50 років)
  Новий Сад, СФРЮ
Зріст 191 см
Громадянство Flag of Serbia and Montenegro (1992–2006).svg Сербія та Чорногорія
Flag of Serbia.svg Сербія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1986–1988 Югославія «Нові-Сад» 35 (5)
1988–1990 Югославія «Воєводина» 54 (10)
1990–1993 Югославія «Партизан» 61 (20)
1993–1995 Іспанія «Реал Ов'єдо» 62 (12)
1995–1999 Іспанія «Тенерифе» 123 (17)
1999–2000 Іспанія «Депортіво» 23 (2)
2000–2002 Англія «Челсі» 38 (0)
2003–2004 Іспанія «Сьюдад де Мурсія» 6 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1991 Югославія СФР Югославія 6 (0)
1994–2002 Югославія СР Югославія 58 (10)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2007–2009 Сербія «Партизан»
2012–2013 Таїланд «Муангтонг Юнайтед»
2013 Болгарія «Левскі»
2014 Іспанія «Еркулес»
2014–2015 Англія «Вотфорд»
2015 Ізраїль «Маккабі» (Тель-Авів)
2015– Англія «Фулгем»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Славиша Йоканович (серб. Славиша Јокановић / Slaviša Jokanović, нар. 25 вересня 1968, Новий Сад) — югославський та сербський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. З 2015 року очолює тренерський штаб англійського «Фулгема».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Йоканович почав свою кар'єру в клубі однієї з нижчих ліг чемпіонату Югославії «Нові-Сад» у 1985 році, через 3 сезони він перейшов у «Войводину», у складі якої дебютував у Першій лізі. В перший же сезон в новій команді Йоканович швидко завоював місце в основі клубу, виграв чемпіонат Югославії, а потім брав участь у кубку чемпіонів, в якому клуб програв в першому ж раунді угорському «Гонведу». Влітку 1990 року Йоканович перейшов в «Партизан», з цим клубом він виграв кубок Югославії і національну першість.

У 1993 році Йоканович перейшов у іспанський «Реал Ов'єдо». 3 жовтня він дебютував у новому клубі в матчі Ла Ліги проти «Севільї». У «Ов'єдо» Йоканович провів два сезони, в яких його клуб двічі займав 9-е місце в першості.

Влітку 1995 року Йоканович перейшов в «Тенерифе», в якому став лідером команди, що посіла найвище в своїй історії, 5-е місце в першості Іспанії. А в наступному сезоні Йоканович став найкращим бомбардиром команди, забивши 10 м'ячів. За «Тенерифе» Йоканович провів 3 сезони, в останньому з яких клуб зайняв 19-е місце і вилетів у другий іспанський дивізіон.

Після вильоту з Прімери, «Тенерифе» продала частину своїх гравців, також був проданий і Йоканович, який перейшов в клуб «Депортіво», у складі якої югослав дебютував 29 серпня в матчі зі своєю колишньою командою «Ов'єдо». В кінці сезону клуб відсвяткував свою першу в історії перемогу в чемпіонаті Іспанії, а сам Йоканович став важливою ланкою команди, провівши 23 матчі. В серпні того ж року допоміг команді вдруге в історії виграти Суперкубок Іспанії.

У жовтні 2001 року Йоканович був куплений англійським «Челсі», що заплатив за трансфер футболіста 1,7 млн фунтів. 21 жовтня він дебютував у складі лондонців, які розгромили клуб «Ковентрі Сіті» з рахунком 6:1. Однак по ходу сезону Йоканович часто опинявся на лаві запасних, провівши 19 ігор, з яких 12 раз він виходив на заміну. У наступному сезоні в «Челсі» змінився головний тренер, але і це не допомогло Йокановичу, який так і не став гравцем основи.

У 2002 році Йоканович покинув «Челсі» і перейшов в клуб «Сьюдад де Мурсія» з іспанської Сегунди, де і завершив свою кар'єру в 2004 році.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

27 лютого 1991 року Йоканович дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії в товариській грі проти збірної Туреччини, вийшовши на останніх хвилини замість Желько Петровича. Того ж року він зіграв ще у кількох матчах за збірну і допоміг їй зайняти перше місце в кваліфікаційній групі на Євро-1992 та пробитись на турнір. Однак невдовзі після початку громадянської війни в Югославії, в рамках прийнятих проти неї міжнародних санкцій, їй було відмовлено в участі в чемпіонаті Європи. Замість Югославії в змаганнях взяла участь збірна Данії, що посіла в групі друге місце. Усього за збірну СФРЮ Йоканович провів 6 матчів.

З 1994 року став виступати за збірну Союзної Республіки Югославії, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1998 року у Франції та чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах.

Протягом кар'єри у цій національній команді, яка тривала дев'ять років, провів у формі головної команди країни 58 матчів, забивши 10 голів.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Йоканович під час роботи в «Муангтонг Юнайтед». 2013 рік.

Після завершення кар'єри футболіста, Йоканович кілька років жив у Мадриді. У вересні 2007 року він приєднався до тренерського штабу клубу «Атлетіко Пінто», однак через три місяці став головним тренером «Партизана», розлучившись зі своєю сім'єю: його сім'я (дружина і троє дітей), залишилися в Мадриді[1]. В перший же сезон Партизан виграв чемпіонат і кубок Сербії, а потім був визнаний найкращим футбольним тренером Сербії, але відмовився від нагороди через поганий виступ клубу на груповій стадії кубка УЄФА. У 2009 році Йоканович знову зробив дубль, ставши першим тренером в історії клубу, що добився двох поспіль перемог в чемпіонаті і кубку країни. 5 вересня 2009 року, однак, він залишив посаду за обопільною згодою сторін[2].

28 лютого 2012 року Йоканович очолив тайський клуб «Муангтонг Юнайтед»[3]. У своєму першому і єдиному сезоні він привів клуб до третьої перемоги в Прем'єр-лізі Таїланду, не зазнавши жодної поразки протягом всієї кампанії[4].

У середині липня 2013 року Йоканович став тренером болгарського «Левскі»[5], проте вже в жовтні він був звільнений з посади через погані результати[6].

5 травня 2014 року іспанський «Еркулес», який на той час перебував на останньому місці в Сегунді, найняв Йокановича як тренера до кінця сезону[7]. Славиша здобув лише одну перемогу в п'яти іграх і не зміг врятувати команду від вильоту до Сегунди Б, після чого покинув посаду[8].

7 жовтня 2014 року Йоканович був призначений менеджером англійського «Вотфорда»[9]. Під його керівництвом «джмілі» вийшли до Прем'єр-ліги, проте контракт з Йокановичем продовжений не був.

14 червня 2015 року очолив тренерський штаб «Маккабі» (Тель-Авів), який в першому ж сезоні вперше за 11 років вивів до групового етапу Ліги чемпіонів[10].

Провівши у керма ізраїльської команди шість місяців, 27 грудня 2015 року повернувся до Англії, очоливши команду клубу «Фулгема» з Чемпіоншипа. За результатами першого сезону команда утрималася від пониження у класі, а у другому сезоні сербський фахівець виконав завдання з фінішування у верхній шістці турнірної таблиці.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Воєводина»: 1988-89
«Партизан»: 1992-93
«Партизан»: 1992-93
«Депортіво»: 1999-00
«Депортіво»: 2000

Як тренера[ред. | ред. код]

«Партизан»: 2007-08, 2008-09
«Партизан»: 2007-08, 2008-09
«Муангтонг Юнайтед»: 2011-12

Особисті досягнення[ред. | ред. код]

  • Футбольний тренер року в Сербії: 2008

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]