Пятрусь Бровка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бровка)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пятрусь Бровка
біл. Пятрусь (Пётр Усцінавіч) Броўка
Народився 12 (25) червня 1905
Путилковичіd, Борисовський повітd, Мінська губернія, Російська імперія
Помер 24 березня 1980(1980-03-24)[1] (74 роки)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Поховання Східне кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність перекладач, письменник, поет, дитячий письменник, редактор, політик, прозаїк
Alma mater педагогічний факультет Білоруського державного університетуd
Заклад Полоцький вісникd
Мова творів білоруська
Жанр лірика і роман
Членство СП СРСР і БелАПП
Партія КПРС
Діти Бровка Юрій Петровичd
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди

CMNS: Пятрусь Бровка у Вікісховищі

Пятру́сь Бро́вка (біл. Пятрусь Броўка; Петро Устимович; нар. 25 червня 1905 — пом. 1980) — білоруський поет, перекладач та політик комуністичної доби. Член-кореспондент АН БРСР з 1953 . Академік АН БРСР1966). Депутат Верховної Ради СРСР 4—10-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селі Путилковичі (Вітебська область). Закінчив Білоруський університет (1931). Був на керівній роботі сталіністського молодіжного угруповання комсомол. Друкуватися почав 1926 . Перша збірка — «Слово фактам» (1930). У книгах 1930-х років «Прихід героя», «Весна Вітчизни», «Роки, як шторм» і поемі «Катерина» відображено соціалістичні перетворення в Білорусі, красу рідної природи. В роки Великої Вітчизняної війни створив патріотичні вірші «Кастусь Калиновський», «Партизан Бумажков», поему «Білорусь», «Поему про Смолячкова». Твори Бровки відзначаються гострою публіцистичністю, яскравим національним колоритом. Україні присвятив поезії «Щорс» (1938), «Київ» (1954), «З тобою, Україно» та інші.

З творами Тараса Шевченка познайомився в дитячі роки. Під їх впливом написав поему «Катерина» (1938), вірші «Хлопці-ковпаківці», «Пароплаву „Україна“» (1953).

Білоруською мовою переклав близько 80 поетичних творів Тараса Шевченка, серед них «Петрусь», «Юродивий», «Саул». Українському поетові присвятив вірші «Через Білорусь» (1939), «У Каневі» (1936) та кілька статей.

Член КПРС з 1940.

Автор лібретто перших білоруських опер, роману «Коли зливаються ріки» (1957). Перекладач Шевченка, Маяковського, Тичини, Рильського.

Виступав з промовою на Об'єднаному пленумі правлінь Спілки письменників СРСР і Спілки письменників України, присвяченому 150-річчю з дня народження Шевченка.

Нагороди[ред. | ред. код]

Твори[ред. | ред. код]

  • Збор творау. В 2 т. Мінск, 1957

Українські переклади[ред. | ред. код]

  • Вибране. За ред. М. Бажана. К., 1957
  • В кн.: Білоруська радянська поезія. К., 1948;

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]