Будеразька волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Будеразька волость | ||||
| Центр | Будераж | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 20 280 (1886) | |||
| Населення | 6268 осіб (1886) | |||
| Густота | 28.3 осіб / км² | |||
Будеразька волость — адміністративно-територіальна одиниця Дубенського повіту Волинської губернії з центром у селі Будераж.
Стан на 1886 рік[ред. | ред. код]
Складалася з 14 поселень, 14 сільських громад. Населення — 6268 осіб (3160 чоловічої статі та 3108 — жіночої), 532 дворових господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 7278 | 6596 |
| Приватної власності | 12720 | 2387 |
| Іншої власності | 282 | 140 |
| Загалом | 20280 | 9123 |
Основні поселення[ред. | ред. код]
- Будераж — колишнє власницьке село при річці Збитенька за 30 верст від повітового міста, 368 осіб, 31 двір; волосне правління, православна церква, постоялий будинок, лавка, водяний млин. За 6 верст - скляний завод Кудрин. За 10 верст — смоляний завод Гурби. За 24 версти - скляний завод Нова Гута.
- Буща — колишнє власницьке село при річці Збитенька, 556 осіб, 46 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Велика Мощаниця — колишнє державне і власницьке село при річці Збитенька, 1435 осіб, 115 дворів, православна церква, 4 постоялих будинки, 2 водяних млини.
- Майдан (Гута Обгівська) — колишнє власницьке село при безіменному струмку, 210 осіб, 29 дворів, постоялий будинок, скляний завод.
- Мала Мощаниця — колишнє власницьке село при річці Збитенька, 609 осіб, 70 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Мости — колишнє власницьке село при річці Збитенька, 70 осіб, 7 дворів, постоялий будинок, водяний млин, смоляний та винокурний заводи.
- Півче — колишнє власницьке село при річці Збитенька, 263 особи, 28 дворів, православна церква, постоялий биднок, вітряк, водяний млин.
- Ступно — колишнє державне і власницьке село річці Збитенька, 804 особи, 84 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Суйми — колишнє власницьке село при річці Збитенька, 264 особи, 34 двори, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.
У складі Польщі[ред. | ред. код]
| Гміна Будераж | |
| 1922-1939 | |
| Воєводство | Волинське |
|---|---|
| Повіт | Дубенський, Здолбунівський |
| Адмінцентр гміни | Будераж |
| Тип гміни | Сільська |
| Громади | 23 |
Після окупації поляками Волині волость називалася ґміна Будераж і належала до Дубенського повіту Волинського воєводства міжвоєнної Польщі. Адміністративний центр — село Будераж.
1 січня 1925 р. ґміну вилучено з Дубенського повіту і включено до Здолбунівського[2].
На 1936 рік ґміна складалася з 23 громад[3]:
- Борщівка — село: Борщівка, фільварок: Борщівка і хутір: Борщівка;
- Борщівка Чеська — село: Борщівка Чеська і селище: Видумка;
- Будераж — село: Будераж, хутори: Будеразький, Городне, Осада Млинарська I і Осада Млинарська II та прихисток: Закоти;
- Будераж Чеський — село: Будераж Чеський, колонія: Новий Світ, прихисток: Залуки, хутір: Городище:
- Буща — село: Буща, селище: Петриківщина і хутір: Буща;
- Гурби — село: Гурби, фільварок: Боднарка, маєток: Гурби, гаївки: Перевороття, Піддуб'я, Лиса Гора і Мишова;
- Кам'яна Гора — село: Кам'яна Гора, лісничівка: Туричай та хутори: Червоний Камінь, Нагір'я і Нова Гута;
- Камики — село: Камики, прихисток: Дунайки та колонії: Вільхова і Козацька Хата;
- Кудрин — село: Кудрин, колонія: Будки і хутір: Грабовець;
- Майдан — село: Майдан та хутори: Потік, Сідлоха і Березини;
- Майданська Гута — село: Майданська Гута і хутір: Балярня;
- Мости — село: Мости;
- Мощаниця Мала — села: Мощаниця Мала, Чорна Лоза, Кудівщина, Лісова, Опалена і Брошевиця;
- Мощаниця Нова — село: Мощаниця Нова, хутори: Плевичі й Вища та лісничівка: Плевичівка;
- Мощаниця Стара — село: Мощаниця Стара, військове селище: Мощаниця Стара, хутір: Красниця та селища: Гірчаки і Карпюки;
- Півче — село: Півче, фільварок: Півче та лісничівка: Животин;
- Підчапки — село: Підчапки та військове селище: Підчапки;
- Солтанівка — село: Солтанівка та селище Ільковиця;
- Ступно — село: Ступно та селища: Соковиця, Лазари, Букова, Капітула, Ліщини, Дмитри і Мельники;
- Суйми — село: Суйми та хутори: Лоші й Суйми;
- Святе — село: Святе, селища: Святе I і Святе II, фільварок: Святе та колонія: Чернява;
- Залібівка — село: Залібівка та колонія: Мельники;
- Зелений Дуб — село: Зелений Дуб, колонія: Спірний Кут та хутори: Вертепи і Горохів-Садова Гора.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміни ліквідовані у зв'язку з утворенням районів.
Джерела[ред. | ред. код]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 lipca 1924 r. w sprawie podziału powiatu rówieńskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudzież regulacji granic powiatów: rówieńskiego, dubnowskiego, łuckiego, ostrogskiego, krzemienieckiego i horochowskiego. Dz.U. 1924 nr 68 poz. 655. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 січня 2017.
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||
_(1911).png)