Будеразька волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будеразька волость
Центр Будераж
Площа 20 280 (1886)
Населення 6268 осіб (1886)
Густота 28.3 осіб / км²

Будеразька волость — адміністративно-територіальна одиниця Дубенського повіту Волинської губернії з центром у селі Будераж.

Стан на 1886 рік[ред. | ред. код]

Складалася з 14 поселень, 14 сільських громад. Населення — 6268 осіб (3160 чоловічої статі та 3108 — жіночої), 532 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, десятин
Сільських громад 7278 6596
Приватної власності 12720 2387
Іншої власності 282 140
Загалом 20280 9123

Основні поселення[ред. | ред. код]

  • Будераж — колишнє власницьке село при річці Збитенька за 30 верст від повітового міста, 368 осіб, 31 двір; волосне правління, православна церква, постоялий будинок, лавка, водяний млин. За 6 верст - скляний завод Кудрин. За 10 верст — смоляний завод Гурби. За 24 версти - скляний завод Нова Гута.
  • Буща — колишнє власницьке село при річці Збитенька, 556 осіб, 46 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Велика Мощаниця — колишнє державне і власницьке село при річці Збитенька, 1435 осіб, 115 дворів, православна церква, 4 постоялих будинки, 2 водяних млини.
  • Майдан (Гута Обгівська) — колишнє власницьке село при безіменному струмку, 210 осіб, 29 дворів, постоялий будинок, скляний завод.
  • Мала Мощаниця — колишнє власницьке село при річці Збитенька, 609 осіб, 70 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
  • Мости — колишнє власницьке село при річці Збитенька, 70 осіб, 7 дворів, постоялий будинок, водяний млин, смоляний та винокурний заводи.
  • Півче — колишнє власницьке село при річці Збитенька, 263 особи, 28 дворів, православна церква, постоялий биднок, вітряк, водяний млин.
  • Ступно  — колишнє державне і власницьке село річці Збитенька, 804 особи, 84 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
  • Суйми — колишнє власницьке село при річці Збитенька, 264 особи, 34 двори, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.

У складі Польщі[ред. | ред. код]

Гміна Будераж
1922-1939
Воєводство Волинське
Повіт Дубенський, Здолбунівський
Адмінцентр гміни Будераж
Тип гміни Сільська
Громади 23

Після окупації поляками Волині волость називалася ґміна Будераж і належала до Дубенського повіту Волинського воєводства міжвоєнної Польщі. Адміністративний центр — село Будераж.

1 січня 1925 р. ґміну вилучено з Дубенського повіту і включено до Здолбунівського[2].

На 1936 рік ґміна складалася з 23 громад[3]:

  1. Борщівка — село: Борщівка, фільварок: Борщівка і хутір: Борщівка;
  2. Борщівка Чеська — село: Борщівка Чеська і селище: Видумка;
  3. Будераж — село: Будераж, хутори: Будеразький, Городне, Осада Млинарська I і Осада Млинарська II та прихисток: Закоти;
  4. Будераж Чеський — село: Будераж Чеський, колонія: Новий Світ, прихисток: Залуки, хутір: Городище:
  5. Буща — село: Буща, селище: Петриківщина і хутір: Буща;
  6. Гурби — село: Гурби, фільварок: Боднарка, маєток: Гурби, гаївки: Перевороття, Піддуб'я, Лиса Гора і Мишова;
  7. Кам'яна Гора — село: Кам'яна Гора, лісничівка: Туричай та хутори: Червоний Камінь, Нагір'я і Нова Гута;
  8. Камики — село: Камики, прихисток: Дунайки та колонії: Вільхова і Козацька Хата;
  9. Кудринь — село: Кудринь, колонія: Будки і хутір: Грабовець;
  10. Майдан — село: Майдан та хутори: Потік, Сідлоха і Березини;
  11. Майданська Гута — село: Майданська Гута і хутір: Балярня;
  12. Мости — село: Мости;
  13. Мощаниця Мала — села: Мощаниця Мала, Чорна Лоза, Кудівщина, Лісова, Опалена і Брошевиця;
  14. Мощаниця Нова — село: Мощаниця Нова, хутори: Плевичі й Вища та лісничівка: Плевичівка;
  15. Мощаниця Стара — село: Мощаниця Стара, військове селище: Мощаниця Стара, хутір: Красниця та селища: Гірчаки і Карпюки;
  16. Півче — село: Півче, фільварок: Півче та лісничівка: Животин;
  17. Підчапки — село: Підчапки та військове селище: Підчапки;
  18. Солтанівка — село: Солтанівка та селище Ільковиця;
  19. Ступно — село: Ступно та селища: Соковиця, Лазари, Букова, Капітула, Ліщини, Дмитри і Мельники;
  20. Суйми — село: Суйми та хутори: Лоші й Суйми;
  21. Святе — село: Святе, селища: Святе I і Святе II, фільварок: Святе та колонія: Чернява;
  22. Залібівка — село: Залібівка та колонія: Мельники;
  23. Зелений Дуб — село: Зелений Дуб, колонія: Спірний Кут та хутори: Вертепи і Горохів-Садова Гора.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміни ліквідовані у зв'язку з утворенням районів.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]