Кам'янське (Василівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кам'янське
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Василівський район
Рада/громада Кам'янська сільська рада
Код КОАТУУ 2320982201
Облікова картка Кам'янське 
Основні дані
Населення 2639
Площа 62,23 км²
Густота населення 42,41 осіб/км²
Поштовий індекс 71612
Телефонний код +380 6175
Географічні дані
Географічні координати 47°32′24″ пн. ш. 35°22′22″ сх. д. / 47.54000° пн. ш. 35.37278° сх. д. / 47.54000; 35.37278Координати: 47°32′24″ пн. ш. 35°22′22″ сх. д. / 47.54000° пн. ш. 35.37278° сх. д. / 47.54000; 35.37278
Середня висота
над рівнем моря
30 м
Водойми р. Янчекрак
Місцева влада
Адреса ради 71612, с.Кам'янське, вул.Центральна, 21, тел. 56-2-66
Карта
Кам'янське. Карта розташування: Україна
Кам'янське
Кам'янське
Кам'янське. Карта розташування: Запорізька область
Кам'янське
Кам'янське

Кам'янське у Вікісховищі?

Кам'янське́ (до 1945 — Янчекрак) — село в Україні, у Василівському районі Запорізької області. Населення становить 2639 осіб. Орган місцевого самоврядування — Кам'янська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Кам'янське знаходиться на березі річки Янчекрак в місці впадання її в Каховське водосховище, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Лобкове, вище за течією Каховського водосховища примикає село Плавні. Через село проходить автомобільна дорога М18 (E105). Поруч проходить залізниця, станція Плавні за 1 км.

Природа[ред. | ред. код]

Місцевість навколо села являє собою безлісу рівнину, пересічену ярами та пагорбами. Ґрунти чорноземні, родючі. Є корисні копалини: марганцеві руди, пісок, глина, вапняки. Неподалік від Кам’янського розкопано 2 скіфські кургани (IV ст. до н. е.). У 1906 році тут знайдено золоті і срібні речі, т. зв. янчекрацький скарб.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Село засноване в 90-х роках XVIII ст. на місці колишнього козацького зимівника вихідцями з села Петрівки Херсонської губернії. Так само як і річка, воно стало називатися Янчекраком. Невдовзі його жителі потрапили в кріпацьку залежність від поміщика Попова, якому Катерина II подарувала навколишні землі разом з населеними пунктами. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. він переселив сюди кріпаків із своїх чернігівських та полтавських маєтків. Крім того, тут осідали селяни-втікачі з Полтавської та Катеринославської губерній. Село швидко зростало. У 1838 році в ньому мешкало вже близько тисячі чоловік.

Станом на 1886 рік у селі Василівської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії мешкало 2020 осіб, налічувався 361 двір, існували школа та 2 лавки[1]. В період Столипінської реформи 1906-1912 рр. вихідці з села заснували в 1909 р. с.Трохимівку (висілок №15) в Агайманській волості.

Напередодні Першої світової війни в селі було 635 господарств і 4778 мешканців, у т. ч. 2710 чоловіків.

У ніч на 13 березня 2015 року у селі було завалено пам'ятник Леніну[2].

Економіка[ред. | ред. код]

  • Кам'янський Райхарчкомбінат.
  • «Агро-Вест», ТОВ.
  • «Приват-Агро», ТОВ.
  • Кам'янська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат для слабочуючих дітей.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. http://espreso.tv/news/2015/03/13/u_zaporizkiy_oblasti_vnochi_znesly_chotyry_pamyatnyka_leninu