Балки (Василівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Балки
Balky selo gerb.png Balky vas prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Василівський
Рада/громада Балківська сільська рада
Код КОАТУУ 2320981101
Облікова картка Балки 
Основні дані
Засноване 1795
Населення 6057
Площа 129,69 км²
Густота населення 46,7 осіб/км²
Поштовий індекс 71635
Телефонний код +380 6175
Географічні дані
Географічні координати 47°23′16″ пн. ш. 34°56′01″ сх. д. / 47.38778° пн. ш. 34.93361° сх. д. / 47.38778; 34.93361Координати: 47°23′16″ пн. ш. 34°56′01″ сх. д. / 47.38778° пн. ш. 34.93361° сх. д. / 47.38778; 34.93361
Середня висота
над рівнем моря
50 м
Водойми Каховське водосховище
Відстань до
районного центру
30 км
Найближча залізнична станція Каховське Море
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 71635, с. Балки, вул. Каховська, 26; тел. 53-9-71
Карта
Балки. Карта розташування: Україна
Балки
Балки
Балки. Карта розташування: Запорізька область
Балки
Балки

Балки́ — село в Україні, у Василівському районі Запорізької області. Населення становить 5530 осіб на 2545 дворів[1]. Орган місцевого самоврядування — Балківська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Балки знаходиться на лівому березі Каховського водосховища (Дніпро), за 30 км на південний захід від райцентру. Вище по течії примикає місто Дніпрорудне. Через село проходить автомобільна дорога Р37. Поруч проходить залізниця, зупинний пункт 6 км. Також в Балках є річковий причал.

Археологічні розвідки[ред. | ред. код]

На території сучасного села знайдено рештки стоянки доби палеоліту (понад 40 тис. років тому). В околицях є багато курганів, з яких досліджено близько 100. В них виявлено поховання епохи бронзи (кінець IV — початок І тисячоліття до н. е.), сарматські (II ст. до н. є.— II ст. н. е.), а також пізніх кочівників (IX–XIII ст. н. е.). Біля села знаходяться Гайманова Могила, Плоска могила курган і Товста могила — величезні скіфські поховання, створення яких датують IV століттям до нашої ери. Експонати оповідають про високорозвинену культуру скіфів. Тут знайдено унікальний набір посуду (2 бронзові казани, жаровня, підноси, відро, амфори тощо) та шедеври античного мистецтва світового значення, в тому числі срібний і золотий ритони, срібний глек, дерев'яні чаші з золотою оковкою. Найвизначнішою знахідкою є срібна, покрита листовим золотом ваза, корпус якої оздоблено широким барельєфним фризом зі сценами із скіфського військового побуту.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Протягом XVI–XVIII ст. ст. поблизу дніпровських плавнів, що мали назву Великого Лугу, запорізькі козаки заснували чимало зимівників. У другій половині XVIII ст. на їхньому місці утворилося кілька маленьких поселень. До одного з таких поселень 1795 року прибули державні селяни з Миргородського повіту Полтавської губернії. Слідом за ними — ще кілька партій переселенців з Полтавщини, Харківщини, Чернігівщини. Вони будували хати переважно у вибалках. Так виникло село, назване Балками. Жителі вели натуральне господарство. Близькість плавнів з луками сприяла розвиткові тваринництва. Крім цього, розвивалося рибальство, бджільництво, чинбарство. Поступово перше місце в господарстві зайняло хліборобство.

У середині XIX ст. Балківська община, що об'єднувала 370 дворів, мала 11 тис. десятин землі. Половину цієї площі займали плавні. Отже, пересічно на двір припадало менше 15 десятин. Цього було не досить, щоб прогодуватися селянській родині, бо через примітивний спосіб обробітку ґрунту врожаї були низькі.

Біднота, не маючи виходу з важкого становища, залишала рідні оселі. Так, 1851 року чимало селян переселилося на землі, які раніше належали духоборцям, і заснували там село Новоіванівку. У 1861 році в Таврії, на колишніх ногайських землях, з'явилося ще одне «балківське» село — Новоуспенівка. Значна частина балківчан переселилася також до сусідніх сіл Малої Білозерки і Орлянського.

Незважаючи на міграцію жителів, Балки, які 1864 року стали волосним центром, продовжували швидко зростати. У середині 60-х років XIX ст. тут налічувалося 417 дворів і 2865 жителів. Поряд з хатами-мазанками та землянками з'являються цегляні будинки під черепицею. Замість дерев'яної церкви було споруджено кам'яну. При церкві відкрито парафіяльну школу на 25—ЗО дітей. Крім неї, в Балках працювало (з 1820 року) однокласне початкове училище, яке утримувала сільська община.

Станом на 1886 рік в селі, центрі Балківської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії, мешкало 3215 осіб, налічувалось 540 дворів, існували православна церква, школа, поштова станція, 5 лавок, лісова пристань, горілчаний склад, відбувалось 2 щорічних ярмарки: 9 березня та 15 серпня, базар по п'ятницях[2]. За 7 верст — цегельний завод.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5684 осіб (2854 чоловічої статі та 2830 — жіночої), з яких 5547 — православної віри[3].

Сучасність

19 травня 2016 року, на підставі розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації № 275, перейменовані об’єкти топоніміки села Балки[4].

Сучасна назва Попередня назва Дата перейменування
провуок Затишний провулок Радгоспний 19 травня 2016
вулиця Зимова вулиця 9-го Січня 19 травня 2016
вулиця Грунтова вулиця Грязнова 19 травня 2016
провулок Осінній провулок Жовтневий 19 травня 2016
провулок Соборний провулок Колгоспний 19 травня 2016
провулок Таврійський провулок Червоний 19 травня 2016

Економіка[ред. | ред. код]

  • ТОВ «Екотехсервіс».
  • ТОВ «Балка».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Загальноосвітня школа I-III ступенів
  • Загальноосвітня школа I-II ступенів
  • Історичний музей.

Персоналії[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://vasrr.gov.ua/edge/s_balki/
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-216)
  4. Розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 19.05.2016 року № 275 Перейменування об’єктів топоніміки міст та районів Запорізької області