Бутурлинівка (авіабаза)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бутурлинівка
рос. Бутурлиновка
ІАТА: немає  • ICAO: немає
Загальні дані
50°46′ пн. ш. 40°37′ сх. д. / 50.767° пн. ш. 40.617° сх. д. / 50.767; 40.617Координати: 50°46′ пн. ш. 40°37′ сх. д. / 50.767° пн. ш. 40.617° сх. д. / 50.767; 40.617
Тип військовий
Власник  МО РФ
Оператор  ВПС РФ
Розташування
Висота над р. м. 154 м / 505 фт
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
11/29 2 500 8 202 бетон
Бутурлинівка (авіабаза). Карта розташування: Росія
Бутурлинівка (авіабаза)
Мапа

Бутурлинівка — військовий аеродром у Воронезькій області, розташований за 4 км на південь від міста Бутурлинівка. Тут базується 899-й окремий штурмовий авіаполк ВПС РФ.

Історія[ред. | ред. код]

899-й окремий штурмовий авіаційний полк[ред. | ред. код]

899-й Оршанський Червонопрапорний ордена Суворова винищувальний авіаполк (ВАП) імені Дзержинського було створено директивою Генерального штабу 1949 року перейменуванням 15-го ВАП.[1]

З 1945 по 1953 полк перебував у складі Групи радянських військ у Німеччині. А з 1983 по 1989 перебував в складі радянських військ які брали участь в інтервенції в Афганістані.

1 червня 1993 року[1] полк був перетворений в 899-й гвардійський штурмовий авіаполк 105-ї змішаної авіадивізії 16-ї повітряної армії і перебазувався на аеродром Бутурлинівка. На озброєнні полку в той час були штурмовики Су-25.

Штурмовики Су-25 899-го ГвШАП у складі чотирьох літаків взяли участь у параді на Красній площі 9 травня 2008 року на честь 63-ї річниці перемоги над нацистською Німеччиною.

1 грудня 2009 року 899-й ГвШАП було розформовано.

У 2011 році МіГ-29, дислоковані в аеропорту Курськ Східний, тимчасово базувалися в Бутурлинівці на рік через ремонт злітно-посадкової смуги.

З грудня 2013 року на аеродромі на час ремонту ЗПС свого аеродрому Балтимор (місто Воронеж) розміщувався 47-й змішаний авіаційний полк.[2]

У червні 2014 року ухвалено рішення про відродження 899-го гвардійського штурмового авіаційного полку до 2017 року.[3]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

З квітня 2022 року деякі російські військові літаки, дислоковані на базах у Білорусі, перебралися на цю базу в рамках російського вторгнення в Україну у 2022 році, наприклад, 277-й бомбардувальний авіаполк, який був перекинутий до авіабази Ліда зі своєї бази в Комсомольську-на-Амурі.[4]

Літаки з бази Бутурлинівка 899-го авіаполку залучені до війни проти України[5], в тому числі завдавали бомбові удари в районі міста Суми у 2022.[6]

Катастрофи та інциденти[ред. | ред. код]

  • 4 червня 2015 при заході на посадку на аеродром Бутурлинівка зазнав аварії бомбардувальник Су-34 («28 червоний», RF-95067) зі складу 47-го окремого змішаного авіаційного полку 5-ї змішаної авіаційної дивізії. 47-й полк з грудня 2013 року тимчасово базувався на аеродром Бутурлинівка на період ремонту ЗПС на штатному аеродромі «Балтимор». Літак викотився за межі злітно-посадкової смуги та перекинувся. Екіпаж літака не постраждав.[7] Причиною катастрофи заявили неспрацювання тормозного парашуту.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б История 899-й АПИБ а/д Лиелварде. aviamuseum.org (рос.). Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 20 вересня 2023.
  2. Аэродром Бутурлиновка. bvvaul.ru (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 20 вересня 2023.
  3. Старейший авиаполк страны, расформированный в 2009 году, восстановят. ria.ru (рос.). Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 20 вересня 2023.
  4. AirForces Monthly. Stamford, Lincolnshire, England: Key Publishing Ltd. December 2022. с. 33.
  5. Протидія ракетній загрозі – українські реалії. lb.ua. Архів оригіналу за 12 липня 2022. Процитовано 22 серпня 2023.
  6. Гражданскую инфраструктуру на Киевщине и Житомирщине бомбили с аэродромов Беларуси. antikor.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 20 вересня 2023.
  7. Авария самолета Су-34. bmpd.livejournal.com (рос.). Архів оригіналу за 9 червня 2015. Процитовано 20 вересня 2023.
  8. Фронтовому бомбардировщику не хватило полосы. kommersant.ru (рос.). Архів оригіналу за 2 квітня 2023. Процитовано 20 вересня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]