Повітряні сили Російської Федерації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військово-повітряні сили Російської Федерації
рос. Военно-воздушные силы Российской Федерации
Great emblem of the Russian Air Force.svg
Велика емблема Військово-повітряних сил
Російської Федерації
На службі 7 травня 1992 — дотепер
Країна Росія Росія
Належність Middle emblem of the Armed Forces of the Russian Federation (27.01.1997-present).svg ЗС Російської Федерації
Вид військово-повітряні сили
Роль панування в повітрі,
повітряна розвідка,
авіаційна підтримка
Чисельність 280 000 військовиків (2014)
У складі Middle emblem of the Ministry of Defence of the Russian Federation (21.07.2003-present).svg МО Російської Федерації
Гарнізон/Штаб Coat of Arms of Moscow.svg Москва
Штандарт блакитний
Марш Авиационный марш ВВС СССР
Війни/битви Громадянська війна в Таджикистані
Осетинсько-інгуський конфлікт
Перша чеченська війна
Вторгнення бойовиків до Дагестану (1999)
Друга чеченська війна
Російсько-грузинська війна 2008
Російська агресія в Україні 2014
Інтервенція Росії в Сирію
Веб-сайт structure.mil.ru/structure/forces/air.htm
Командування
Командувач ВПС генерал-полковник Бондарєв В. М.
Знаки розрізнення
Прапор Flag of the Russian Air Force.svg
Середня емблема Middle emblem of the Russian Aerospace Forces.svg
Розпізнавальний знак ВПС Росії Roundel of Russia.svg
Петличний знак Малая эмблема Военно-воздушных сил России.png

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

Військово-повітряні сили Російської Федерації (ВПС Росії)  — вид Збройних Сил Російської Федерації. З 2015 року входять до Повітряно-космічних сил Росії. Призначені для ведення розвідки угруповань супротивника, забезпечення (стримування) в повітрі, захисту від ударів з повітря важливих військово-економічних районів (об'єктів) країни та угруповань військ, попередження про повітряний напад, ураження об'єктів, що становлять основу військового та військово-економічного потенціалу противника, підтримки з повітря Сухопутних військ і сил флоту, десантування повітряних десантів, перевезення військ та матеріальних засобів по повітрю.

Історія[ред. | ред. код]

З 1910 року ВПС Російської імперії мали назву Імператорський військово-повітряний флот Росії та мали в своєму розпорядженні Станом на жовтень 1917 р. понад 300 з'єднань та частин, які включали 14 авіаційних дивізіонів, 91 авіазагін, Ескадру бомбардувальників «Ілля Муромець», що складалася з 4 бойових загонів, 87 повітроплавних загонів, 32 гідрозагони, 11 авіаційних та повітроплавних шкіл, дивізіон корабельної авіації, вісім авіапарків, а також поїзди-майстерні, авіабази, повітроплавні парки і так далі. Чисельність особового складу повітряного флоту — до 35 000 солдат та офіцерів, авіапарк налічував близько 1500 літальних апаратів.[1]

З 1922 по 1991 були у складі ВПС СРСР.

Докладніше: ВПС СРСР

Сучасні ВПС Росії було сформовано після розпаду СРСР у 1991 році. Російська Федерація отримала одні з найпотужніших у світі повітряні сили, що володіють усіма сучасними зразками озброєння та стратегічною авіацією.

Реформа 2008 року[ред. | ред. код]

З 2008 року ВПС Росії піддалися глибоким й маштабним перетворенням. Подібна реформа по підпорядкуванню ВПС та ППО військовим округам була проведена у 1978-86 роках у СРСР. Тоді були створені головні командування чотирьох напрямків: Західне (Польща), Південно-Західне (Молдавія), Південне (Закавказзя) і Східне (Далекий Схід). Витрати на реформу склали близько 15 мільярдів радянських карбованців. У 1986 році нова структура була визнана неспроможною і піддалася зворотній реорганізації.

У 2009 році розпочатий перехід ВПС Росії до нової організаційної структури: оперативних командувань, авіабаз та бригад повітряно-космічної оборони (зенітно-ракетних і протиракетних).

Чотири командування (колишні армії ВПС і ППО) тепер дислоковані в Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Хабаровську і Ростові-на-Дону, крім цього збережеться командування дальньої авіації (колишня 37-ма повітряна армія) і командування військово-транспортної авіації (колишня 61- я повітряна армія), а також оперативно-стратегічне командування Повітряно-Космічної Оборони (колишнє командування спеціального призначення ВПС, що включає протиракетну оборону).

Чотири командування створені за територіальним принципом, замінили 6-ть колишніх армій ВПС й ППО, що підпорядковувалися шести відповідним військовим округам. Хоча в цілому система відповідності військовим округам залишилася, однак у ряді випадків було проведено об'єднання сил колишніх армій ВПС і ППО, або частковий перерозподіл зон відповідальності.

Проведена модернізація 8 найбільших аеродромів ВПС Росії, так само командування ВПС повернулося до системи базування - 1 аеродром 1 авіаполк.

У 2010 року 4-и командування підпорядкували 4-ьом новоствореним військовим округам:

Сучасна структура ВПС Росії[ред. | ред. код]

Склад[ред. | ред. код]

ВПС Росії має на озброєнні такі літаки, вертольоти та зенітно-ракетні комплекси:

Призначення, найменування Кількість в регулярних ВПС Кількість в резерві ВВС Загальна кількість Кількість поставлених машин
Стратегічна та далека авіація: 204 90 294
Ту-22М3 124 90 214
Ту-95МС6/Ту-95МС16 32/32 64
Ту-160 16 16
Фронтова авіація: 655 301 956 39
Су-25/Су-25СМ 241/40 100 381
Су-24/Су-24М/Су-24м2 0/335/40[2] 201/0/0 566 0
Су-34 70 70 124 до 2020
Винищувальна авіація: 784 600 1282 66
МіГ-29/МіГ-29СМТ/УБТ 242/34 300 570
МіГ-31/МіГ-31БМ 252[3] 48 300
Су-27/Су-27СМ/Су-27СМ2/СМ3 252/101[4][5][6] 100 406 0/0/0
Су-30/Су-30м2/Су-30СМ 5/16/112 12 0/0/112
Су-35С 36 36 48[7]
Бойові вертольоти: 1328 1331 1331
Ка-50 8 8 5
Ка-52 78 78 140 до 2020
Мі-24П/Мі-24ПН/Мі-24ВП-М 592/28/0 620 0/0/22
Мі-28Н 98 98 97 до 2014
Мі-35М 49[8] 49
Мі-8/Мі-8АМТШ/Мі-8МТВ-5 600/~28[9]/~30 610 0/12[10]/18[11]
Мі-26 28 18 до 2014[12]
Ка-60 7 7
Розвідувальна авіація: 150 150
Су-24МР 100 100
МіГ-25 30 30
A-50/A-50У 11/1 8 20
Транспортна авіація та танкери: 284 284 60
Іл-76 210 210 39 Іл-76МД-90А до 2020
Ан-22 «Антей» 12 12
Ан-72 20 20
Ан-70 0 60[13]
Ан-124 «Руслан» 22 22
Іл-78 20 20
Зенітно-ракетні війська: (ПУ) 2140 2140
С-300ПС (С-300ПМ) 1900 1900
С-300/С-300В4[14] 200 ПУ 200 ПУ 0/?
С-400 72 ПУ[15] 72 ПУ 384 ПУ[16] (до 2020 г)
навчально-тренувальна та навчально-бойова авіація: >980 980 12
МіГ-29УБ/ МіГ-29УБТ ?/6[4]
Су-27УБ
Ту-134УБЛ
Л-39 «Альбатрос» 336 336
Як-130 29[17] 29 55 до 2017[18]
Ансат-У 19 19 40
Ка-226 9 36 6[19]

Еволюція розпізнавальних знаків[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (рос.)М. Хайрулин, В. Кондратьев Военлеты погибшей империи. Авиация в Гражданской войне
  2. ВПС РФ отримали чотири модернізованих бомбардувальника Су-24М2 — ВПК.name
  3. 7 авіабаз, 28 модернізованих аеродромів та новітні літаки — Головнокомандувач ВПС Росії генерал-полковник Олександр Зелін розповів " НВО " про розвиток вітчизняної військово…
  4. а б Перспективи ВВС Росії до 2020 року — ВПК.name
  5. Lenta.ru: Зброя: ВВС Росії отримають вісім нових винищувачів Су-27СМ
  6. На кубанській авіабазі випробували винищувачі четвертого покоління — Ольга Бондаренко — «На Кубані випробували винищувачі четвертого покоління» — Російська Газет…
  7. ВЗГЛЯД/Другий серійний Су-35С вперше пролетів над Комсомольському-на-Амурі
  8. bmpd — Мі-35М в Будьонівську
  9. ВВС Росії отримують поповнення — Почалося давно обіцяне переозброєння авіації
  10. ВВС Росії отримують поповнення — Почалося давно обіцяне переозброєння авіації
  11. Росія на озброєння планує витратити 19 трлн руб. до 2020 р. — ЗБРОЯ РОСІЇ, Каталог озброєння, військової та спеціальної техніки[недоступне посилання з липня 2019]
  12. Перші Мі-26 нової будівлі — 29 жовтні 2011 — GunMan News. Архів оригіналу за 2012-10-13. Процитовано 2012-08-01. 
  13. ЦАМТО/Новини/Військові відомства України та Росії визначилися з держоборонзамовленням на ВТС Ан-70
  14. В 2011 г на озброєння поступить вдосконалена система ППО С-300 — ЗБРОЯ РОСІЇ, Каталог озброєння, військової та спеціальної техніки. Архів оригіналу за 2 березень 2011. Процитовано 1 серпень 2012. 
  15. Росія на озброєння планує витратити 19 трлн руб. до 2020 р. — ЗБРОЯ РОСІЇ, Каталог озброєння, військової та спеціальної техніки[недоступне посилання з липня 2019]
  16. Росія на озброєння планує витратити 19 трлн руб. до 2020 р. — ЗБРОЯ РОСІЇ, Каталог озброєння, військової та спеціальної техніки[недоступне посилання з липня 2019]
  17. Журнал Зліт: В Борисоглібський УАЦ надійшло п'ять Як-130. Архів оригіналу за 3 грудень 2014. Процитовано 1 серпень 2012. 
  18. Журнал Зліт: В Борисоглібський УАЦ надійшло п'ять Як-130. Архів оригіналу за 3 грудень 2014. Процитовано 1 серпень 2012. 
  19. Закінчено будівництво перших гелікоптерів Ка-226 для російських ВВС. Архів оригіналу за 30 квітень 2011. Процитовано 1 серпень 2012. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]