Гіпохлорит натрію
Гіпохлори́т на́трію, на́трій гіпохлори́т — неорганічна сполука, сіль гіпохлоритної кислоти складу NaClO. Тривіальна (історична) назва водного розчину солі — «лабаракова вода».
Має антисептичні та дезінфікуючі властивості. Використовується як побутовий та промисловий відбілювач і дезінфектант, засіб очищення і знезараження води, окисник для деяких процесів промислового хімічного виробництва. Як бактерицидний і стерилізуючий засіб застосовується в медицині, харчовій промисловості та сільському господарстві.
Міжнародне видавництво «Greenwood Press» внесло гіпохлорит натрію до списку «100 найважливіших хімічних сполук» (2007).
Сполука у вільному стані дуже нестійка, зазвичай використовується у вигляді стабільного пентагідрату NaOCl·5H2O або водного розчину, має характерний різкий запах хлору і високі корозійні властивості.
Промисловим методом отримання гіпохлориту натрію є реакція між газуватим хлором та розчином гідроксиду натрію:
Обов'язковими вимогами до проведення синтезу є:
- дотримання температурного режиму (не більше 35 °C);
- постійно лужне середовище у реакційній суміші;
- відсутність домішок заліза, марганцю, кобальту, нікелю;
- уникнення великих концентрацій хлору в систему (не більше 150 г/л). При перевищенні цієї позначки утворений гіпохлорит розкладається сильніше, що призводить до перевитрат виробничих ресурсів.
Також застосовується синтез гіпохлориту електролізом солі хлориду натрію. Хлорид-аніон окиснюється на аноді до вільного хлору:
Отриманий хлор, розчиняючись у воді, утворює хлоридну кислоту (сильний електроліт, який добре дисоціює) та гіпохлоритну (слабкий, погано дисоціює):
Утворення гіпохлоритної кислоти і гіпохлорит-іонів припиняється при перенасиченні розчину хлором, при pH 2—3 хлор починає виділяться із системи.
Паралельно на катоді відбувається відновлення з утворенням гідроксид-аніонів:
Утворені гідроксид-іони компенсують іони H+, а тому сумарний pH системи знаходиться на рівні 7—9. За цих умов концентрація розчиненого хлору залишається досить низькою для утворення газуватого хлору і гіпохлорит-іони синтезуються як основний продукт.
Сполука — сильний окисник, містить 95,2% активного хлору. Під «активним хлором» розуміється кількість хлору, що виділяється при взаємодії з HCl. У чистому хлорі міститься 100% «активного хлору». Вміст «активного хлору» у відсотках розраховується як відношення маси одного моля хлору (70,9 г) до маси шуканого речовини, здатної при реакції з HCl виділити один моль хлору (74,5 г для NaOCl).
Гіпохлорит натрію зазвичай перебуває у більш стійкій формі кристалогідрату NaOCl·5H2O, яка дегідратується в присутності осушувачів (наприклад, сульфатної кислоти):
Безводний гіпохлорит є малостійким, навіть при незначному підвищенні температури починає розкладатися:
У водних розчинах може зазнавати гідролізу, утворюючи гіпохлоритну кислоту:
При нагріванні розчинів (розведеного або концентрованого) розкладається аналогічно до твердої речовини:
- (при кип'ятінні)
При взаємодії гіпохлориту з концентрованою хлоридною кислотою виділяється хлор:
Гіпохлорит натрію проявляє сильні окисні властивості:
Сполука може поглинати вуглекислий газ із повітря і частково втрачати свої властивості (тому її треба зберігати у щільно закритих контейнерах):
Гіпохлорит натрію, як і більшість інших гіпохлоритів, застосовується у целюлозній промисловості. Перевагою використання саме NaClO є більша міцність та яскравість обробленої целюлози.
Гіпохлорит натрію знаходить широке застосування в побутовій хімії і входить як активний інгредієнт до численних засобів, призначених для відбілювання, очищення та дезінфекції поверхонь і матеріалів. Серед них найбільш відомий відбілювач «Білизна». Засіб являє собою розчин гіпохлориту натрію, який призначується для відбілювання й видалення плям з білих бавовняних і лляних тканин, для миття та дезінфекції посуду, облицювальної плитки, сантехніки тощо.
Може застосовуватися для дезінфекції акваріумів і обладнання. Зазвичай фасується в поліетиленові пляшки місткістю до 1 л.
У стоматології застосовується як основний антисептик у вигляді 3-5,25% водного розчину, для промивання кореневих каналів зуба від залишків органічних речовин (бактерій і пульпи).
При необережному використанні можливі такі наслідки, як білі плями на одязі, хімічний опік шкіри й слизової оболонки ротової порожнини або очей, виражена екструзія гіпохлориту натрію за вершину кореня в оточуючі тканини зуба і гіпохлоритова аварія (виведення гіпохлориту натрію за вершину кореня у венозний кровотік).
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — P. ?. — ISBN 0-8493-0486-5.
- Jones F.-L. Chlorine poisoning from mixing household cleaners // J. Am. Med. Assoc.. — 1972. — Т. 222, вип. 10. — С. 1312. — DOI: .
- Myers Richard L. The 100 Most Important Chemical Compounds. — Westport, CT : Greenwood Press, 2007. — P. ?. — ISBN 978-0-313-33758-1.
- Vogt H. Chlorine Oxides and Chlorine Oxygen Acids // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — 6th. — Weinheim : Wiley-VCH, 2005. — P. 5—6. — DOI:
- Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — С. ?.
- Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — С. ?. — ISBN 5-7245-1163-0.
- Чирва В. Я., Ярмолюк С. М., Толкачова Н. В., Земляков О. Є. Органічна хімія. — Львів : БаК, 2009. — С. ?. — ISBN 966-7065-87-4.
- Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.?)
- Химический энциклопедический словарь / И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — С. ?.