Біргітта Гедін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біргітта Гедін
швед. Birgitta Gedin
Ім'я при народженні Біргітта Атмер (швед. Birgitta Atmer)
Народилася 1 січня 1929(1929-01-01) (90 років)
Стокгольм
Громадянство Швеція Швеція
Національність шведка
Діяльність прозаїк, перекладач, поетеса
Мова творів шведська
Роки активності від 1969
Напрямок сатира
Жанр повість, оповідання, вірш
Magnum opus «Чинуша на груші»

Біргі́тта Геді́н (швед. Birgitta Gedin, *1 січня 1929(19290101), Стокгольм) — шведська прозаїк, перекладач, поетеса. Відома передусім як авторка книжок для дітей. Член Асоціації письменників Швеції.

Біографія[ред. | ред. код]

Біргітта Атмер народилася 1929 року в сім'ї юриста Атмера. У 1948-му закінчила стокгольмську школу для дівчат «Nya Elementar». 1952 року здобула ступінь бакалавра в галузях соціології, психології й історії мистецтва. Біргітта відзначалася активною громадянською позицією. У 1979 році вона відвідала Москву у складі делегації шведських письменників Яна Мюрдаля, Маґнуса Лундґрена, Ганса Б'єркеґрена і Яна Естерґрена, що мала на меті зустрітися з їхніми радянськими колегами й переконати їх виступити проти введення військ в Афганістан, а також проти арешту Вацлава Гавела[1]. Це підтверджує також книжка Біргітти Гедін «Чинуша на груші», в якій діти рятують старе грушеве дерево від чиновників, що розпорядилися його спиляти.

З 1954 по 1983 рік письменниця була в шлюбі з видавцем і письменником Пером Гедіном (швед. Per Gedin, * 1928), власником видавництва «Gedins Förlag». Їхній син Андреас Гедін (Andreas Gedin, * 1958) — письменник і художник. Працює також у видавничій справі. Зокрема, він ілюстрував материну книжку «Синє око, кошаче золото і шовковий хвіст»[2]. Твори Біргітти Гедін перекладено англійською, нідерландською, іспанською, німецькою, російською, норвезькою, данською, чеською, фінською та французькою мовами. Сама письменниця перекладає твори російської літератури для дітей.

Оригінальні твори[ред. | ред. код]

  • 1969 — «Jättegrytans hemlighet» / «Таємниця величезного глечика»
  • 1969 — Kalle går ut / «Калле виходить»
  • 1973 — «Vi bor i samme hus» / «Ми живемо в одному домі»
  • 1973 — Lustöra och Hassel / «Підслухайко і Горішник»
  • 1977 — «Kalle, sov gott!» / «На добраніч, Калле!»
  • 1978 — «Amalia Brus på Vindarö» / «Амалія Брус на Острові Вітрів»
  • 1979 — «En domdör i päronträdet» / «Чинуша на груші»
  • 1979 — «Amalia Brus i Storstad» / «Амалія Брус і Великому Місті»
  • 1980 — «Lustöra: en kaninroman» / «Підслухайко: оповідь про кролика»
  • 1980 — Kalle och Ada / «Калле і Ада»
  • 1983 — Kalles nya vän / «Нові друзі Калле»
  • 1983 — «Amalia Brus kan segla med en särk» / «Амалія Брус може плавати під вітрилом із сорочки»
  • 1988 — «Det lilla huset från havet» / «Будиночок із моря»
  • 1988 — «Blåtira, kattguld och sidensvans» / «Синє око, кошаче золото і шовковий хвіст»
  • 1990 — «Skruttan» / «Скруттан»
  • 1991 — «Skruttan stjärnpilot» / «Скруттан — зоряний пілот»
  • 1992 — Nora och Pim / «Нора і Пім»

Переклади[ред. | ред. код]

  • 1974 — «Korpen Kraxa — Folksagor från Sibirien» / «Крук Каркайло. Сибірські народні казки». Переклад з російської
  • 1976 — «Den stulna solen och andra sagor på vers» / «Украдене сонце та інші віршовані казки». Корній Чуковський. Переклад з російської
  • 1977 — «Räven och haren» / «Лисиця і заєць». Юрій Васнецов. Переклад з російської
  • 1978 — «Krukhuset» / «Горщик». Олексій Толстой. Переклад з російської

Література про Біргітту Гедін[ред. | ред. код]

  • 2003 — «„Jag bråkar väl inte! Jag frågar!“ — skrek Lustöra : en ideologisk analys av subjektpositionen i Birgitta Gedins böcker om Lustöra». Lotta Paulin / "«Я ж не галасую! Я питаю! — крикнув Підслухайко: ідеологічний аналіз позиції суб'єкта у творах Біргітти Гедін про Підслухайка». Лотта Паулін
  • 1998 — «Birgitta Gedin». Ying Toijer-Nilsson. Ingår i: «Författare & illustratörer för barn och ungdom». S. 68-75 / «Біргітта Гедін». у книжці Їна Тойєра Нільссона «Письменники й ілюстратори для дітей і молоді», с. 68 — 75

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Peter Curman. Att resa med Jan Myrdal // Trampa ord 1965–2009. — 2007
  2. Сайт «Libris»