Бірецький Іван Іванович
| Іван Бірецький | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
1815 Кальниця | |||
| Помер |
12 липня 1883 Угнів | |||
| Громадянство |
 Австрійська імперія→.svg){kind=small} Австро-Угорщина | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | фольклорист, громадський діяч, священик | |||
| Alma mater | Львівська духовна семінарія | |||
| Мова творів | українська | |||
| Рід | Q9171940? | |||
|
| ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Івáн Біре́цький (1815, Кальниця — 12 липня 1883, Угнів, нині Сокальський район Львівської області) — греко-католицький священник, український суспільний діяч, перший збирач лемківського фольклору.
Життєпис[ред. | ред. код]
Душпастирське служіння[ред. | ред. код]
1839 року закінчив Львівську духовну семінарію, після чого в 1842 році був висвячений на священика. Під час навчання почав співпрацю з Руською трійцею.
У 1842–1853 роках служив у парафії в с. Бахір Березівського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ (перші 2 роки як адміністратор, пізніше як парох). Проводив там жваву громадську діяльність, організувавши серед іншого школу. В 1853–1856 роках був парохом у Верблянах, у 1849–1853 роках — адміністратор бірчанського деканату, а з 1856 року — парох в Угневі і декан Угнівського деканату[1].
Культурно-просвітницька діяльність[ред. | ред. код]
Листувався з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, описуючи свою працю зі збирання лемківського фольклору в Західних Карпатах. Зібрані колядки, пісні, загадки та притчі надіслав до Львова. Шістдесят загадок було вміщено до збірки «Галицьки приповідки і загадки» Григорія Ількевича, яку 1841 року видав у Відні Іван та Яків Головацькі. Видання книжки було великою подією та поштовхом до розвитку українського патріотизму.
Пісні, зібрані Бірецьким, увійшли також до збірки «Народные песни Галицкой й Угорской Руси» (Москва, 1878), яку редагував Головацький.
1848 року був учасником Собору руських учених у Львові, де виконував функції секретаря комісії з історії та географії. Був також членом-засновником Галицько-Руської матиці і секретарем Руської Ради в Перемишлі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Блажейовський Дмитро. Історичний Шематизм Перемишльської Єпархії… ― С. 599.
Література[ред. | ред. код]
- Блажейовський Дмитро. Історичний Шематизм Перемишльської Єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). ― Львів: Каменяр, 1995. ― 1008 С.
- Енциклопедія українознавства, Львів 1993, Т. 1, с. 138
- Франко Андрій. Андрій Франко як науковий дослідник фольклористично-етнографічного доробку Григорія Ількевича, перекладач, креативний співробітник, секретар, помічник, опікун Івана Франка (PDF) // Українське літературознавство / зб. наук. пр.. — Львів : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2012. — Вип. 76. — С. 81-121. — ISSN 0130-528Х.
- Jan Kozik. Ukraiński ruch narodowy w Galicji w latach 1830—1848, Kraków 1973
- Jan Kozik. Między reakcją a rewolucją. Studia z dziejów ukraińskiego ruchu narodowego w Galicji w latach 1848—1849, Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego (Prace historyczne, zeszyt 52), PWN, Kraków-Warszawa 1975.
Посилання[ред. | ред. код]
- Усна народна словесність лемків [Архівовано 30 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Іван Бірецький — маловідомий сподвижник «Руської Трійці» [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Роман Кирчів. Фольклорист Іван Бірецький. До 200-ліття від дня народження [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Народознавчі зошити, № 2 за 2015. ― С. 327—339.
