Угнів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Угнів
Ugniv gerb.png
Герб Угнева
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район Сокальський район
Код КОАТУУ 4624810900
Перша згадка 1360
Магдебурзьке право 1462
Статус міста з 1462 року
Населення 1007 (1.01.2013)[1]
Агломерація 1 094
Площа 2,48 км²
Поштові індекси 80065
Телефонний код +380-3257
Координати 50°22′05″ пн. ш. 23°44′52″ сх. д. / 50.36806° пн. ш. 23.74778° сх. д. / 50.36806; 23.74778Координати: 50°22′05″ пн. ш. 23°44′52″ сх. д. / 50.36806° пн. ш. 23.74778° сх. д. / 50.36806; 23.74778
Водойма р. Солокія
Відстань
Найближча залізнична станція Белз
До станції 22 км
Міська влада
Адреса 80064, Львівська обл., Сокальський р-н, м Угнів, вул. Січових Стрільців, 11
Міський голова Осміловський Михайло Іванович

Commons-logo.svg Угнів у Вікісховищі

У́гнів — місто районного значення Сокальського району Львівської області. Розташоване на Надбужанській котловині, над р. Солокією.

Угнів відомий як найменше місто в Україні — на 2001 рік тут нараховується лише 1007 мешканців (1970 року — 2 100 мешканців[джерело?]).

Географія[ред.ред. код]

Відстань залізницею до Сокаля — 90 км,[2] фізична відстань до Києва — ~460,6 км.[3]

Сусідні населені пункти:[3]

Rose des vents Заставне Корчів Rose des vents
N
W    Угнів    E
S
Піддубне
Михайлівка
Карів

Історія[ред.ред. код]

Історичний герб міста

Перша згадка про місто належить до 1360 р. 1462 року отримав маґдебурзьке право. Зазнавав нападу татар 1621 року. 1624 року в місто прийшла морова пошесть, 1634-го — сталася велика пожежа.

Колись місто було осередком видавничої діяльності. З давніх часів розвинена шевська кустарна промисловість (занепала у 19 столітті).

1 липня 1934 р. ліквідовано самоврядну громаду Заставне, а її територію включено до складу міста Угнів[4].

1939 року місто опинилося на території окупованої німцями Польщі. У 19401941 та 1944 рр було центром Угнівського району 1947 року в рамках акції «Вісла» українське населення виселили на захід і північ Польщі.

1951 року, згідно з радянсько-польським договором, Угнів і сусідні території, на яких відкрили багаті поклади кам'яного вугілля, перейшли до СРСР — в обмін на українські території на верхньому Сяні, які перейшли до Польщі. Після цього польське населення з міста виїхало, і у ньому вселилися українці.

Угнів має свою залізничну станцію Ухнів (тому до Белза їхати не треба).

Населення[ред.ред. код]

Згідно з переписом населення 2001 року в Угневі проживала 1021 особа.[5]

Динаміка населення[5]
1959 1970 1979 1989 1992 2001 2006 2011 2012 2013 2014 2015 2016
1572 1531 1549 1161 1,2 тис. 1021 992 997 1008 1007 1002 999 984

Мова[ред.ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 98,8%
російська 1%
білоруська 0,1%
єврейська 0,1%

Органи влади[ред.ред. код]

Місцеві органи влади представлені Угнівською міською радою, яка входить до складу Сокальського району Львівської області України. Міській раді підпорядковується Угнів та село Заставне.

Міський голова — Осміловський Михайло Іванович. До міської ради входить 18 депутатів.[7]

Визначні пам'ятки[ред.ред. код]

Василіянська Церква[ред.ред. код]

Кам'яна церква була побудована на місці давньої дерев'яної, яка згоріла в 1780 році. Від неї зберіглася дзвіниця.

Церква постійно добудовувалася і перебудовувалася. Степан Жуковський в 18551857 рр добудував церкву за власні кошти і отримав хрест від Папи. Півстоліття згодом о. Василь добудував галерею та бабинець.

В церкві була казальниця у формі човна, біля якого два апостоли тримають сіті, в сітях — риби.

Церква вважалася однією з перлин внутрішнього розпису Галичини. Автор цих розписів — Дем'ян Горняткевич.

Після війни у церкві зробили машинно-тракторну станцію.

Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії[ред.ред. код]

Костел Успіння Пресвятої Богородиці

Перший костел заснував белзький воєвода Зигмунд з Радзанова, який 1470 року записав фундуш для парафії РКЦ в місті.

За проектом архітектора Войцеха Лєнартовича на місці дерев'яного костелу, який згорів, був побудований цегляний — на кошти Кшиштофа Скшина Дуніна та його дружини Маріанни Заборовської. Освячений був 21 серпня 1695 р., про що свідчить табличка на фасаді, знайдена при реставрації 1922 р.

У деяких джерелах написано, що можливо цей костел був перебудований з кам'яного, спорудженого за часів короля Владислава IV у 1632 р.

Під час Першої світової війни, 15 червня 1915 р. внаслідок артилерійського обстрілу було пошкоджено костел — збито одну з веж.

У міжвоєнний період храм був реконструйований — відновлено вежі, але змінено їхні розміри та форми.

На сьогодні залишилась вцілілою одна вежа, в другої верхівку знесла буря.

Оборонний костел, кам'яний, на одну наву, з високими та низькими стінами, з'єднаними в презбітеріум (або апсиду). Фасад складається з трьох половинчатих виступів. Верхні основи внутрішніх колон в плані восьмикутні і прикрашені тосканськими пілястрами. Посередині прикрашені ліпниною.

Костел був закритий в 1951 р., після приєднання Угнева до УРСР, коли польське населення було перевезено до Польщі. Парафіяни забрали з собою святині, в тому числі і вівтар.

За часів радянської влади спочатку тут був склад. Зараз костел переданий Державному історико-культурному заповіднику в м. Белзі. У 2006 р. розроблений проект реставрації костелу, а в 2007 р. розпочалися реставраційні роботи.

Інші пам'ятки[ред.ред. код]

Млин в Угневі (XIX ст.)
  • Костел Успіння Пресвятої Богородиці 1695 р.
  • Церква Різдва Богородиці 1854–1857 рр. з дерев'яною дзвіницею
  • Синагога в стилі модерн початку ХХ ст. з єврейською школою
  • Монастир Феліціянок XIX ст.
  • Мурована плебанія XVII ст.
  • Млин XIX ст. з частково збереженим обладнанням
  • Фігура Божої Матері
  • Земляні вали старовинного замку

Відомі люди[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року, Київ-2013 (pdf)
  2. Облікова картка м. Угнів на сайті Верховної Ради України
  3. а б місто Угнів — Геопортал адміністративно-територіального устрою України
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 czerwca 1934 r. wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwości o zmianie granic miata Uhnowa w powiecie rawskim, województwie lwowskiem. Dz.U. 1934 nr 56 poz. 498 (пол.)
  5. а б Динаміка чисельності населення міст України
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - 000 Сокальський РАЙОН, Рік, Вказали як рідну мову. Процитовано 26 липня 2014. 
  7. Облікова картка Угнівської міської ради на сайті ВРУ
  8. Прокуратура реабілітувала двох єпископів та трьох священиків УГКЦ, яких репресували в 1946—1947 роках
  9. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1911. — Cz. 1. — t. 14. — S. 190. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]