Біскайський міст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бійскайський міст
баск. Bizkaiko Zubia
Бійскайський міст
Бійскайський міст
Панорама з Аріта, нижче по течії
43°19′23″ пн. ш. 3°01′01″ зх. д. / 43.32305555558377819° пн. ш. 3.016944444472177800° зх. д. / 43.32305555558377819; -3.016944444472177800Координати: 43°19′23″ пн. ш. 3°01′01″ зх. д. / 43.32305555558377819° пн. ш. 3.016944444472177800° зх. д. / 43.32305555558377819; -3.016944444472177800
Країна Іспанія
Розташування Португалете-Гечо, Біская
Галузь застосування комбінований
Перетинає Нервіон
Тип конструкції підвісний міст-транспортер
Матеріал залізо
Основний проліт 160 м
Загальна довжина 160 м
Висота конструкції 61 м
Висота склепіння над водою 45 (?) м
Відкрито 1893
Конструктор, архітектор Alberto Palaciod
Охоронний статус світова спадщина ЮНЕСКО, Basque government heritage sited і об'єкт культурної спадщини Іспаніїd
Вебсайт
    Світова спадщина    
Vizcaya Bridge
Країна Іспанія
Тип Культурний
Критерії i, ii
Об'єкт № 1217
Регіон ЮНЕСКО Європа і Північна Америка
Історія реєстрації
Зареєстровано: 2006 (30 сесія)

Біскайський міст. Карта розташування: Іспанія
Біскайський міст
Біскайський міст
Біскайський міст (Іспанія)
Мапа
CMNS: Бійскайський міст у Вікісховищі

Біскайський міст (баск. Bizkaiko Zubia, ісп. Puente de Vizcaya) — це міст-транспортер, який з'єднує міста Португалете і Лас-Аренас (частина Гечо) в Біскайській провінції Іспанії, перетинаючи гирло річки Нервіон. Міст є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.

Місцеві жителі звичайно називають його Пуенте Колганте (буквально «підвісний міст» іспанською), що відображено і в назві офіційного сайту[1], хоча його структура помітно відрізняється від підвісного моста.

Історія[ред. | ред. код]

Біскайський міст був побудований, щоб з'єднати два береги річки Нервіон у її гирлі. Цей найстаріший в світі міст-транспортер був побудований в 1893 році за проектом Альберто Паласіо, одним з учнів Гюстава Ейфеля. Відповідальним за будівництво був інженер Фердинанд Джозеф Арнодін, а головним фінансистом проекту виступив Сантос Лопес де Летона. Паласіо хотів створити міст, який би перевозив пасажирів та вантаж, але дозволяв прохід суден. Саме інженер вирішив цю проблему з'єднання міст Португалете і Гечо, не порушуючи морське сполучення порту Більбао і без того, щоб будувати масивну споруду з довгими пандусами. Міст-транспортер Паласіо відповідав цим вимогам і міг бути побудований за розумною ціною.

Робота мосту переривалася лише один раз, на чотири роки протягом іспанської громадянської війни, коли його верхня частина була підірвана. Зі свого будинку в Португалете, Паласіо побачив свій шедевр частково зруйнованим незадовго до смерті.

Світова спадщина[ред. | ред. код]

13 липня 2006 року Біскайський міст був оголошений об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО[2]. В Іспанії це єдиний пам'ятник у категорії «індустріальної спадщини». ЮНЕСКО вважає, що міст є ідеальним поєднанням краси і функціональності. В ньому було вперше використано поєднання технології чорних металів та нових сталевих кабелів, які стали новим форматом побудови мостів, що згодом наслідували в усьому світі.

Діяльність[ред. | ред. код]

Вид уздовж верхньої частини мосту

Пропускна здатність мосту обмежена гондолою, яка може перевезти шість автомобілів і кілька десятків пасажирів через річку за півтори хвилини. Гондола починає рух кожні 8 хвилин протягом дня (кожну годину вночі) і працює цілий рік. Існують різні тарифи для денного і нічного перевезення, і вони інтегровані в систему оплати транспорту Більбао «Creditrans» (зараз «Барік»). За оцінками, міст перевозить приблизно чотири мільйони пасажирів і півмільйона транспортних засобів на рік.[3]

З часу встановлення двох нових ліфтів для відвідувачів у 50-метрових опорах мосту, вони можуть здійснити прогулянку платформою мосту, звідки відкривається чудовий вид на порт і затоку Абра.

Архітектура[ред. | ред. код]

Споруда складається з чотирьох веж висотою 61 метр, які є опорами і стоять на берегах річки. В остаточному проекті вирішено було використовувати дві горизонтальні балки для підтримки рейок; балки утримуються на чотирьох стовпах, які стоять на чотирьох вежах, які розташовані на березі річки. Вежі паралельні до річки і закріплені залізними тросами до поперечини між ними та тросами довжиною 110 м до бетонних блоків на пагорбі позаду моста (бік Португалете) і на землі (бік Лас-Аренас). Верхня поперечина лежить горизонтально між двома вежами на 70 тросах. Вони також допомагають підтримувати велику частину ваги і підтримуються консолями, які допомагають збалансувати вагу. Гондола довжиною 25 м звисає з 36-колісного рухомого механізму, який рухається по рейках по горизонтальній перекладині.

Міст виготовлений з заліза, більшість з якого була видобута на шахтах Біскайської провінції, що збільшило видобувну і транспортну галузі. Тому міст був також символом настання нової індустріальної ери в регіоні.

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Офіційний сайт. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 2 червня 2022.
  2. На сайті Світової спадщини. Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 23 серпня 2016.
  3. Chu, Nick. Vizcaya (“Hanging”) Bridge: Half Gondola, Half Bridge, 100% Awesomeness. The Gondola Project. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 26 листопада 2013.

Посилання[ред. | ред. код]