Варлаам (Ільющенко)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
архієпископ Варлаам
Архієпископ Дніпропетровський та Запорізький
Єпископ Сімферопольский та Кримський
Архієпископ Волинський та Рівненський (до 2 вересня 1987 року — єпископ)
Єпископ Чернівецький та Буковинський
Єпископ Переяслав-Хмельницький,
вікарій Київської єпархії Московського патріархату
 
Альма-матер: Київська духовна семінарія (1949—1953)
Ім'я при народженні: Олексій Тимофійович Іллющенко
Олексій Тимофійович Іллющенко
Народження: 13 травня 1929(1929-05-13)
село Пруска, Брянська губернія
Смерть: 17 вересня 1990(1990-09-17) (61 рік)
Київ
Похований: в огорожі Троїцького собору Дніпропетровська.

Архієпископ Варлаам (в миру Олексій Тимофійович Іллющенко; 13 травня 1929, село Пруска, Брянська губернія — 17 вересня 1990, Київ) — єпископ Російської православної церкви, архієпископ Дніпропетровський та Запорізький (Московського патріархату).

Походження та навчання[ред. | ред. код]

Олексій Іллющенко народився в селі Пруска (нині — у Климовському районі Брянської області Російської Федерації) у благочестивій селянській родині.

У 1943 році він закінчив Пруську середню школу. Працював у рідному селі. З 1947 року почав працювати робітником міста Донецька. Відновлював зруйнований війною металургійний комбінат. Одночасно прислужував у місцевому православному храмі, став іподияконом.

У 1949 році вступив до Київської духовної семінарії. А у 1953 році закінчив семінарію і почав працювати у канцелярії Екзарха України.

Церковна служба[ред. | ред. код]

Пресвітер та архімандрит[ред. | ред. код]

19 серпня 1954 року митрополитом Київським і Галицьким Іоанном (Соколовим) висвячений у диякона, а 21 вересня — у пресвітера. Пастирське служіння проходив у Києві та області.

У 1968 році Олексій Іллющенко був возведений у сан протоієрея і призначений настоятелем Вознесенської церкви, що знаходиться на Деміївці в Києві. Потім він виконував обов'язки керуючого справами, а з 1969 року — керуючим справами Українського Екзархату, а також благочинним церков Києва.

5 червня 1970 року митрополитом Філаретом (Денисенко) пострижений у чернецтво. 14 червня возведений у сан архімандрита і в тому ж році вступив на 1-й курс заочного сектору Московської духовної академії. У лютому 1972 року був призначений настоятелем Володимирського собору в Києві.

Єпископ та архієпископ[ред. | ред. код]

11 жовтня 1972 року рішенням Священного Синоду призначений єпископом Переславль-Хмельницький, вікарієм Київської єпархії.

22 жовтня 1972 року у Володимирському кафедральному соборі Києва Олексій Іллющенко був хіротонісаний у єпископа Переяслав-Хмельницького, вікарія Київської єпархії. Хіротонію здійснювали: митрополит Київський і Галицький, Екзарх України Філарет (Денисенко), архієпископи: Житомирський і Овруцький Палладій (Камінський), Івано-Франківський і Коломийський Йосип (Савраш); єпископи: Полтавський і Кременчуцький Феодосій (Дикун), Чернівецький і Буковинський Савва (Бабинець).

З 18 квітня по 31 травня 1973 року він тимчасово керував Чернігівською та Сумською єпархіями. А 18 березня 1977 року був призначений єпископом Чернівецьким і Буковинським. У 1984 році з паломницькою групою Руської Православної Церкви відвідав Афон до дня святого великомученика Пантелеймона.

З 31 грудня 1986 року Олексій Іллющенко переведений єпископом Волинським та Рівненським. 2 вересня 1987 року був возведений у сан архієпископа.

19 лютого 1990 року призначений Сімферопольським і Кримським, тимчасово керуючим Дніпропетровською єпархією. 20 липня 1990 року призначений архієпископом Дніпропетровським та Запорізьким.

Смерть[ред. | ред. код]

Помер Олексій Іллющенко 17 вересня 1990 року в Києві. Похований в огорожі Троїцького собору Дніпропетровська.

Праці[ред. | ред. код]

  • Єпископ Никон (Лисенко): Некролог // ЖМП. 1972, № 7, с. 23.
  • Мова при нареченні у єпископа Переяслав-Хмельницького 21 жовтня 1972 року. ЖМП. 1973, № 1, с. 13-15.
  • «900-річчя з дня блаженної кончини прп. Антонія Печерського» // ЖМП. 1973. № 10. C. 20;
  • «Архієпископ Варлаам (Борисевич)»: (Некролог). ЖМП. 1975, № 8, с. 35-36.
  • «Паломництво на Святий Афон» // ЖМП. 1985, № 1, с. 14.

Посилання[ред. | ред. код]