Варлаам (Борисевич)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Варлаам (Борисевич)
Borysevich Varlaam.jpg
Архієпископ Варлаам (Борисевич)
Архієпископ Мінський і Білоруський
5 липня 1961 — 4 серпня 1963
Церква: РПЦ
Архієпископ Мукачівський і Ужгородський.
5 вересня 1956 — 4 липня 1961
Церква: УПЦ МП
Єпископ Хмельницький і Кам'янець-Подільський
1 лютого 1955 — 4 вересня 1956
Церква: УПЦ МП
Єпископ Ізмаїльський і Болградський
27 грудня 1951 — 31 січня 1955
Церква: УПЦ МП
Єпископ Кам'янець-Подільський і Проскурівський.
3 червня 1948 — 26 грудня 1951
Церква: УПЦ МП
Єпископ Волинський і Рівненський
січень 1946 — 2 червня 1948
Церква: УПЦ МП
Єпископ Вінницький і Брацлавський
13 травня 1945 — січень 1946
Церква: УПЦ МП
Попередник: Максим (Бачинський)
Наступник: Яків (Заїка)
 
Альма-матер: Кременецька духовна семінарія
Ім'я при народженні: Борисевич Павло Павлович
Народження: 22 березня 1899
Холм, Люблінська губернія, Польща
Смерть: 9 травня 1975
Київ, Україна
Похований: Міський цвинтар м.Київ
Єп. хіротонія: 13 травня 1945

Архієпископ Варлаам (у миру Павло Павлович Борисевич; 22 березня 1899, Холм, Люблінська губернія — 9 травня 1975, Київ) — єпископ Російської православної церкви, архієпископ Мінський і Білоруський.

Брат архієпископа Кипріяна (Борисевича).


Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 березня 1899 року в місті Холмі, Люблінської губернії.

У 1913 році закінчив Холмське духовне училище, 26 вересня 1921 року по закінченні Кременецької духовної семінарії висвячений на диякона.

6 січня 1933 висвячений на ієрея і призначений настоятелем приходу Руда-Блаженік Володимирського Повіту (Волинська єпархія).

У березні 1923 року був настоятелем приходу Конюхи, Волинській єпархії.

У 1924 році був помічником повітового місіонера Горохівського Повіту тієї ж єпархії. У 1929 році призначений повітовим місіонером того ж повіту. Боровся з сектантством і протистояв натиску католицтва, у зв'язку з цією діяльністю був судимий польськими властями.

У 1938 році був благочинним Поберезского округу, Волинської єпархії.

У 1942 році доручено одночасно і. о. Благочинного Локачевского району.

У липні 1943 року церква, де він служив, була спалена каральної німецької експедицією.

У 1944 році від удару німецького снаряда загинула його дружина.

У 1944 року був настоятелем і благочинним приходу Локачі, Волинської єпархії.

13 травня 1945 хіротонізований на єпископа Вінницького і Брацлавського.

Постійною турботою єпископа Варлаама було забезпечення приходів духовенством. Незважаючи на складні часи їм були організовані православні курси, на які в 19451946 роках було прийнято 40 осіб [1].

З січня 1946 року — єпископ Волинський і Рівненський.

3 червня 1948 призначений єпископом Кам'янець-Подільським і Проскурівським.

27 грудня 1951 — єпископ Ізмаїльський і Болградський.

З 1 лютого 1955 року — єпископ Хмельницький і Кам'янець-Подільський.

З 5 вересня 1956 року — єпископ Мукачівський і Ужгородський.

25 лютого 1957 возведений у сан архієпископа.

Капітулянтська політика архієпископа перед обличчям радянської влади привела до подачі колективного листа-скарги Патріарху Алексію I на архієрея з проханням змістити його. Серед тих, хто підписав лист був архімандрит Іов Угольський.

З 5 липня 1961 року — архієпископ Мінський і Білоруський.

Його служіння в межах Білоруської РСР збігся з новою хвилею гонінь на Церкву: в республіці було закрито близько 500 храмів, припинилися заняття в Мінській духовній семінарії, під загрозою закриття опинився єдиний на всю республіку Жировицький монастир.

Переніс інсульт, після чого 4 серпня 1963 звільнений на спокій.

Помер 9 травня 1975 року в Києві. Похований на київському міському кладовищі.

Твори[ред. | ред. код]

  • «Слово виголошене в Мукачеві в навечір'я Успіння Божої Матері 27 серпня 1947 року». 1947, Львов, № 9, с. 279–281.
  • «Акт» «милосердия» папы. ЖМП 1951, № 6, с. 6-7.
  • «Подписываем кровью сердца». ЖМП 1950, № 9, с. 8-9.
  • «Заявление Варлаама» архиеп. Мукачевского и Ужгородского. ЖМП 1960, № 12, с. 37.
  • «К звездам» (По поводу подвига Ю. А. Гагарина). ЖМП 1961, № 5, с. 9-10

Примітки[ред. | ред. код]

1. Вінницька єпархія. Історична довідка

Посилання[ред. | ред. код]