Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ (МП)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чернівецько-Буковинська єпархія
УПЦ московського патріархату
Кафедральний собор святого духа
Кафедральний собор святого духа
Основні дані
Церква УПЦ московського патріархату
Заснована 1941
Юрисдикція Чернівецька область (Північна Буковина)
Єпархіальний центр Чернівці
Кафедральний собор Свято-Духівський кафедральний собор
Благочинь 12
Парафій 382
Монастирів 12
Титул правлячого
архієрея
Митрополит Чернівецький і Буковинський (за версією Москви)
Правлячий архієрей
Правлячий архієрей Валентин (Мелетій) Єгоренко
Вікарні архієреї
єпископ Банченський Михайло (Лонгин) Жар
єпископ Хотинський Веніамін (Міжінський)
мапа єпархій УПЦ московського патріархату
мапа єпархій УПЦ московського патріархату

Чернівецько-Буковинська єпархія — єпархія УПЦ московського патріархату, об'єднує парафії та монастирі, що належать московській церкві на території Чернівецької області.

Історія[ред.ред. код]

X-XII ст. ст. — місцеві парафії та монастирі належали до Київської митрополії та підпорядковувались Київським митрополитам.

XII-XV ст. ст. — входили до складу Галицької єпархії, та знаходились під зверхністю Галицьких єпископів та митрополитів.

XV-XVIII ст. ст. — більша частина сьогоднішньої Чернівецько-Буковинської єпархії належала до складу Радівецької єпархії, яка очолювалась Радівецькими єпископами. Богослужбовою та діловою мовою — була церковнослов'янська. Тільки з перенесенням кафедри молдавських митрополитів до Ясс почали впроваджувати церковнорумунську мову. Розпочалася тотальна румунізація православної церкви, яку проводили призначені Османською імперією фанаріоти.

Після захоплення західної частини Буковини Австрійською імперією, Радівецьку єпархію 12 грудня 1781 року було реорганізовано у Чернівецько-Буковинську єпархію Карловацької митрополії на чолі з єпископом Чернівецьким і Буковинським. У січні 1873 року Чернівеько-Буковинську єпархію було реорганізовано у Буковинську митрополію з практично автокефальним статусом, на чолі з Митрополитом Буковини і Далмації.

Парафії східної частини Буковини залишались у складі Молдавської митрополії, з яких було сформовано Хотинську єпархію. Після приєднання Хотинської землі до Російської імперії, місцеві парафії були включені до Кишинівсько-Хотинської єпархії Синодальної російської церкви.

У 19181919 рр. територію Північної Буковини окупувала королівська Румунія. 1925-го року парафії східної Буковини були об'єднані з Буковинською митрополією на чолі з Митрополитом Буковини і Хотина, та включено до складу Румунської православної церкви. З 1935 року до митрополії були приєднані парафії Мармарощини, а архієрею наданий титул — Митрополит Буковини, Хотина та Мармарощини.

29 червня 1940 року Північну Буковину (етнічні українські землі) було окуповано радянськими військами, тут було утворено Чернівецьку область УРСР, місцеву єпархію включено до складу Українського екзархата РПЦ.

Протягом 19411944 рр. край було окуповано румунського-нацистською армією. З 1944 року Північна Буковина повторно зайнята радянською армією і включена до складу УРСР. Водночас, за виключенням кількох періодів, радянська епоха була часом випробовувань та переслідувань для церкви. Ситуація кардинально змінилась тільки у 1980-х.

Після проголошення незалежності України Чернівецько-Буковинська єпархія стала складовою УПЦ московського та Київського патріархатів.

Московською частиною єпархії керує Онуфрій Березовський (з 2014 — Мелетій Єгоренко).

Єпархіальні відділи[ред.ред. код]

  • Консисторія єпархії — 58003, Чернівці, вул. Руська, 33. Тел.: (0372) 52-33-51
  • «Єпархіальний відділ по роботі в місцях позбавлення волі» Тел.: (0372) 57–76–24. Голова — протоієрей Карп (Домітращук).
  • «Єпархіальний відділ по роботі з військовими» Тел.: (0372) 57–78–07. Голова — протоієрей Сергій (Задорожняк).
  • «Єпархіальний відділ по роботі з глухонімими» Тел.: (0372) 57–87–21. Голова — протоієрей Іоанн (Коржевий).
  • «Єпархіальний відділ релігійної освіти та катехізації» Тел.: (0372) 57–58–07. Голова — протоієрей Георгій (Собят).
  • «Єпархіальний відділ у справах молоді» Тел.: (03736) 2–46–80. Голова — протоієрей Василій (Тодерюк).
  • «Єпархіальний місіонерський відділ» Тел.: 067—588–43–94. Голова — протоієрей Іоанн (Веренька).
  • «Єпархіальний паломницький відділ» Тел.: (0372) 55–94–15. Голова — протоієрей Олексій (Мізюк).

Благочиння[ред.ред. код]

  1. Вижницьке
  2. Герцаївське
  3. Глибоцьке
  4. Заставнівське
  5. Кельменецьке
  6. Кицманьське
  7. Новоселицьке
  8. Путильське
  9. Сокирянське
  10. Сторожинецьке
  11. Хотинське
  12. Чернівецьке

Монастирі[ред.ред. код]

Освітня діяльність[ред.ред. код]

Освітня діяльність в межах єпархії здійснюється за допомогою близько 35 парафіяльних недільних шкіл. З 1999 року функціонує Чернівецький православний богословський інститут (московського патріархату), при якому діє приватна загальноосвітня школа.

ЗМІ[ред.ред. код]

Єпархіальними структурами видаються:

  • «Православний світогляд» — єпархіальна газета
  • «Світильник» церковно-литературный журнал (з румунським додатком «Candela»)
  • «Свет Рождества» — дитячий православний російськомовний журнал

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]