Київська єпархія УПЦ (МП)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Київська єпархія
Успенська Києво-Печерська Лавра
Успенська Києво-Печерська Лавра
Основні дані
Церква УПЦ МП
Заснована 891
Єпархіальний центр Київ
Кафедральний собор Трапезний храм в ім'я преподобних Антонія і Феодосія Печерських Києво-Печерської Лаври
Другий кафедральний собор Успенський собор Києво-Печерської Лаври
Благочинь 15 (в м.Києві)
Парафій 170 (в м. Києві)
Офіційний сайт http://mitropolia.kiev.ua/
Титул правлячого
архієрея
Київський і всієї України
Правлячий архієрей
Правлячий архієрей Онуфрій (Березовський)
Вікарні архієреї
митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел (Лебідь)
митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко)
митрополит Почаївський Володимир (Мороз)
архієпископ Городницький Олександр (Нестерчук)
єпископ Макарівський Іларій (Шишковський)
єпископ Обухівський Іона (Черепанов)
архієпископ Яготинський Серафим (Дем'янів)
єпископ Боярський Феодосій (Снігірьов)
єпископ Бородянський Варсонофій (Столяр)
єпископ Фастівський Даміан (Давидов)
Location of Moscow Patriarchate (Ukrainian Orthodox Church).png

Київська єпархія — єпархія УПЦ Московського патріархату. Об'єднує парафії і монастирі на території Бородянського, Васильківського, Іванківського, Києво-Святошинського, Макарівського, Обухівського, Поліського, Фастівського районів Київської області та зони відчуження Чорнобильської АЕС.

Кафедральний собор — Трапезний храм в ім'я преподобних Антонія і Феодосія Печерських Києво-Печерської лаври. З 2010 ведеться будівництво Свято-Воскресенського кафедрального собору[1].

Правлячим єпископом є глава Української православної церкви Московського патріархату митрополит Київський і всієї України Онуфрій (Березовський). Згідно з рішенням УПЦ МП 25 вересня 2013 р. утворено Бориспільську єпархію, виділивши її зі складу Київської.

Керуючим Бориспільською єпархією з титулом Бориспільський і Броварський призначено митрополита Бориспільського Антонія, звільнивши його з посади вікарія Київської Митрополії.

До Бориспільської єпархії відійшли Баришівський, Бориспільський, Броварський, Вишгородський, Згурівський, Переяслав-Хмельницький та Яготинський райони Київської обл.)

Історія[ред. | ред. код]

Історія сучасної Київської єпархії бере початок від Київської митрополії у складі Константинопольського патріархату. Київська єпархія (або митрополія) вперше згадується в 891 році під 60-м номером у списку кафедр, підвідомчих патріарху Константинопольському, і 61-м номером у статуті імператора Лева (886—911 р.). Про заснування Київської єпархії, як кафедри митрополита області — Київської митрополії — до складу якої входив ряд єпархій, знову говориться у зв'язку з Хрещенням Русі при святому великому князі Володимирі у 988 році.

Після татарського розгрому Києва резиденція митрополита всієї Русі була перенесена 1299 року до Володимира-на-Клязьмі, а в 1325 році в Москву. При цьому глави митрополії продовжували титулуватися Київськими і всієї Русі, в Києві ж залишився вікарний єпископ.

З першої половини XIV століття в українських і литовських землях стали поставлятися свої митрополити, на противагу тим, що перебували в Москві. В 1458 році, митрополія остаточно розділилася надвоє: Київську на південному заході і Московську на північному сході.

У 1595 році Київська митрополія, за умовами Берестейської унії, була перетворена в Греко-Католицьку Київську митрополію.

У 1620 році православна митрополича кафедра була відновлена ​​Константинопольською церквою в Києві.

У 1685—1686 році Київська єпархія, разом з усією Київською митрополією, була переведена зі складу Константинопольського Патріархату до складу Московського.

За указом царя Петра I Київські митрополити на початку XVIII століття стали іменуватися архієпископами. Так тривало до середини того століття, коли за указом імператриці Єлисавети Петрівни їм було знову подаровано митрополичий титул.

В XVIIXVIII століттях Київська єпархія складалася з двох частин на правому і лівому берегах Дніпра, в межах, які згодом відійшли до Чернігівської і Полтавської губерній. Більша частина єпархії називалася власне «Київською єпархією», а менша — «Закордонною».

У віданні Київського митрополита в XVIII столітті перебувала Варшавська капеланія в межах Польщі.

З 1918 року рішенням Помісного собору Руської Православної Церкви (1917—1918) Київські архієреї знову стають головами не тільки своєї єпархії, а й автономної церкви в межах України. Після її ліквідації за указом патріарха Тихона був встановлений Український екзархат.

Архієрейський Собор Руської Православної Церкви 25-27 жовтня 1990 року знову заснував самокеровану Українську Православну Церкву з правами широкої автономії, у складі якої Київська єпархія є настоятельською і керується безпосередньо митрополитом Київським і всієї України.

Вікарні єпархії[ред. | ред. код]

  • Білогородська
  • Білоцерківська (нині самостійна)
  • Богуславська та Липовецька (скасована)
  • Бориспільська (нині самостійна)
  • Броварська (нині в складі Бориспільської єпархії)
  • Васильківська
  • Вишгородська (нині в складі Бориспільської єпархії)
  • Городницька
  • Канівська (скасована)
  • Макарівська
  • Обухівська
  • Переяслав-Хмельницька (нині в складі Бориспільської єпархії)
  • Почаївська
  • Сквирська і Бердичівська (скасована)
  • Таращанська (скасована)
  • Уманська (нині самостійна)
  • Черкаська (нині самостійна)
  • Чигиринська (скасована)
  • Яготинська (нині в складі Бориспільської єпархії)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]