Виборг (порт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Порт Виборзький
(рос. «Порт Выборгский»)
Вид на порт із Виборзького замку
Розташування
Країна Росія Росія
Розташування Виборг, Ленінградська область
Координати 60°42′43″ пн. ш. 28°43′46″ сх. д. / 60.71194° пн. ш. 28.72944° сх. д. / 60.71194; 28.72944
UN/LOCODE[en] RUVYG
Інформація
Тип гавані морський торговельний, пасажирський
К-сть причалів 13
Працівники 380
Додаткові послуги заправка паливом,водою, прийом підсланевих вод
Статистика
Річний тоннаж вантажів 1216 тис т (2019)
vbgport.ru
Мапа
Мапа

Порт Виборга (офіційно Порт Виборзький, рос. ООО «Порт Выборгский», фін. Viipurin satama) — російський порт на Балтійському морі у місті Виборг Ленінградської області. Він розташований на березі Виборзької затоки фактично у центрі міста.

Він діє і як торгівельний, і як пасажирський порт — під час літньої навігації сюди часто приходять туристичні судна; втім, за своїм вантажообігом порт Виборга значно менший, ніж порт Висоцька, що також діє у Виборзькій затоці.

Характеристика порту[ред. | ред. код]

Порт Виборга — універсальний порт, що спеціалізується на перевалці різних видів генеральних, насипних і навалювальних, харчових та хімічних наливних вантажів. Він забезпечує відкрите та крите зберігання, надає цілий комплекс інших послуг, що супроводжують перевалку вантажів, транспортно-експедиторське обслуговування та інші роботи. Також здійснюється транспортно-експедиторське супроводження вантажів.

Порт має 13 причалів (загальною протяжністю 1480,0 погонних метри), що розташовані уздовж берегової лінії Виборзької затоки.[1]

Порт Виборга також має свій рейдовий флот.

Історія[ред. | ред. код]

Порт Виборга був заснований у Виборзькій затоці на перетині водних шляхів між Фінською затокою, судноплавною системою озера Саймаа та річкою Вуокса поруч із торговим поселенням, що розташувалося на півострові біля Виборзького замку, та почав діяти фактично від самого заснування міста у Середніх віках. У 1527 році Виборг офіційно отримав статус «штапельного міста» із правом приймати іноземні кораблі.

Відкритий у 1856 році Сайменський канал з'єднав порт Виборга із внутрішніми водами Фінської затоки. Початковий вихід каналу таким чином проходив через Кріпосну протоку[fi] до Защитної бухти[fi], проте зараз канал повертає приблизно за три кілометри від західного боку острова Твердиш[fi].

До Другої світової війни порт утворювався із Південного та Північного портів, також пристані були на острові Твердиш у колишньому районі Сііканіємі.[2] Південний порт знаходився у районі нинішнього порту, а Північний — на півночі Кріпосного мосту[fi], що веде на Твердиш. Із залізничною лінією Рііхімякі–Петербург[fi] порти з'єднувала кільцева колія, яка проходила навколо усього міста Виборга.

У 1930-х рр. у портовій зоні було побудовано спроєктовані архітектором Ерккі Хуттуненом у функціоналістичному стилі млин і силосна вежа товариства SOK та спроєктовані архітектором Георгом Єґерроосом їдальня і центральний склад товариства OTK[fi].[3] Поруч із портом також діяла верф товариства Viipurin konepaja[fi]. У воєнні роки порт значно постраждав, але був відремонтований та оновлений після того, як місто потрапило під владу Радянського Союзу.

Власник порту[ред. | ред. код]

Довгий час порт Виборга включав у себе і підрозділ у Висоцьку. У 1992 році з початком економічних реформ порт Виборга був приватизований і було створено акціонерне товариство закритого типу «Морський торгівельний порт Виборг». У свою чергу порт Висоцька став самостійною організацією.

У 2007 році підприємство придбала Група OMG. Новий власник анонсував метою придбання диверсифікацію діяльності та створення єдиного транспортно-логістичного комплексу групи у Санкт-Петербурзі та Ленінградській області.

Вантажообіг[ред. | ред. код]

Рік 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012[4] 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
Вантажообіг тис т[5][6] 1078 1357 901,0 1253 1111 1300 1184 1090 1104 1462 1513 1662 1558 1382 1548 1931 1216

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архивированная копия. Архів оригіналу за 25 квітня 2010. Процитовано 12 листопада 2009.
  2. Siikaniemen satama Viipurissa [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] Museoviraston kokoelmat. Viitattu 24.10.2014.
  3. Aalto-yliopisto[недоступне посилання] Viitattu 24.10.2014.
  4. Грузооборот морских портов России за 2012. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 6 квітня 2020.
  5. ЕСИМО. Архів оригіналу за 6 червня 2012.
  6. Данные по грузообороту. Администрация морских портов Балтийского моря. Архів оригіналу за 26 січня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]