Викрадення людини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Злочин (КК України)
Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
Загальна характеристика
Номер розділу III
Злочин проти волі, честі та
гідності особи
Номер статті 146
Кримінальне покарання
види і термін покарань ч.1: від один рік до три роки
ч.2: від один рік до п'ять років
ч.3: від п'ять років до десять років

Викрадення людини — протиправна заборона людині вибирати за своєю волею місце перебування або таємне чи відкрите її захоплення[1].

Кіднепінґ[ред.ред. код]

Charles West Cope, «Griselda's first Trial of Patience», 1848

Кідне́пінґ (від англ. kid «дитина» і англ. nap «вирвати з рук») — викрадення дитини з метою шантажу, отримання викупу[2][3].

Вперше термін «Кіднепінґ» використано 1673 року для опису «викрадання дітей у рабство в американських колоніях»[4].

Покарання в Україні[ред.ред. код]

Стаття 146 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за незаконне позбавлення волі або викрадення людини[5]:

Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини

1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини — караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, — караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Примітки[ред.ред. код]