Виринниця ставкова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Виринниця ставкова
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Подорожникові (Plantaginaceae)
Рід: Виринниця (Callitriche)
Вид:
Виринниця ставкова (C. stagnalis)
Біноміальна назва
Callitriche stagnalis
(Scop., 1772)

Виринниця ставкова[1] (Callitriche stagnalis) — вид губоцвітих рослин родини подорожникових.

Поширення, екологія[ред. | ред. код]

Росте по всій Європі, у північно-західній Африці (Мадейра, Азорські й Канарська острови, Алжир Марокко, Туніс), Західній Азії (Туреччина, Грузія, Азербайджан). Вид натуралізований та інтродукований до пд. Канади й США, Австралії, Нової Каледонії і Нової Зеландії.

Полюбляє не дуже глибокі струмки, ставки і водно-болотні угіддя, а також дуже вологі ґрунти, як правило на піщаних або торф'яних берегах річок і озер; висотний діапазон: 10–2000 м.

В Україні зростає в стоячих водоймах, в тому числі гірських лісових озерах, на вологих і заволожених місцях — зрідка в Закарпатті, лісових і лісостепових районах, гірському Криму[2].

Морфологія[ред. | ред. код]

Ця однорічна трав'яниста однодомна рослина, що вкорінюється в субстрат на мілководді або в бруд поруч із водоймами. Стрункі стебла досягають поверхні і утворюють плавучі килимки листя. Стебла понад 30 см завдовжки та 0.4–1.1 мм у діаметрі, зелені або жовтувато-зелені. Чоловічі й жіночі квітки на одній рослині; вони дуже крихітні й білуваті, поодинокі. Плоди 1.1–1.8 × 1.2–1.6 мм довжиною і шириною 1.07–1.25, обернено-яйцюваті або майже круглі, сидячі або майже сидячі. Півплоди розбіжні, розділені глибокою виїмкою, світло-коричневого кольору. 2n = 10.

Використання[ред. | ред. код]

Цей вид часто продають для оформлення ставків.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Callitriche stagnalis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 314. (рос.)(укр.)