Войцех Бистшоновський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Войцех Бистшоновський
пол. Wojciech Bystrzonowski SJ
Основні відомості
Народження 13 квітня 1699(1699-04-13)
Ціхобуж
Країна: Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg Річ Посполита
Заклад: Красноставська, Люблінська, Познанська, Ярославська, Львівська єзуїтські колегії
Конфесія: РКЦ
Смерть: 1782(1782)
Люблін
Праці й досягнення
Рід діяльності: священик, чернець, викладач
Основні інтереси: богослов'я, філософія, математика

Войцех Бистшоновський (або Бистшановський), SJ, Войцех з Бистшановіц гербу Стариконь, пол. Wojciech Bystrzonowski, Wojciech z Bystrzanowic herbu Starykoń; 13 квітня або 15 серпня[1] 1699, Ціхобуж — 1782, Люблін) — єзуїт, провінціал Малопольської провінції єзуїтів, філософ, богослов, педагог, математик і теоретик вимови. Ректор Львівської колегії єзуїтів у 1752—1755 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у шляхетській родині. У 1713 році вступив то Товариства Ісусового в Кракові, де здобув початковий освітній рівень. Вивчав філософію в Калішу та богослов'я в Познані. У 1726 році отримав священиче рукоположення. Після завершення студій, упродовж шести років навчав у єзуїтських колегіях у нижчих класах. Перебував у Красноставі, де викладав математику (1730—1732) та в Любліні, де був викладачем філософії і богослов'я (1733—1745). У 1745 році став ректором колегії в Познані, а в 1752—1755 роках виконував цей обов'язок у Львові. У 1756 році повернувся до Любліна, де з чотирилітньою перервою (колегія в Ярославі) був ректором. 1767 року став провінціалом Малопольської провінції єзуїтів. У 1770 році знову повернувся до педагогічної праці. Був теоретиком барокової вимови, противником Станіслава Конарського, а одночасно пропагатором природничих наук.

Публікації[ред. | ред. код]

Герб Бистшоновських «Стариконь»
  • Polak, sensat w liście, w komplemencie polityk, humanista w dyskursie, w mowach statysta, na przykład dany szkolnej młodzi. — Люблін 1730 (праця була видана 12 разів упродовж 1732—1757 років)
  • Thaumaturgus in Icone Lublinensis Sacelli Societatis Jesu S, Stanislaus Kostka Regum Regnique Patronus in peste, infirmitate, desperatis casibus certus tutelaris… — Люблін 1735
  • Thaumaturgae in sua aede prope oppidum Chodel Virgini Lauretanae in morte et variis infirmitatibus sospitatrici in peste, hostilitate et periculis praesidii Collegii Lublinensis S. J. domesticae tutelari… — Люблін 1735
  • Honor Najświętszej Marii historycznie wyrażony w opisaniu tajemnic, początku i czci, i świąt jej… — Каліш 1741
  • Informacja matematyczna rozumie ciekawego Polaka świat cały, niebo i ziemię i co na nich jest w trudnych kwestiach i praktyce jemuż ułatwiająca. — Люблін 1743, 2-ге видання: Люблін 1749 (автор виступає проти системи Миколая Коперника)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Piśmiennictwo Staropolskie… — S. 69.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Bednarski S. Bystrzonowski Wojciech // Polski Słownik Biograficzny. — T. III. — S. 176. (пол.)
  • Piśmiennictwo Staropolskie. — T. 2: Bibliografia Literatury Polskiej —Nowy Korbut. — Warszawa 1964. (пол.)