Вулиця Баренбойма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Баренбойма
Київ
Місцевість Нижня Теличка
Район Голосіївський район
Назва на честь І. Ю. Баренбойма
Колишні назви
Набережно-Печерська дорога (част.)
Загальні відомості
Протяжність 650 м
Координати початку 50°24′44″ пн. ш. 30°34′11″ сх. д. / 50.412333° пн. ш. 30.569917° сх. д. / 50.412333; 30.569917Координати: 50°24′44″ пн. ш. 30°34′11″ сх. д. / 50.412333° пн. ш. 30.569917° сх. д. / 50.412333; 30.569917
Координати кінця 50°24′42″ пн. ш. 30°34′42″ сх. д. / 50.411861° пн. ш. 30.578583° сх. д. / 50.411861; 30.578583
поштові індекси 01013
Транспорт
Найближчі станції метро  «Видубичі»
Автобуси А 54 (по Набережно-Печерській дорозі)
Маршрутні таксі Мт 193 (по Наддніпрянському шосе)
Найближчі залізничні станції з. п. Видубичі
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова двоповерхова 1950-х років, промислова
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10060
У проєкті OpenStreetMap w8386531
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Баренбойма у Вікісховищі

Ву́лиця Баренбо́йма — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нижня Теличка. Пролягає від Наддніпрянського шосе до кінця забудови.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця утворена внаслідок поділу Набережно-Печерської дороги і названа на честь київського інженера-будівельника Героя Соціалістичної Праці Ісака Баренбойма у 1984 році[1].

Забудова[ред. | ред. код]

Є єдиною вулицею так званого селища Мостозагону[2] (або Мостобуду) — поселення працівників мостозагону № 2, які після німецько-радянської війни відбудовували мости через Дніпро. Селище виникло на початку 1950-х років, після будівництва у 1949 році Дарницького залізничного мосту[2]. Забудову селища складають 16 будівель, серед яких 3 двоповерхових житлові будинки барачного типу 1950 року побудови та єдиний дев'ятиповерховий панельний житловий будинок серії 1-КГ-480 (буд. № 13)[3].

Установи та заклади[ред. | ред. код]

  • Мостозагін № 2 ВАТ «Мостобуд» (буд. № 8)

Пам'ятники та меморіальні дошки[ред. | ред. код]

  • Пам'ятний знак «Місце наведення залізничного мосту». Розташований на місці зведення у рекордний строк (13 діб) низьководного залізничного мосту через Дніпро силами 14-го та 33-го окремих мостових залізничних батальйонів та мостозагону № 2 під командуванням генерала П. О. Кабанова. 20 листопада 1943 року по цьому мосту пройшли перші військові ешелони. Знак, авторами якого стали скульптор В. Г. Гнєздилов та архітектор В. С. Тофан, виготовлений з чавуну, його висота становить 13,5 м, що символізує 13 діб, які знадобилися для будівництва мосту[3]. Знак відкрили у 1975 році.
  • Меморіал співробітникам Мостозагону № 2, які загинули протягом Другої світової війни при будівництві мостів та переправ (буд. № 7)
  • Анотаційна дошка на честь мостобудівника, керуючого трестом «Мостобуд № 1» І. Ю. Баренбойма (1910–1984), чиїм ім'ям названо вулицю (буд. № 15). На дошці зображена інша робота Баренбойма — Північний міст[3].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Поблизу будинку № 11 зберіглася одна з небагатьох вцілілих гіпсових скульптур епохи соцреалізму — «Футболіст»[3].

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 29 грудня 1984 року № 1116 «Про перейменування та найменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 2831а. Арк. 10–12. [Архівовано з першоджерела 4 листопада 2013.]
  2. а б Широчин, Михайлик, 2019, с. 170.
  3. а б в г Широчин, Михайлик, 2019, с. 171.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]