Вулиця Симоненка (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
вулиця Василя Симоненка
Львів
Місцевість Кульпарків
Район Франківський район
Назва на честь Василь Андрійович Симоненко
Колишні назви
Радянської Конституції
радянського періоду (українською) Радянської Конституції
радянського періоду (російською) Советской Конституции
Загальні відомості
Протяжність 700 м.
Координати початку 49°48′41″ пн. ш. 23°59′21″ сх. д. / 49.811500° пн. ш. 23.989250° сх. д. / 49.811500; 23.989250Координати: 49°48′41″ пн. ш. 23°59′21″ сх. д. / 49.811500° пн. ш. 23.989250° сх. д. / 49.811500; 23.989250
Координати кінця 49°48′18″ пн. ш. 23°59′11″ сх. д. / 49.805222° пн. ш. 23.986556° сх. д. / 49.805222; 23.986556
Поштові індекси 79071
Транспорт
Маршрутні таксі № 44
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Юліану Головінському, Кульпарківському цвинтару
Храми Храм свв. Володимира і Ольги, капличка
Навчальні заклади НВК імені В. Симоненка, ДНЗ ясла-садок № 163
Медичні заклади 2-а міська поліклініка, 4-а стоматологічна поліклініка
Заклади культури бібліотека-філія № 19 ЦБС для дітей
Поштові відділення 79071
Аптеки № 44, «Знахар»
Забудова 5-ти, 6-ти та 9-типоверхові цегляні будинки
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця Василя Симоненка — вулиця у Франківському районі міста Львова, у місцевості Кульпарків. Сполучає магістральні вулиці Володимира Великого та Наукову.

Історія[ред. | ред. код]

У 1960–1970-х роках розпочалася забудова Південного масиву міста Львова, що включав в себе частину колишнього підміського села Кульпарків, приєднаного у 1930-х роках до Львова. У 1977 році проклали вул. Радянської Конституції, перейменовану у 1991-му на пошану поета Василя Симоненка.

В межах, окреслених будинками на вул. Володимира Великого, 50 і 52 та скверу на початку вулиці Симоненка був Кульпарківський цвинтар, ліквідований у 1973 році. Про нього нагадує пам’ятний знак, встановлений на розі вул. Володимира Великого і Симоненка та капличка у сквері.

У неділю, 12 серпня 1990 року, на місці, де тепер розташований храм Володимира і Ольги, відбувся великий мітинг. Із церкви Переображення Господнього прийшли парафіяни з хоругвами, було посвячено камінь під будову храму. Восени 1990 року розпочалася будова церкви-каплички, посвячення якої відбулось у Вербну неділю 1991 року. Iз вересня 1991 року розпочались будівельні роботи основного храму за проектом архітектора Мирона Ведзиловича.

22 грудня 1996 року відбулося відкриття і освячення храму.[1]

Назва[ред. | ред. код]

Вулиця названа на честь українського поета і журналіста, шістдесятника Василя Симоненка.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Церква св. Володимира і Ольги, вул. Симоненка
  • У семиповерховій будівлі під № 4 знаходиться Комунальна 2-а міська поліклініка міста Львова[2], що містить травматологічний пункт та комунальну аптеку № 44.
  • № 3. — аптека «Знахар».
  • № 5-А. — Храм Святих Володимира і Ольги УГКЦ, найбільша сучасна культова споруда міста.
  • № 6а. — комунальна 4-а стоматологічна поліклініка міста Львова.[3]
  • № 10. — бібліотека-філія № 19 централізованої бібліотечної системи для дітей.
  • № 10а. — львівський навчально-виховний комплекс імені Василя Симоненка з поглибленим вивченням німецької мови «Cпеціалізована школа І ступеня — гімназія».[4]
  • № 16. — львівський дошкільний навчальний заклад ясла-садок № 163 Львівської міської ради.[5]

Центром відпочинкової зони у мікрорайоні є невелике озеро, що розташовано навпроти школи, між щільною забудовою. В теплу пору року озері навіть плаває пара лебедів. Не зважаючи на його скромні розміри, на озері часто можна зустріти рибалок. Зі слів місцевих мешканців в різні роки сюди запускали коропів, карасів, щук, амурів. У жовтні-листопаді 2013 року за кошти Франківської районної адміністрації було почищено плесо озера, сформовано береги, встановлено 10 лавочок та смітники.

Пам'ятник Юліанові Головінському у Львові

12 жовтня 2014 року на площі навпроти церкви Володимира і Ольги було відкрито пам'ятник борцю за незалежність України, командиру УВО та ОУН Юліану Головінському. Пам’ятник виготовлений з житомирського граніту. Скульптор — заслужений художник України Любомир Яремчук, архітектор — Василь Каменщик.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]