Вулиця Героїв УПА (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Героїв УПА
Львів
Житловий будинок по вулиці Героїв УПА, 53
Житловий будинок по вулиці Героїв УПА, 53
Місцевість Новий Світ
Район Франківський район
Назва на честь Української повстанської армії
Колишні назви
Цментарна бічна, Піллєрівка, Польна, Львівських Дітей, Тургенівська, Гінденбургштрассе, Львівських Дітей, Тургенєва
польського періоду (польською) Cmentarna boczna, Pillerówka, Polna, Lwowskich Dzieci
радянського періоду (українською) Львівських Дітей, Тургенєва
радянського періоду (російською) Львовских Детей, Тургенева
Загальні відомості
Протяжність 1400 м
Координати початку 49°50′07″ пн. ш. 24°00′18″ сх. д. / 49.8353528° пн. ш. 24.0051917° сх. д. / 49.8353528; 24.0051917
Координати кінця 49°49′41″ пн. ш. 23°59′24″ сх. д. / 49.8281139° пн. ш. 23.9901500° сх. д. / 49.8281139; 23.9901500
Поштові індекси 79018, 79041[1]
Транспорт
Автобуси № 2А[2]
Тролейбуси № 2,9[3]
Маршрутні таксі № 7,33,38
Зупинки громадського транспорту площа Люблінської унії, вулиця Смаль-Стоцького, вулиця Героїв УПА
Рух односторонній (від центру міста)
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи Генеральне Консульство Республіки Білорусь у Львові
Медичні заклади Медичний центр «Лор & краса»
Забудова польський (1930-х років) та радянський (1950-1970-х років) конструктивізм.
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Героїв УПА (Львів) на Вікісховищі

Ву́лиця Геро́їв УПА́ — одна з магістральних вулиць у Франківському районі Львова, в історичній місцевості Новий Світ. Сполучає вулиці Бандери та Кульпарківську, проходить паралельно до вулиць Антоновича, Городоцької та Федьковича.

Назви[ред. | ред. код]

  • до 1870 року — вулиця Цвинтарна бічна, оскільки пролягала недалеко від Городоцького цвинтару та Піллєрівка, на честь львівських видавців XIX століття Піллерів.
  • 1871-1919 — вулиця Польна.
  • 1919-1940 — вулиця Львівських Дітей, на честь молодих львів'ян, які загинули під час першої світової війни.
  • 1940-1941 — вулиця Тургенівська, на честь російського письменника XIX століття Івана Тургенева.
  • 1941-1943 — вулиця Львівських Дітей.
  • 1943-липень 1944 — Гінденбургштрассе, на честь німецького воєначальника Пауля фон Гінденбурга.
  • липень-грудень 1944 — вулиця Львівських Дітей.
  • грудень 1944—квітень 2008 — вулиця Тургенева,[4] на честь російського письменника XIX століття Івана Тургенева[5]
  • від 17 квітня 2008 — вулиця Героїв УПА, на честь героїв Української Повстанської Армії.[6] За рішення про перейменування вулиці проголосували 69 з 90 депутатів львівської міської ради, проти не проголосував ніхто, решта 16 депутатів, що перебували в залі, не взяли участь у голосуванні. Проти такого рішення виступили львівські комуністи. З травня 2008 року місцевий осередок КПУ спільно з представниками партії «Руський блок» розпочав збір підписів серед мешканців вулиці Тургенєва та міста Львова проти цього рішення ЛМР.[7]
  • Консул Російської Федерації у Львові Євгеній Гузєєв назвав це рішення міськради «недружнім кроком по відношенню до Росії».[8][9]

Забудова[ред. | ред. код]

У забудові вулиці присутній модерн, польський і радянський конструктивізм, «сталінки».

№ 23. За Польщі тут була пекарня Фінстера. За радянських часів — Львівські міські електромережі (Радянського району м. Львова), а нині — Франківський район електромереж № 1 Львівських міських електромереж.[10]

№ 25/27. За Польщі тут розміщувалася фабрика електричних ламп Zareg, нині використовується як гуртовий склад продовольчих товарів ВАТ «Львівгуртбакалія».

№ 29. Восьмиповерховий житловий будинок з вбудованими офісними приміщеннями та підземною автостоянкою на 22 паркомісця, збудований компанією «Корпорація КРТ» у 2015-2016 роках.[11] Офісні приміщення орендує низка різнопрофільних організацій, зокрема, медичний центр «Лор & краса»,[12] фінансова компанія «Fin X», студія краси «Permanent» тощо.

№ 33. Офісний центр, збудований ще за радянських часів.

№ 35. Лазня, яка працює у цьому будинку від початку 1960-х років.

№ 70. За Польщі була майстерня фізичних та наукових приладів Шиманського. Нині цієї будівлі не існує, оскільки на місці майстерні збудовано корпус № 8 колишнього Львівського заводу телеграфної апаратури.

№ 72. Колишній головний корпус збанкрутілого Львівського заводу телеграфної апаратури, нині будівля використовується суб'єктами підприємницької діяльності, зокрема, окремі приміщення займають офіс мережі автозаправних комплексів ОККО, медична лабораторія «Унілаб», Почесне генеральне консульство Литовської Республіки у м. Львові і т. д.

№ 73. Головний корпус НВО «Кінескоп», споруджений у 1954 році. Корпуси, колись великого підприємства, займають територію між вулицями Антоновича, Героїв УПА, Залізняка та Кульпарківською, нині використовуються суб'єктами підприємницької діяльності, зокрема, мережа хімчисток «Чисто», магазини-салони «Viessmann», «СІМС»; відділення банку ВТБ, офіс страхової компанії PZU і т. д. В одному з корпусів колишнього заводу Наприкінці листопада 2018 року відкрився черговий маркет мережі «АТБ», вже шістнадцятий за ліком у Львові.[13] Вхід (заїзд) на територію колишнього заводу від вул. Героїв УПА прикрашав мозаїчний рельєф (мозаїка, авторства Володимира Патика). На початку серпня 2019 року її було зруйновано забудовником. На цій території має з’явитися сучасний офісний центр.[14]

№ 74. Шестиповерховий корпус колишнього Львівського заводу телеграфної апаратури, споруджений у 1960-х роках. Біля цього корпусу розташована станція муніціпального велопрокату.[15]

№ 76, 78. Житлові будинки, збудовані у 19521953 роках за проектом Івана Персікова.[16], які початково призначались для інженерів та робітників електролампового заводу (колишній НВО «Кінескоп»). За радянських часів у лівому крилі будинку № 76 працювало ательє мод 1-го розряду «Силует» та дитячий садок, а у правому крилі того ж будинку працювали магазини «Книги» і «Продукти» та кафе. Продуктовий магазин та кафе працюють й понині. Ще наприкінці 1990-х років приміщення, де розташовувався магазин «Книги», було поділене навпіл. У другій половині книжкового магазину відкрився магазин промислових товарів та побутової хімії, котрий поступово «витіснив» з приміщення магазин «Книги». Але його історія не була тривалою. Вже на початку 2000-х років приміщення викупив ПУМБ, де з часом відкрилося відділення № 2 цього банку. За часи незалежності в будинку відкрилися аптеки «Медікор» та «Едельвейс». В будинку № 78 розташоване Почесне Консульство Республіки Білорусь у Львові.[17]

№ 80. Будівля початку 1970-х років, споруджена для потреб їдальні НВО «Кінескоп» та дитячого садочку. Від 1990-х років будівлю займає нічний клуб «Лерой», ресторан «Наутілус» та салон меблів, а до правого крила будівлі прибудовано ресторан «Грейцер». Від 2016 року в приміщенні колишньої їдальні міститься львівський офіс компанії IT Education Academy.[18]

№ 80-А. Двоповерховий будинок, в якому міститься офіс ТзОВ «Барком» (власники ТМ «Родинна ковбаска» та «Хліборія»).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України на сайті Укрпошти
  2. ТЦ "Метро" - Університет
  3. Тролейбуси
  4. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 132
  5. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 64
  6. У Львові вулицю Тургенєва перейменували на вул. Героїв УПА
  7. Кілька тисяч львів'ян підписалися проти перейменування вул. Тургенєва на вул. Героїв УПА
  8. Zaxid.net. Вулицю Тургенєва у Львові перейменували на вул. Героїв УПА. ZAXID.NET. Процитовано 2018-02-15. 
  9. Улицу Тургенева во Львове переименовали в улицу Героев УПА (рос.)
  10. Райони електромереж ЛМЕМ
  11. Житловий будинок з офісними приміщеннями та підземною автостоянкою по вул. Героїв УПА, 29
  12. Офіційний сайт медичного центру
  13. «АТБ»: доступні ціни та суворий контроль якості®
  14. Мельник С. У Львові знищили ще одну мозаїку
  15. Перетворення Львова
  16. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 598. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  17. Почетные консулы Республики Беларусь в Украине (рос.)
  18. Сайт компанії «ITEA»

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вуйцик В., Липка Р. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 148—149.
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 132. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Героїв УПА вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 334-335. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Ілько Лемко Тургенєва — Федьковича // «Львівська Газета» — Львів: 07 грудня 2007. — № 223 (293)
  • Мельник Б. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 29. — ISBN 966-603-115-9.
  • Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 75, 233. — ISBN 978-966-7022-79-2.

Посилання[ред. | ред. код]