Вулиця Київська (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Київська
Львів
Кам'яниці №№ 24—28а
Кам'яниці №№ 24—28а
Місцевість На Байках
Район Франківський
Назва на честь міста Києва
Колишні назви
Байкова, Штандовска бічна, На Байках, Штауфенґассе, Київська
польського періоду (польською) Bajkowa, Sztandowska boczna, Na Bajkach
радянського періоду (українською) На Байках
радянського періоду (російською) На Байках
Загальні відомості
Протяжність 480 м
Координати початку 49°49′56″ пн. ш. 24°00′43″ сх. д. / 49.8324111° пн. ш. 24.0119694° сх. д. / 49.8324111; 24.0119694
Координати кінця 49°50′03″ пн. ш. 24°00′23″ сх. д. / 49.8343222° пн. ш. 24.0064667° сх. д. / 49.8343222; 24.0064667
Поштові індекси 79013[1]
Транспорт
Трамваї № 4, 9[2]
Зупинки громадського транспорту «вул. Київська»[2]
Рух двосторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 24,26,26а,27,28,28а,34[3]
Державні установи Львівська міська рада ветеранів України
Поштові відділення ВПЗ № 13 (вул. Бандери, 24)[1]
Аптеки Аптека № 38, «DS»
Забудова класицизм, сецесія, конструктивізм
Комерція бістро-піцерія «Сіли-З'їли», «Маркет24», «Хлібні історії»
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Київська (Львів) на Вікісховищі

Ву́лиця Ки́ївська — вулиця Франківського району Львова. Сполучає вулиці Чупринки і Антоновича та творює перехрестя з вулицями Єфремова, Коновальця, Русових.

Прилучаються вулиці Глибока, Здоров'я.

Назва[ред. | ред. код]

  • Байкова — до 1863 року, найімовірніше від назви місцевості На Байках, в межах якої вулиця розташовувалась.
  • Штандовска бічна — від 1863 року.
  • На Байках — від 1871 року.
  • Штауфенґассе — з травня 1942 року.
  • На Байках — повернена довоєнна назва у липні 1944 року.
  • Київська — у 1950 році, на честь столиці України міста Києва.[4]

Забудова[ред. | ред. код]

У забудові вулиці Київської переважають архітектурні стилі — класицизм, сецесія, конструктивізм. Декілька будинків є пам'ятками архітектури місцевого значення:[3]

№ 4. За Польщі у цьому будинку містилися магазин канцелярського приладдя Беґляйтера та перукарня Бюргера, за радянських — штаб добровільних народних дружин Радянського району, нині тут Львівська міська рада ветеранів України.

№ 6. За Польщі — готель Манделя «Віденський», від радянських часів тут працює магазин «Хліб-Булки». Нині тут працює салон оперативної поліграфії та фотосалон «Фотоманія».[5]

№ 7. Будинок розташований на розі з вулицею Здоров'я, приміщення першого поверху якого до 1939 року займала кондитерська Бунда та майстерня з ремонту взуття, за радянських часів тут було кафе «Бістро», а нині тут міститься бістро-піцерія «Сіли-З'їли».[6]

№ 8. від радянських часів і майже до середини 2010-х років тут працював магазин «Продукти», від 2013 року — продуктовий магазин № 5 мережі «Близенько».[7]

№ 9. Будинок розташований на розі з вулицею Здоров'я, за Польщі тут була нафтово-технічна спілка «Попенд», за радянських часів — овочевий магазин, пізніше — магазин «Продукти». Нині тут містяться аптечний магазин мережі аптек «DS» та продуктовий магазин «Маркет24».

№ 10. Житловий будинок зведений за проектом Юзефа Авіна у 1926 році. Виконаний у стилі функціоналізму. Фасад має виразний ліпний декор — круглі та овальні рельєфні медальйони. На кожному з 4-х поверхів (окрім першого) розташовувались по одній 3-кімнатній та 4-кімнатній квартирі, що були оснащені санвузлами. У радянські часи квартири на 3-му та 4-му поверхах були розділені.[8] Нині на першому поверсі міститься магазин «Хлібні історії».

№ 11. За польських часів тут розташовувалася папіросна фабрика «Прімус», нині — міське комунальне підприємство ремонтно-будівельне управління № 1.

№ 12. Будинок збудований у 19381939 роках для Ромуальди Ярошевської за проектом архітектора Стефана Мічинського.[9] Нині на першому поверсі будинку міститься магазин «Родинна ковбаска».

№ 15. Чотириповерховий житловий будинок, на першому поверсі якого за Польщі містилося електротехнічне підприємство Смоляни «Мікрофон», за радянських часів — опорний пункт правопорядку, нині тут ресторан «Веселий Роджер» та ломбард «Реверс».

№ 19. Одноповерхова будівля 1970-х років, де від радянських часів міститься магазин «Сантехніка».

№ 21. Триповерхова кам'яниця збудована у 1924 році на замовлення Хелени Глянцер.[10] Перші плани затвердженні 23 вересня 1923 року. Згодом їх дещо змінили, додавши ще один поверх. Нині кам'яниця використовується, як офісний центр, у якому містяться офіс управлінської компанії «Нове місто», агентство нерухомості «Аіса» та низка інших, а також крамниця натуральної косметики та косметологічний кабінет «Бомба шоп».

№ 23. В цьому будинку у 1915-1939 роках діяла аптека Кшижановського «Під святим Яном», нині тут міститься аптека № 38.[11][12]

№ 24,26,28,28а. Житловий будинок збудований у 1926 році за проектом Вітольда Мінкевича у стилі ар деко. Будинок складається з чотирьох секцій, які зміщені відносно осі. Фасад декоровано трикутними сандриками, що розмішуються над вікнами. Балкони мають трикутну форму.[13] Будинки є пам'ятками архітектури місцевого значення № 1602-м, 1602/1-м, 1602/3-м, 1602/4-м.[3] У підвалі будинку № 24 від 1970-х років працює популярний гриль-бар, відомий у народі під назвою «Унітаз», нині — паб «The Unitas».[14]

№ 27. Наріжна чотириповерхова кам'яниця збудована у 19091911 роках за проектом Станіслава Борковського, автором скульптурних композиції був Теобальд Оркасевич.[15] Кам'яниця декорована символами Листопадового повстання, 80-ліття якого тоді відзначалося: булава на шпилі купола та скульптурна група під ним, консолі під еркером, литовська Погоня на аттику. На фасаді з боку вулиці Коновальця можна побачити герби Русі (Архістратиг Михаїл) і Литви (Погоня) та слід від гербового щита, на якому був польський Орел. Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 1602/2-м.[3] На першому поверсі нині містяться офіс туристичної фірми «Тур-Ретур»[16] та приватна нотаріальна контора.[17]

№ 31. За Польщі тут містилися автомобільні гаражі «Байки» Маріана Волака,[18] а від радянських часів тут міститься підстанція № 1 комунального підприємства ЛОР «Львівська станція швидкої медичної допомоги».

№ 34. Будинок збудовано у 1934 році для архітектора Юзефа Йоахіма Тіша, за його власним проектом, в стилі функціоналізму. При будівництві уперше було використано стропи в системі «ISTEG». Ризаліт винесено на мансардний поверх,що підкреслює поворот вулиці та по обидва боки від нього розташовані балкони лоджії. Над вхідними дверима дата зведення будинку, виконана в римських цифрах. Також на дверях збереглись ще рештки автентичного скління. Інтер’єри будинку виконані в стилі ар деко. Вхідний портал декорований поліхроманою керамічною плиткою. Під'їзд будинку декоровано двома керамічними рельєфами — білий зображує динамічну фігуру чоловіка, а червоний — статичну жіночу постать, що розташовані між плиткою. Цією ж плиткою та золотими фризами декорований плафон[19][20] Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 2132-м.[3]

№ 36. Будинок споруджено для Юзефа Йоахіма Тіша у 1930 році. Проект розробляв Максимільян Когут: перший у 1925 році та другий у 1930 році, за яким і розпочали будівництво. За проектом будинок мав мати чотири поверхи, але добудували ще й п'ятий мансардний.[21] За Польщі тут містилася фабрика костельних кадил Курилка.

№ 37. За Польщі тут функціонувала автомеханічна майстерня Кустановича. Нині цієї адреси не існує, а будівля колишньої майстерні використовується як гаражні бокси підстанції № 1 комунального підприємства ЛОР «Львівська станція швидкої медичної допомоги».

№ 39. Триповерхова кам'яниця в якій для вирішення простору вестибюльного приміщення використана керамічна плитка, створена на підприємстві «Брати Мунд».[22]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Львів-13
  2. а б Маршрути громадського транспорту м. Львова
  3. а б в г д Список будинків — пам’яток архітектури м. Львова
  4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 27
  5. Салон оперативної поліграфії Львова
  6. Інформація про заклад харчування
  7. Мережа магазинів «Близенько»
  8. Банцекова А. До питання визначення стилю Ар Деко в архітектурі Львова... — С. 134.
  9. Архітектура Львова, 2008, с. 564
  10. Нетуристичний Львів: будинок Квітки Цісик, площа п’яти кутів та гіпсові королі
  11. Смірнов Ю. Аптеки / Енциклопедія Львова. — т. 1. — С. 76-86.
  12. Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 21.
  13. Банцекова А. До питання визначення стилю Ар Деко в архітектурі Львова... — С. 130.
  14. Інформація про заклад
  15. Архітектура Львова, 2008, с. 495
  16. Інформація про компанію
  17. Приватні нотаріуси
  18. Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 63.
  19. Богданова Ю. Нова архітектура Нового Світу... — С. 20.
  20. Житловий будинок на вул. Київська, 34
  21. Богданова Ю. Нова архітектура Нового світу... — С. 19—20.
  22. Лисенко О. Ю. Архітектура вестибюльної групи приміщень у житлових будинках кінці XIX–початку ХХ століття у Львові як вираження соціальної ідеології... — С. 194.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]