Вігго Мортенсен

Вігго Мортенсен
англ. Viggo Peter Mortensen Jr.
2020 рік
2020 рік
Ім'я при народженні	Вігго Пітер Мортенсен Viggo Peter Mortensen
Народився	20 жовтня 1958(1958-10-20) (67 років) Нью-Йорк, США
Національність	данець
Громадянство	США
Діяльність	кіноактор, фотограф, поет, письменник, співак, композитор, художник, телеактор, кінопродюсер, джазмен, кінорежисер, сценарист, актор
Alma mater	Університет Св. Лаврентіяd і Watertown High Schoold
Роки діяльності	1984 — дотепер
Партія	Демократична партія США
Дружина	Крістін Червенка (1987–1998, розлучені)
Діти	Генрі Блейк Мортенсен
Батьки	Viggo Peter Mortensend  Grace Gamble Atkinsond
Членство	Òmnium Culturald
Провідні ролі	Араґорн
IMDb	ID 0001557
Нагороди та премії
Bodil Honorary Awardd (2015) премія Гільдії кіноакторів США за найкращий акторський склад в ігровому кіно Премія Супутник премія «Доностія» (2020) Golden Boot Awardsd (2007) Sitges Grand Honorary Awardd (2009)
Вігго Мортенсен у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мортенсен.

Ві́гго (Віґґо) Пітер Мо́ртенсен-молодший (англ. Viggo Peter Mortensen Jr., англ. [ˈviːɡoʊ ˈmɔːrtənsən] / дан. [ˈviko ˈmɒːtn̩sn̩]; нар. 20 жовтня 1958(19581020), Нью-Йорк, США) — американський актор театру й кіно данського походження, найбільш відомий своєю роллю Араґорна в кінотрилогії «Володар перснів», екранізації романів англійського письменника Джона Роналда Руела Толкіна. Тричі номінант на премію «Оскар» (2008, 2017, 2019).

Біографія

Народився 20 жовтня 1958 року в Нью-Йорку. Мати Ґрейс Ґембл (до шлюбу Аткінсон), була американкою (померла 2019 р.), а батько, Віґґо Петер Мортенсен старший — данцем (помер 2017 р.); вони зустрілися в Норвегії. Дід актора по материнській лінії походив із Нової Шотландії (Канада), а сім'я його бабусі по материнській лінії була з Нової Англії (США). Родина переїхала до Венесуели, відтак до Данії, і згодом оселилася в Аргентині у провінціях Кордова, Чако й Буенос-Айрес, де він ходив у школу, а батько керував птахофермами та ранчо. Перші десять років життя Віґґо провів у Південній Америці, але в 1969, після розлучення батьків, мати знову повернулася у США. Від батька він успадкував любов до подорожей і хист до мов (говорить іспанською, може порозумітися данською, норвезькою, французькою, італійською).

У школі Віґґо грав у теніс і був капітаном шкільної команди з плавання. У 1980 році він закінчив Університет св. Лоуренса, здобувши науковий ступінь з управління та з іспанської мови. Переїхав у Данію до родичів, але, перепробувавши багато професій, у 1982 році повернувся у США з наміром стати актором. Упродовж двох років відвідував школу акторської майстерності Воррена Робертсона.

Перші десять років акторської кар'єри Мортенсена не можна назвати особливо вдалими, Віґґо рідко з'являвся в касових стрічках, віддаючи перевагу незалежним проєктам, які не приносили ані відомості, ані прибутків.

На прем'єрі «Володар Перснів: Повернення короля», 2003 рік

Поступово Віґґо Мортенсен набув слави актора, що підходить на ролі лиходіїв і занепалих типів, однак самого актора це анітрохи не бентежило, у роботі для нього завжди мали значення три речі: точність у зображенні персонажа, новий досвід і задоволення від самого процесу знімання. До найменшої ролі Мортенсен ставиться серйозно, практично розчиняючись у своєму персонажі. Так, наприклад, для фільму «Ідеальне вбивство» він написав усі картини й жив на горищі, орендованому для зйомок.

Поступово почав зніматися в комерційних проєктах, які принесли акторові популярність. Такі стрічки, як «Денне світло», «Пророцтво» і «Багряний приплив» зробили Мортенсена впізнаваним, на нього звернули увагу критики. Переломним у його кар'єрі став фільм Рідлі Скотта «Солдат Джейн».

Наприкінці 1990-х кінокар'єра Мортенсена невпинно йшла вгору. До того ж Денніс Гоппер допоміг йому організувати власну фотовиставку, а слідом за нею була й перша художня виставка. Віґґо Мортенсен багато часу приділяє живопису, перетворивши свій будинок на художню студію.

Актор Стюард Таунсенд, запрошений на роль Араґорна у трилогії «Володар перснів», покинув знімальний майданчик і Пітер Джексон зателефонував Мортенсену з пропозицією замінити вибулого. Порадившись із сином (адже у випадку згоди їм потрібно було провести нарізно майже рік), Віґґо прийняв пропозицію.

На Міжнародному кінофестивалі у Торонто, 2008 рік

У 2020 році дебютував як режисер у сімейній драмі «Падіння» (англ. Falling). Він також зіграв роль головного героя-гея, на чиїх стосунках із батьком і заснований сюжет цього фільму.

Особисте життя

На Венеційському кінофестивалі, 2009 рік

2010 рік

Мортенсен має подвійне американське та данське громадянство. Він заявляв, що виріс, розмовляючи англійською та іспанською мовами, і іноді відчуває, що, розмовляючи іспанською, він «може краще проникнути в суть справи».

Віґґо Мортенсен був одружений із вокалісткою панк-групи X Крістін (Іксен) Червенкою. Вони познайомилися в 1986 році на зйомках фільму «Порятунок!», одружилися 1987-го, розлучилися 1998 року. 28 січня 1988 в пари народився син Генрі Блейк Мортенсен.

З 2009 року він перебуває у стосунках з іспанською акторкою Аріадною Хіль. Хоча пара проживає в Мадриді, Мортенсен проводить багато часу в Сполучених Штатах, і заявив: «Я громадянин і давній мешканець Сполучених Штатів і прив'язаний до їхніх пейзажів, історії та людей» У нього є власність у Сендпойнті, штат Айдахо, і він проводить там час, коли не знімається у фільмах .

Вільний від творчості час Мортенсен воліє проводити з родиною або на самоті, не беручи участі у «світському житті».

Спорт

Мортенсен висловлював симпатію до асоціативного футболу, хокею з шайбою та бейсболу. Серед його улюблених команд — аргентинський клуб «Сан-Лоренсо де Альмагро», англійська команда «Фулгем», іспанська команда «Реал Мадрид», турецька команда «Бешикташ», а також збірні Аргентини та Данії. Його улюблені футболісти — Дієго Марадона та Ектор «Бамбіно» Вейра. Він є фанатом «Монреаль Канадієнс» і носив футболку «Канадієнс» під своїм костюмом протягом зйомок трилогії «Володар перснів». Він також є фанатом «Нью-Йорк Метс» і в інтерв'ю, присвяченому фільму «Дорога» 2009 року, був помічений в одязі, що вказував на його підтримку команди Австралійської футбольної ліги «Коллінгвуд Магпієс». Під час виступу на «Пізньому шоу з Девідом Леттерманом» він тримав плакат, що підтримував «Нью-Йорк Джаєнтс» з НФЛ.

Підтримка України

У 2024 році з'являвся у футболках з тризубом на низці світових кінофестивалів, зокрема в Глазго та у Карлових Варах. «Ми підтримуємо їх [українців] проти російської агресії, проти людей, які їй потурають в Росії, а особливо за її межами» — сказав актор.

У червні 2024 року за особистим бажанням приїхав до Чернівців, на кінофестиваль Миколайчук Open, де презентував свій фільм «До кінця світу».

Фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1984	с	Джордж Вашингтон	George Washington	лейтенант Лебеф (Епізод: «#1.1»)
1985	ф	Свідок	Witness	Мозес Гохлайтнер
1985	с	У пошуках завтрашнього дня	Search for Tomorrow	Бреґґ (Епізод: «#1.8837»)
1985	с		ABC Afterschool Specials	Тім (Епізод: «High School Narc»)
1987	с	Поліція Маямі	Miami Vice	детектив Едді Трамбулл (Епізод: «Red Tape»)
1987	ф	Порятунок	Salvation!	Джером Стемпл
1987	ф	В'язниця	Prison	Бйорк
1988	ф	Свіжі коні	Fresh Horses	Ґрін
1989	ф	Пастка	Tripwire	Ганс
1990	ф	Техаська різанина бензопилою 3	Leatherface: Texas Chainsaw Massacre III	Текс
1990	ф	Молоді стрільці 2	Young Guns II	Джон Вільям По
1990	ф	Дзеркальна шкіра	The Reflecting Skin	Камерон Дав
1991	ф	Індіанець-утікач	The Indian Runner	Френк Робертс
1992	ф	Рубін Каїра	Ruby Cairo	Джонні Фаро
1993	ф	Точка кипіння	Boiling Point	Ронні
1993	ф	Шлях Карліто	Carlito's Way	Лейлін
1993	ф	Молоді американці	The Young Americans	Карл Фрейзер
1993	ф	Американський якудза	American Yakuza	Нік Дейвіс / Девід Брандт
1994	ф		The Crew	Філліп
1994	ф	Плутанина	Floundering	безпритульний
1994	ф	Євангеліє від Гаррі	Gospel According to Harry	Вес
1995	ф	Буравчик	Gimlet	Hombre
1995	ф	Чорний оксамитовий костюм	Black Velvet Pantsuit	наркоман
1995	ф	Багряний приплив	Crimson Tide	Вепс
1995	ф	Темний полудень	The Passion of Darkly Noon	Клей
1995	ф	Пророцтво	The Prophecy	Люцифер
1996	ф	Альбіно Алігатор	Albino Alligator	Гай Фукард
1996	ф	Денне світло	Daylight	Рой Норд
1996	ф	Портрет леді	The Portrait of a Lady	Каспар Гудвуд
1997	тф	Невловимий	Vanishing Point	Джиммі Ковальські
1997	ф	Солдат Джейн	GI Jane	Джон Джеймс Аргейл
1997	ф	Зброя мого брата	La pistola de mi hermano / My Brother's Gun	Хуаніто
1998	ф	Ідеальне вбивство	A Perfect Murder	Девід Шоу
1998	ф	Психо	Psycho	доктор Сем Луміс
1999	ф	Прогулянка по Місяцю	A Walk on the Moon	Волкер Джером
2000	ф	28 днів	28 Days	Едді Бун
2001	ф	Володар перснів: Братерство персня	The Lord of the Rings: The Fellowship of the Ring	Араґорн
2002	ф	Володар перснів: Дві вежі	The Lord of the Rings: The Two Towers	Араґорн
2002	вг	Володар перснів: Дві вежі	The Lord of the Rings: The Two Towers	Араґорн (озвучення)
2003	ф	Володар перснів: Повернення короля	The Lord of the Rings: The Return of the King	Араґорн
2004	ф	Ідальго	Hidalgo	Френк Гопкінс
2005	ф	Виправдана жорстокість	A History of Violence	Том Столл
2006	ф	Капітан Алатрісте	Alatriste	Діего Алатрісте
2007	ф	Порок на експорт	Eastern Promises	Ніколай
2008	ф	Аппалуза	Appaloosa	Еверет Гітч
2008	ф	Хороший	Good	Джон Гальдер
2009	ф	Дорога	The Road	чоловік
2011	ф	Небезпечний метод	A Dangerous Method	Зигмунд Фрейд
2012	ф	У дорозі	On the Road	Вільям Барроуз
2012	ф	У всіх є план	Everybody Has a Plan	Агустін / Педро
2014	ф	Дволикий січень	The Two Faces of January	Честер
2014	ф	Хауха	Jauja	Гуннар Дінесен
2014	ф	Далеко від людей	Loin des hommes	Дару
2016	ф	Капітан Фантастік	Captain Fantastic	Бен
2018	ф	Зелена книга	Green Book	Тоні Ліп
2020	с	Космос: можливі світи	Cosmos: Possible Worlds	Микола Вавілов (Епізод: «Vavilov»)
2020	ф	Падіння	Falling	Джон Пітерсон
2022	ф	Злочини майбутнього	Crimes of the Future	Сол Тензер
2022	ф	Тринадцять життів	Thirteen Lives	Річард Стентон
2023	ф	Еврика	Eureka	Мерфі
2023	ф	До кінця світу	The Dead Don't Hurt	Гольґер Ольсен

Посилання

• Вігго Мортенсен на сайті IMDb (англ.)