Відья Балан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (грудень 2018)
Відья Балан
бенг. বিদ্যা বালান
Дата народження 1 січня 1979(1979-01-01)[1] (45 років)
Місце народження Palakkad districtd, Керала, Індія
Громадянство  Індія
Релігія індуїзм
Alma mater Мумбайський університет і Коледж святого Ксав'єраd
Професія акторка, модель, кіноакторка, fashion model, телеакторка
Magnum opus Hamari Adhuri Kahanid[2], Tumhari Sulud[3], Urumid[4], Begum Jaand, Kahaanid, Parineetad, Kismat Konnectiond, Paad, Guru[d] і Kalari Vikramand
Нагороди
IMDb ID 1799038
CMNS: Відья Балан у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балан.

Відья Балан (там. வித்யா பாலன், маратхі विद्या बालन, вим. [ɪ [ʋ] ( прослухати); нар.. 1 січня 1978, Оттапалам, округ Палаккад штат Керала, Індія) — індійська кіноакторка, знімається в основному у фільмах на гінді, та модель, володарка декількох десятків номінацій і понад півсотні призів[en] різних індійських кінопремій, переважно в категорії «Найкраща жіноча роль». У 2014 році за внесок в індійський кінематограф отримала урядову нагороду Падма Шрі[5][6].

Життєпис та кар'єра[ред. | ред. код]

Ранній період життя і перший досвід акторської кар'єри[ред. | ред. код]

Відья Балан народилася 1 січня 1978 року в Оттапаламе (штат Керала)[7] в родині бізнесмена П. Р. Балана (нині віце-президент по кадрам телекомунікаційної компанії Digicable)[8] і його дружини Сарасваті Балан[9]. За словами самої Відьї, в її родині спілкуються сумішшю тамільської і малаялам, сама ж вона також володіє гінді, маратхі, бенгальською та англійською мовами[10]. Старша сестра Відьї, Прія Балан, працює у рекламній сфері[11].

Відья виросла в передмісті Мумбая (або районі «Великого Бомбея/Мумбаї») Чембурі, де закінчила Старшу школу Св. Антонія для дівчаток[12][13]. Дівчина з юності мріяла про кар'єру в кіно, надихаючись роботами актрис Шабан Азмі та Мадхурі Дікшит[14].

У 16-річному віці вона отримує першу популярність на акторському терені, виконавши одну з центральних ролей — розумної, але короткозорої та глухої Радхікі Матхур — в популярному ситкомі режисера Екти Капур «Ми вп'ятьох»[15][16]. Режисер Анураг Басу запропонував їй роль у новій мильній опері, однак дівчина відхилила пропозицію, бажаючи зробити кар'єру саме в кіно[17]. Її батьки підтримали її бажання, однак наполягли, щоб вона отримала вищу освіту[18]. За порадою батьків, вона отримала диплом бакалавра в коледжі Св. Ксаверія, а згодом і ступінь магістра соціології в Мумбайському університеті[19][20].

Невдалі спроби і перший успіх в кіно (2000—2003 роки)[ред. | ред. код]

Ще навчаючись в університеті, Відья Балан була обрана на головну роль у фільмі на малаялам Chakram, а трохи пізніше — «підписана» на роботу ще у 12 фільмах. Однак, коли через різні проблеми проект був заморожений[21]. Кінопродюсери, ніяк не очікували такого із зайнятим у головній чоловічій ролі вже знаменитим Моханлалом, звинуватили молоду актрису в привнесення «поганої карми», а також замінили її іншими актрисами в інших запланованих фільмах.

Наступні спроби Відьї відбулись у кіно на другій рідній для неї тамільській мові. У 2001 році вона була обрана на головну роль в картині Н. Лингусами Run[en] (вийшла в 2002 році), однак після перших знятих сцен її замінили Мірою Джасмін[22]. Подібна ситуація сталося і на зйомках фільму Manasellam[en] Равичандрана (2002—2003), де її замінили Трішею Крішнан[23]. Ще один фільм, на зйомки в якому вона підписала угоду, при найближчому розгляді виявився любовною комедією, але актриса, яка відрізняється в житті великою скромністю, сама розірвала контракт. А стрічка на малаялам Kalari Vikraman[en] Діпака Мохана, в якій вона все-таки знялася, через фінансові труднощі студії так і не вийшла на екрани, незважаючи на те, що була завершена майже повністю[24].

В той час, як, на цьому етапі, у Відьї Балан не складалася акторська кар'єра, вона знялася приблизно в шести десятках рекламних роликах та музичних відео, зокрема, з гуртом «Ейфорія» і співачкою Шубхой Мудгал, в більшості своїй поставлених Прадипом Саркаром[25]. Нарешті, у 2003 році вона зіграла у Гоутама Халдера у драмі на бенгалі Bhalo Theko[en], яка стала її першим фільмом, що вийшов у прокат[26]. Виконання нею головної ролі молодої жінки Ананді, що поринає у спогади про своє минуле, дало можливість завоювати Відьї її перший приз — Anandalok Awards (одну з найпрестижніших премій бенгальської кіно) за найкращу жіночу роль[27].

Прорив до Боллівуду (2005—2008)[ред. | ред. код]

Її дебют в кіно на гінді відбувся в 2005 році в музичній драмі Прадіпа Саркара «Ангел кохання» (екранізації однойменного роману[en] Саратчандри Чаттопадхаї про кохання ідеалістки Лаліти та егоїстичного сина фабриканта Шекхара[28]), на головну роль в якій актриса була обрана в результаті напруженого піврічного кастингу[29]. Її виконання ролі Лаліти було захоплено зустрінута критикою, зокрема, Дерек Еллі з журналу Variety назвав втілений Відьєю образ «серцем і душею фільму»[30]. На щорічній церемонії вручення престижних премій Боллівуду Filmfare Awards «Ангел» приніс їй приз в категорії «Найкращий жіночий дебют» і номінацію на титул «Найкращої актриси»[31]. В наступному році Відья Балан також знялася разом з Санджаєм Даттом у комедії Раджкумара Хірані «Братан Мунна 2», виконавши роль радіо-ведучої Джханві, коханої головного героя. У ході підготовки до зйомок вона спілкувалася з ведучими декількох розважальних радіостанцій і спостерігала за їх роботою[32]. Ця її робота також була позитивно оцінена як критиками[33], так і аудиторією, яка принесла фільму-блокбастеру збори приблизно в 1,18 мільярда рупій (близько 18 мільйонів доларів США)[34].

Відья Балан на презентації фільму «Лабіринт» (2007)

У 2007 році Відья активно працювала, знявшись, принаймні, у п'яти кінострічках, які викликали помітну реакцію аудиторії і/або професійної кінокритики. У драмі Мані Ратнама «Гуру» (частково заснованої на біографії бізнес-магната Дгірубгая Амбані) вона зіграла допоміжну роль жінки, яка страждає від розсіяного склерозу. Картина, головні ролі в якій виконували такі зірки, як Мітхун Чакраборті, Абхішек Баччан, Айшварія Рай і Мадхаван, зібрала гарну касу[35]. Про гру Відьї Балан критики відгукнулися, як про «талант, даремно витрачений на мізерну роль»[36][37].

Наступною її роботою була романтична комедія Ніхіла Адвані «Здрастуй, любов!», складається з шести окремих історій. У ній актриса, яка грала роль, втратившої після травми пам'ять, жінки-телерепортера Техзіб Хусейн, грала в парі з Джоном Абрахамом. Фільм провалився в прокаті і був розкритикований критикою, однак до самої гри Відьї кінознавці поставилися позитивно, зокрема, критик порталу Rediff.com Суканья Верма розцінила «перетворення [персонажу] Відьї з впевненої у собі ділової жінки в раниму і безпорадну істоту» як «видатний»[38].

Трилер Видху Винода Чопра «Эклавия: Княжий страж», де вона зіграла роль другого плану, виявився комерційно невдалим, проте був позитивно сприйнятий критикою і обраний для номінації від Індії на «Оскар» 2008 року за найкращий фільм іноземною мовою[39]. У той же час, фільм Саджида Хана «Привіт, малятко!», де Відья Балан зіграла матір-одиначку, отримав непогані збори, але переважно негативні критичні відгуки як у цілому, так і за участі Відьї Балан; Раджив Масанд з CNN-IBN розкритикував її гардероб і макіяж і назвав її «ахилесовою п'ятою» фільму[40][41].

П'ятим і останнім фільмом актриси 2007 року став психологічний трилер «Лабіринт», зрежисований Приядаршаном гінді-ремейк фільму на малаялам «Зламаний замок» 1993 року (у якого існує ще мінімум два попередніх ремейки різними мовами, «Aaptamitra» на каннада і «Chandramukhi» тамільською мовою). Відья зіграла роль страждаючої роздвоєнням особистості Аван Чатурведі, яку в оригінальному фільмі виконала землячка Відьї зі штату Керала, актриса і танцівниця Шобана[42]. Фільм користувався комерційним успіхом, заробивши за сумою світового прокату близько 830 мільйонів рупій (13 мільйонів доларів). У той же час, критикам фільм не сподобався, хоча до гри в ньому актриси вони поставилися більш позитивно, оцінивши її епітетами від «прийнятної» і «приємної»[43] до «чудової»[44]. Цей фільм приніс їй другу номінацію Filmfare Awards в категорії «Найкраща жіноча роль».

Перехід до стабільної успішності (з 2009 року)[ред. | ред. код]

У 2009 році Відья Балан виконала ведучу роль незаміжньої жінки-гінеколога, яка живе з сином-підлітком, хворим прогеріею, у фільмі Р. Балакришнана «Татко». Картина, в якій також грали батько і син Баччани (Амітабх Баччан грав роль хворого підлітка Ауро, а його син — батька Ауро), була добре сприйнята критикою, заробивши в сумі понад 40 номінацій та призів різних інституцій, принісши самій Відьї Балан 7 призів за найкращу жіночу роль (не рахуючи невиграних номінацій) і ставши, на думку критиків, важливим поворотним пунктом в її кар'єрі[45]. Суканья Верма з Rediff.com вже виражала своє схвалення нею в минулому, порівняла гру Відьї c Дімпл Кападіцєю і зазначила, що створений нею стримано-зворушливий образ «вражає своєю грацією і цілісністю»[46]. Колумніст The Times of India Никхат Казми також підкреслив, що вона «зуміла надати рідкісну гідність боллівудському образу матері»[47].

За успіхом цього фільму пішла чорна комедія «Для любові немає причин» (2010, режисерський дебют Абхишека Чаубея), де разом з Відьєю грали Насируддин Шах, Аршад Варсі і Салман Шахід. Персонаж Відьї в цьому фільмі Крішна Верма — одночасно шукачка справедливості і «фатальна жінка», яка манипулює чоловіками через свою сексуальну привабливість. Сама актриса охарактеризувала свою героїню як серйозний відхід від традиційного зображення жінок у кіно[48]. Фільм, як і її виконання (для якого вона спеціально брала уроки місцевого уттар-прадешського діалекту[49]) отримали гучне схвалення критиків. Штатний кінокритик делійського телебачення Анупама Чопра прокоментувала: «Пекучі погляди Відьї Балан здатні пропалити екран, у той час як в її очах таїться трагедія. Вона показала, що може дати величезну фору будь-якій із штампованих „Барбі“, що заполонили зараз Боллівуд, чуттєвість, що може бути ніяк не пов'язана з малоодягненістю»[50]. За роботу в цьому фільмі актриса була номінована на титул найкращої актриси Filmfare Awards «по глядацькому вибору», вигравши аналогічний приз цієї ж премії «вибір критиків» і заробивши паралельно свою другу премію за найкращу ведучну жіночу роль від журналу Screen[51][52].

2011 рік відзначився у фільмографії актриси декількома вагомими ролями. Першим з фільмів став напівбіографічний трилер Раджкумара Гупти «Ніхто не вбивав Джесіку», що вийшов у прокат 7 січня цього ж року. Він заснований на реальному випадку вбивства моделі і офіціантки VIP-ресторану Джесіки Лал сином парламентарія і міністра Ману Шармою, де Відья виконала роль сестри жертви, Сабріни Лал, яка відіграла важливу роль у доведенні справи до суду і вироку винуватцю докори тиску з боку його численних зв'язків в уряді штату і країни. За наполяганням режисера, який вважав, що «Сабріна … зараз відрізняється від себе більше 10 років тому, коли все почалося», Відья не зустрічалася з прототипом свого персонажа, розробляючи його самостійно[53]. Фільм отримав змішані відгуки критики, проте багато з відгуків були згодні один з одним у захопленої оцінки виконання ведучої актриси[54][55]. Ця робота принесла Відьї Балан ще одну номінацію на Filmfare Award за найкращу жіночу роль[56]. Загальні збори фільму склали близько 490 мільйонів рупій (близько 10,8 млн доларів США за середнім курсом 2011 року), що було особливо відзначено в пресі, з урахуванням відсутності в картині ведучої чоловічої ролі[57].

У березні 2011 року творчість Відьї Балан було відзначено ретроспективою її фільмів в Австралії в рамках фестивалю Bollywood and Beyond[58].

Tusshar Kapoor, Vidya Balan and Emraan Hashmi pose for the camera together.
Відья Балан з Тусшаром Капуром і Емраном Хашмі на презентації саундтреку до «Брудного кіно»

Наступною помітною роботою Відьї Балан стало виконання головної ролі в біопікі Екти Капур «Брудне кіно», заснований на історії життя і смерті актриси Сілк Сміти[59], відомої (у формулюванні виконавиці) своєю зухвалістю до безсоромності, що викликає сексуальність"[60]. Відья охарактеризувала цю роль як саму сміливу і зухвалу у своїй кар'єрі, додавши, що роль вимагала від неї як досягти серйозної моральної готовності, так і набрати зайві 12 кілограм ваги[61]. Фільм був зустрінутий захопленими оцінками, включаючи одностайний захват втіленим Відьєю чином, названим рядом критиків кращою роллю актриси[62][63][64]. Роль принесла актрисі Національну кінопремію і Filmfare Award за найкращу жіночу роль.

У 2015 році вона знову знялася в парі з Емраном Хашмі у фільмі «Незакінчений роман». Через рік вона виконала одну з головних ролей у фільмі Te3n і дебютувала в маратхомовному кіно, зігравши Гіту Балі в біографічному фільмі Ekk Albela[65]

На початку 2017 року вийшов фільм Begum Jaan, де Відьї Балан з'явилася в ролі власниці борделю, заробивши позитивну оцінку критиків. У тому ж році відбулася прем'єра Tumhari Sulu, де вона зіграла радіо-діджея. Фільм мав комерційний успіх і приніс їй четверту Filmfare Award за найкращу жіночу роль.

Особисте життя і громадська діяльність[ред. | ред. код]

Відья Балан і Сиддхартх Рой Капур на своєму весіллі в грудні 2012 року

Індійські ЗМІ неодноразово робили припущення про романтичні взаємини Відьї Балан з її партнерами на кінозйомках, які, однак відкидалися самою актрисою[66][67]. Тим не менш, у 2009 році Відья згадала про закінчення до того часу зв'язків з кимось, що дозволив собі коментарі про її вагу. За її власними словами: «Якщо хто важливий для тебе принижує тебе — це може тебе зламати. Той, чия думка мені було завжди важливо, став постійно знаходити в мені недоліки. З часом стало необхідним перервати цей зв'язок». Хоча вона не називала імен, таблоїди припустили, що це був Шахід Капур, партнер Відьї по фільму «Щаслива зірка»[68][69], однак той також спростував їх зв'язок[70].

Даючи в травні 2012 року інтерв'ю агентству Press Trust of India, Відья Балан оголосила, що зустрічається з продюсером і главою UTV Motion Pictures (індійського кіновиробництва The Walt Disney Company) Сиддхартхом Рой Капуром[71]. 14 грудня 2012 року Відья і Сіддхартх одружилися у мумбайському передмісті Бандра[72].

Крім акторського мистецтва Відья володіє навичками музиканта індійської традиції карнатака, а також вивчала танцювальні форми бхаратанатьям і катхак[73].

Свої релігійні погляди Відья Балан оцінила наступним чином: «Я глибоко віруюча людина, яка постійно спілкується з божеством, але я не особливо релігійна в традиційному „організованому“ сенсі». Вона практикує вегетаріанство, і була названа «чуттєвою вегетаріанкою Індії» в опитуваннях, проведених PETA в 2011—2012 роках[74][75], хоча не менше висвітлення в пресі отримали і її проблеми, зокрема, нестійка вага[76][77][78].

Крім зйомок у кіно, Відья Балан є відомою громадською діячкою, що пропагує гуманітарні цінності і бере участь у діяльності благодійних організацій. У березні 2011 року Відья Балан агітувала за участь у заходах, що проводяться Всесвітнім фондом дикої природи «Годині Землі»[79]. Вона також брала участь у кампанії колкатської організації CINI (Child in Need Institute) проти дитячого голоду[80], а у вересні 2012 року відвідала село в Мірзапурі (штат Уттар-Прадеш) у рамках акції просування дитячої освіти і боротьби за наділення правами жінок[81]. За її участь у боротьбі за права жінок, Відья була нагороджена у 2012 році Колкатською торговою палатою премією імені Прабха Кхайтан (Prabha Khaitan Puraskar), ставши наймолодшою лауреаткою цієї нагороди[82]. Пізніше заслуги Відьї Балан також були відзначені урядом Індії, дала їй повноваження свого представника в русі за поліпшення санітарних умов у країні[83]. Нарешті, в серпні 2013 року вона виступила «маршалом» ходи в Нью-Йорку на День незалежності Індії[84], а у вересні цього року — відкривала високотехнологічну освітню платформу для дітей з непривілейованих верств населення в уттар-прадешському селі Тханапур[85].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1995 с Ми вп'ятьох Hum Paanch Радхіка Матхур
2003 ф Bhalo Theko (бенг.) Ананді
2005 ф Ангел кохання Parineeta Лаліта
2006 ф Братан Мунна 2 Lage Raho Munna Bhai радіоведуча Джханві
2006 ф Здрастуй, любов! Salaam-e-Ishq Техзиб Хусейн
2006 ф Еклавія: Княжий страж Eklavya: The Royal Guard Радджо
2007 ф Гуру: Шлях до успіху Guru Міну Дасгупта
2007 ф Привіт, малишка! Heyy Babyy мати дитини Иша Сахні
2007 ф Лабіринт Bhool Bhulaiyaa Авні
2007 ф Коли одного життя мало Om Shanti Om в ролі самої себе в пісні «Deewangi Deewangi»
2008 ф Halla Bol Снеха
2008 ф Щаслива зірка / Поцілунок на удачу Kismat Konnection Прія
2009 ф Татко Paa Відья
2010 ф Для любові немає причин Ishqiya Крішна Верма
2011 ф Ніхто не вбивав Джесіку No One Killed Jessica Сабріна Лал
2011 ф Урумі Urumi (малаял.) Макком / учителька Бхумі
2011 ф Спасибі тобі Thank You Дружина Кішана
2011 ф Порочне коло Dum Maaro Dum пані Каматх (камео)
2011 ф Брудне кіно The Dirty Picture Решма / Сілк Сміта
2012 ф Історія Kahaani Відья Багчі
2012 ф Хочу Ферарі Ferrari Ki Sawaari запрошена зірка в пісні «Mala Jau De»
2013 ф Говорить і показує Бомбей Bombay Talkies в ролі самої себе в пісні «Apna Bombay Talkies»
2013 ф Божевільний Ghanchakkar Ніту Атре
2013 ф Одного разу в Мумбаї. Історія повторюється Once Upon Ay Time In Mumbai Dobaara! камео
2013 ф Махабхарата Mahabharat Драупаді (голос та зовнішність персонажу)
2014 ф Зворотний бік сімейного життя Shaadi Ke Side Effects Тріша
2014 ф Детектив Боббі / Дії Bobby Jasoos Білкіс «Боббі» Ахмед
2015 ф Незакінчений роман / Наша неповна історія Hamari Adhuri Kahaani Васудха Прасад
2016 ф Троє Te3n Саріта Саркар
2016 ф Ekk Albela (мар.) Гіта Балі
2016 ф Kahaani 2: Durga Rani Singh Відья Багчи / Дурга Рані Сінгх
2017 ф Begum Jaan Бегум Джан
2017 ф Tumhari Sulu Сулочана / Сулу

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації
Рік Премія Категорія Фільм Результат Посилання
2006 Filmfare Awards Filmfare Award за найкращу дебютну жіночу роль Ангел любові Перемога [86]
Filmfare Award за кращу жіночу роль Номінація
Премія міжнародної академії кіно Індії Зоряний жіночий дебют року Перемога [87]
Краща жіноча роль Номінація
Zee Cine Awards Кращий жіночий дебют Перемога [88]
Краща жіноча роль Номінація
Producers Guild Film Awards Краща жіноча роль Номінація
Краща дебютна жіноча роль Перемога
2013 Filmfare Awards Filmfare Award за кращу жіночу роль Історія Перемога [89]
Премія міжнародної академії кіно Індії Краща жіноча роль Перемога [90]
People's Choice Awards India Улюблена актриса Номінація
Producers Guild Film Awards Краща жіноча роль Перемога
Lions Gold Awards Улюблена актриса — на думку критиків Перемога
BIG Star Entertainment Awards Найцікавіша актриса Номінація
Найцікавіша актриса в жанрі трилер Номінація
2017 Filmfare Awards Filmfare Award за кращу жіночу роль Kahaani 2: Durga Rani Singh Номінація [91]
2018 Filmfare Awards Filmfare Award за кращу жіночу роль Tumhari Sulu Перемога [92]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ This Is Real Age Of Vidya Balan And Not What Wikipedia Is Saying — 1994.
  2. ↑ https://theworldofmovies.com/hamari-adhuri-kahani-review/
  3. ↑ https://theworldofmovies.com/3-life-lessons-from-tumhari-sulu/
  4. ↑ https://theworldofmovies.com/urumi-movie-review/
  5. ↑ 127 personalities selected for Padma Awards 2013 [Архівовано 19 листопада 2018 у Wayback Machine.] на сайте Newstrack India
  6. ↑ Padma Awards Announced. Press Information Bureau, Ministry of Home Affairs. 25 January, 2014. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 26 січня 2014.
  7. ↑ Vidya Balan celebrates her 31st birthday. Hindustan Times. 31 грудня 2009. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 25 серпня 2010.
  8. ↑ Management team, Digicable. Digicable. Архів оригіналу за 31 травня 2013. Процитовано 20 лютого 2013.
  9. ↑ Bansal, Robin (22 вересня 2012). Over the years: Vidya Balan from geek to haute!. Hindustan Times. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 25 вересня 2012.
  10. ↑ Siddiqui, Rana (16 лютого 2007). `It's a dream come true'. The Hindu. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 9 серпня 2011.
  11. ↑ There's something about Vidya. Hindustan Times. 25 листопада 2006. Архів оригіналу за 11 жовтня 2013. Процитовано 23 вересня 2012.
  12. ↑ Celeb diary: Vidya Balan. Mid Day. 4 лютого 2010. Архів оригіналу за 3 січня 2013. Процитовано 24 травня 2012.
  13. ↑ Davane, Mrugaya (16 червня 2006). Chembur will always be our home. Mid Day. Архів оригіналу за 3 липня 2011. Процитовано 24 травня 2012.
  14. ↑ Madhuri is my inspiration in life: Vidya Balan. IBNLive. 6 січня 2012. Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 13 жовтня 2012.
  15. ↑ Ganguly, Pritwish (22 жовтня 2010). I said no to Ekta: Vidya Balan. The Times of India. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 23 вересня 2012.
  16. ↑ Rohera, Draupadi (25 червня 2010). It could have been George Clooney or a tree. I would have made love to the tree if I had to. The Telegraph. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 19 листопада 2012.
  17. ↑ Bamzai, Kaveree (4 лютого 2010). Return of the native. India Today. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 23 вересня 2012.
  18. ↑ Sanghvi, Vir (17 грудня 2011). Why Vidya Balan rules. Hindustan Times. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 11 січня 2012.
  19. ↑ Sociology was my major subject: Vidya. The Times of India. 9 січня 2011. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 23 серпня 2012.
  20. ↑ Just how educated are our Bollywood heroines?. Rediff. 18 січня 2012. Архів оригіналу за 21 грудня 2015. Процитовано 20 листопада 2012.
  21. ↑ Kulkarni, Ronjita. Meet the new girl in Saif's life. Rediff. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2007.
  22. ↑ The Vidya magic!. Sify. 7 липня 2005. Архів оригіналу за 22 грудня 2013. Процитовано 23 листопада 2006.
  23. ↑ When Vidya Balan was kicked out. The Times of India. 7 липня 2005. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 23 березня 2012.
  24. ↑ Kalari Vikraman from Jail. Vellinakshatram[en]. 5 січня 2003.
  25. ↑ Stand-out act four not-so-new newcomers have found critical acclaim in breakthrough roles this year. Now all they need is stardom. India Today. 18 липня 2005. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 23 вересня 2012.
  26. ↑ Love for Bengal: A mystery in Vidya Balan's life. The Indian Express. 18 липня 2011. Архів оригіналу за 8 березня 2020. Процитовано 24 жовтня 2013.
  27. ↑ I feel I was Bengali in my last life: Vidya Balan. Hindustan Times. 1 лютого 2008. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 23 березня 2012.
  28. ↑ Gupta, Pratim D. (10 червня 2005). Parineeta breathes Bengal among the tulips. The Telegraph. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 9 серпня 2011.
  29. ↑ Small people with big egos, not for me!. Bollywood Hungama. 1 січня 2009. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 20 листопада 2012.
  30. ↑ Elley, Derek (7 лютого 2006). Parineeta: Film review. Variety. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 27 жовтня 2007.
  31. ↑ Vidya Balan: Awards & nominations. Bollywood Hungama. Архів оригіналу за 9 квітня 2010. Процитовано 23 липня 2010.
  32. ↑ Siddiqui, Rana (1 вересня 2006). The grace of Munnabhai. The Hindu. Архів оригіналу за 1 жовтня 2007. Процитовано 20 квітня 2007.
  33. ↑ Masand, Rajeev. Masand's verdict: Lage Raho Munnabhai. IBNLive. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 7 липня 2011.
  34. ↑ Box office 2006. BoxOfficeIndia. Архів оригіналу за 21 січня 2008. Процитовано 9 січня 2008. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)
  35. ↑ Box office 2007. BoxOfficeIndia. Архів оригіналу за 15 січня 2008. Процитовано 9 січня 2008. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)
  36. ↑ Mohamed, Khalid (12 січня 2007). Guru: Good value for Mani. Hindustan Times. Архів оригіналу за 14 січня 2012. Процитовано 6 липня 2011.
  37. ↑ Sen, Raja (12 січня 2007). Watch Guru for the actors. Rediff. Архів оригіналу за 23 січня 2011. Процитовано 6 липня 2011.
  38. ↑ Verma, Sukanya (26 січня 2007). Salaam-e-Ishq: Stars shine in mediocre film. Rediff. Архів оригіналу за 8 березня 2019. Процитовано 2 травня 2007.
  39. ↑ Dasgupta, Priyanka (26 вересня 2007). Eklavya sent to Oscars. The Times of India. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 13 жовтня 2012.
  40. ↑ Masand, Rajeev. Masand's verdict: Heyy Babyy. IBNLive. Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 9 січня 2012.
  41. ↑ Namrata Joshi. Popcorny: Best of the worst : [англ.] // Outlook. — 2008. — 3 March. — P. 66−68.
  42. ↑ Who's who in Bhool Bhulaiyaa. Rediff. 11 жовтня 2007. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 15 жовтня 2012.
  43. ↑ Mohamed, Khalid (12 жовтня 2007). Review: Bhool Bhulaiya. Hindustan Times. Архів оригіналу за 25 жовтня 2013. Процитовано 15 жовтня 2012.
  44. ↑ Adarsh, Taran. Bhool Bhulaiyaa review. Bollywood Hungama. Архів оригіналу за 25 листопада 2012. Процитовано 9 січня 2012.
  45. ↑ Kazmi, Nikhat (3 грудня 2009). Vidya Balan: Raring to go!. The Times of India. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 25 серпня 2010.
  46. ↑ Verma, Sukanya (4 грудня 2009). Watch Paa for Auro. Rediff. Архів оригіналу за 10 квітня 2010. Процитовано 25 серпня 2010.
  47. ↑ Kazmi, Nikhat (3 грудня 2009). Review: Paa. The Times of India. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 25 серпня 2010.
  48. ↑ Vidya Balan in never seen before role in 'Ishqiya'. The Hindu. 26 січня 2010. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 16 жовтня 2012.
  49. ↑ Vidya Balan takes acting lessons from Naseer. Daily News and Analysis. 29 вересня 2008. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 16 жовтня 2012.
  50. ↑ Chopra, Anupama (29 січня 2010). Review : Ishqiya. NDTV. Архів оригіналу за 4 жовтня 2011. Процитовано 9 січня 2011.
  51. ↑ Vidya Balan — Awards. Bollywood Hungama. Архів оригіналу за 29 січня 2012. Процитовано 25 серпня 2010.
  52. ↑ National Awards: Vidya Balan gets best actress for 'The Dirty Picture'. IBNLive. Архів оригіналу за 7 грудня 2013. Процитовано 30 вересня 2012.
  53. ↑ Devi Dundoo, Sangeetha (25 грудня 2010). Take Two. The Hindu. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 11 січня 2012.
  54. ↑ Kamath, Sudhish (29 січня 2012). The sledgehammer wants to be subtle. The Hindu. Архів оригіналу за 11 січня 2011. Процитовано 8 січня 2012.
  55. ↑ Someshwar, Savera (6 січня 2012). Review: No One Killed Jessica could have been better. Rediff. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 8 жовтня 2012.
  56. ↑ Nominations for 57th Idea Filmfare Awards 2011. Bollywood Hungama. 11 січня 2011. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 11 січня 2011.
  57. ↑ Bollywood rediscovered mega hits in 2011. IBNLive. 16 грудня 2011. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 17 грудня 2011.
  58. ↑ Indian film festival in Australia to screen retrospective of Vidya Balan's films. Bollywood Hungama. 15 березня 2011. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 13 березня 2011.
  59. ↑ Kumar, Anuj (9 січня 2011). What an odd one!. The Hindu. Архів оригіналу за 12 січня 2011. Процитовано 9 січня 2011.
  60. ↑ Silk is sexy, desirable, but not sleazy: Vidya. IBNLive. 29 листопада 2011. Архів оригіналу за 25 грудня 2013. Процитовано 3 грудня 2011.
  61. ↑ I gained 12 kilograms for The Dirty Picture: Vidya Balan. Hindustan Times. ANI. 30 листопада 2011. Архів оригіналу за 1 грудня 2011. Процитовано 2 грудня 2011.
  62. ↑ Patcy, N; Dedhia, Sonil (28 лютого 2012). Vidya Balan: I didn't believe I could be so sexy. Rediff. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 17 жовтня 2012.
  63. ↑ Iyer, Meena (5 січня 2012). What's left for Vidya Balan to do in 2012. The Times of India. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 7 січня 2012.
  64. ↑ Bhattacharya, Roshmila (12 квітня 2012). Vidya Balan rules BO with biggest grossing woman-centric films. Hindustan Times. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 23 вересня 2012.
  65. ↑ Alakananda Chatterjee (7 червня 2016). Constantly on the move. The Hindu (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 30 листопада 2017.
  66. ↑ Poor Vidya pays price of link-ups with stars. India Today. 24 травня 2010. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 7 жовтня 2012.
  67. ↑ Vidya happy she is not linked to Arshad. Hindustan Times. 8 листопада 2008. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 11 жовтня 2012.
  68. ↑ Lalwani, Vickey (14 листопада 2009). Vidya opens up on Shahid. The Times of India. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 11 травня 2012. If someone who matters to you takes you down, it can break you. That someone whose approval mattered to me started to constantly find faults with me. At that point of time, it was important to walk away from that relationship.
  69. ↑ Mahadevan, Sneha (25 вересня 2011). W(eig)ht so funny?!. Daily News and Analysis. Архів оригіналу за 10 червня 2014. Процитовано 17 жовтня 2012.
  70. ↑ Shahid Kapoor, uncut. Hindustan Times. 22 червня 2012. Архів оригіналу за 24 червня 2012. Процитовано 11 травня 2012.
  71. ↑ I am dating Siddharth Roy Kapoor: Vidya Balan. IBNLive. 11 травня 2012. Архів оригіналу за 25 грудня 2013. Процитовано 11 травня 2012.
  72. ↑ Prashar, Chandni (14 грудня 2012). Vidya Balan is now Mrs. Siddharth Roy Kapur. NDTV. Архів оригіналу за 14 грудня 2012. Процитовано 14 грудня 2012.
  73. ↑ The right man hasn't come along yet: Vidya Balan. Daily News and Analysis. 9 квітня 2007. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 24 вересня 2012.
  74. ↑ Vyavahare, Renuka (18 січня 2011). Vidya's India's hottest vegetarian. The Times of India. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 24 вересня 2012.
  75. ↑ "Amitabh Bachchan, Vidya Balan named PETA's hottest vegetarian celebrities [Архівовано 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.], " The Indian Express, 3 January 2013.
  76. ↑ Baliga, Shashi (17 березня 2012). It was liberating to be Silk. The Hindu. Архів оригіналу за 20 липня 2012. Процитовано 17 жовтня 2012.
  77. ↑ Vyavahare, Renuka (31 травня 2012). Why should women look like men: Vidya Balan. The Times of India. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 17 жовтня 2012.
  78. ↑ Fat, so? Vidya is living large & loving it. NDTV. 5 червня 2012. Процитовано 18 жовтня 2012.[недоступне посилання з травня 2019]
  79. ↑ Wadhwa, Akash (17 березня 2011). Vidya Balan to promote Earth Hour. The Times of India. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 24 вересня 2012.
  80. ↑ Chatterjee, Chandreyee (29 травня 2012). Canvas to canvass for nutrition cause. The Telegraph. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 24 вересня 2012.
  81. ↑ Udasi, Harshikaa (9 вересня 2012). Doing her bit for society. The Hindu. Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 24 вересня 2012.
  82. ↑ Vidya Balan bags another award, but not for a film!. Daily News and Analysis. 1 червня 2012. Архів оригіналу за 10 червня 2014. Процитовано 24 вересня 2012.
  83. ↑ Chakravorty, Vinayak (6 травня 2012). Celebs with a cause: Vidya Balan is only the latest in a long line of Bollywood stars getting involved in philanthropy. Daily Mail. Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 24 вересня 2012.
  84. ↑ Anna Hazare, Vidya Balan lead biggest India Day parade in United States. The Economic Times. 19 серпня 2013. Архів оригіналу за 31 березня 2015. Процитовано 19 вересня 2013.
  85. ↑ Vidya Balan launches tech-based learning system. Zee News. 23 вересня 2013. Архів оригіналу за 26 вересня 2013. Процитовано 23 вересня 2013.
  86. ↑ 51st Filmfare Awards: Whom are you rooting for?. The Times of India. 24 лютого 2006. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 5 січня 2013.
  87. ↑ Black rules at IIFA awards. Hindustan Times. 17 червня 2006. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 3 січня 2013.
  88. ↑ Zee Cine Awards 2006. Awardsandshows.com. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 26 грудня 2012.
  89. ↑ Filmfare Awards: All the action from the awards night. CNN-IBN. 21 січня 2017. Архів оригіналу за 21 січня 2017. Процитовано 21 січня 2013.
  90. ↑ Ranbir, Vidya bag best actor awards at IIFA. The Hindu. 7 липня 2013. Архів оригіналу за 26 травня 2014. Процитовано 12 грудня 2014.
  91. ↑ 62nd Jio Filmfare Awards 2017 Nominations. Filmfare. 9 січня 2017. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 13 січня 2017.
  92. ↑ All winners of the 63rd Jio Filmfare Awards 2018. Filmfare. 21 січня 2018. Архів оригіналу за 21 січня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
1950-і роки
1960-1970-і роки
1980-1990-і роки

Джая Баччан (1980) • Рекга (1981) • Сміта Патіль (1982) • Падміні Колгапур (1983) • Шабана Азмі (1984) • Шабана Азмі (1985) • Дімпл Кападія (1986) • Не присуджувався (1987) • Не присуджувався (1988) • Рекга (1989) • Шридеві (1990) • Мадгурі Діксит (1991) • Шридеві (1992) • Мадгурі Діксит (1993) • Джугі Чавла (1994) • Мадгурі Діксит (1995) • Каджол (1996) • Каришма Капур (1997) • Мадгурі Діксит (1998) • Каджол (1999)

2000-2010-і роки
2020-і роки
1980-1990-і роки
2000-2010-і роки

Нандіта Дас (2000) • Карина Капур (2001) • Біпаша Басу (2002) • Еша Деол (2003) • Лара Датта / Пріянка Чопра (2004) • Айеша Такіа (2005) • Відья Балан (2006) • Кангана Ранаут (2007) • Діпіка Падуконе (2008) • Асін (2009) • Не присуджувалася (2010) • Сонаксі Сінья (2011) • Парінеті Чопра (2012) • Ілеана Де Круз (2013) • Ванні Капур (2014) • Кріті Санон (2015) • Бгумі Педнекар (2016) • Рітіка Сінгх (2017) • Не присуджувалася (2018)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Відья_Балан&oldid=40567352