Перейти до вмісту

Міла Іванцова

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Міла Іванцова
Міла Іванцова, листопад 2011
ПсевдонімМіла Іванцова
Народилася27 листопада 1960(1960-11-27) (65 років)
Київ
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьписьменниця, педагог, перекладач, журналіст
Сфера роботилітература[1], переклад[1] і журналістика[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська[1] і російська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівукраїнська, російська
Премії«Коронація слова»
Сайт: ivantsova.com.ua
Q: Висловлювання у Вікіцитатах

Іванцо́ва Людми́ла Петрі́вна (нар. 27 листопада 1960) — українська письменниця, перекладачка, журналістка та педагогиня.

Життєпис

[ред. | ред. код]

За освітою викладач французької та російської мов (закінчила Київський педагогічний інститут, нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова), викладала французьку в школі, Ліцеї туризму, Інституті туризму Федерації Профспілок України. Пізніше створила власні курси іноземних мов, потім круто змінила своє життя, зайнявшись нерухомістю, дизайном інтер'єрів, фотографією, а зрештою — літературною творчістю. Вона — авторка оповідань, повістей, статей та віршів, опублікованих в літературних журналах України, Росії, Естонії, Німеччини, Ізраїлю та Нової Зеландії, а також авторка 8 романів, які видано українською та російською мовами. Останні роки займається професійною літературною та громадською діяльністю, перекладами художньої літератури з французької мови.

В лютому 2013 за рейтингом журналу «Фокус» посіла четверте місце серед 30 найуспішніших письменників України.

Співорганізаторка,спільно з Максимів Галиною ,всеукраїнського соціального благодійного проекту «100 книжок для сільської бібліотеки», метою якого є наповнення сільських бібліотек сучасною українською та зарубіжною літературою.

Захоплення

[ред. | ред. код]

Полюбляє саджати дерева та квіти, збирає колекцію старовинних чавунних прасок, полюбляє хенд-мейд.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
Міла Іванцова на Книжковому Арсеналі 2021

Участь в антологіях:

Перевидання:

Переклади з французької мови:

·       «Підземні години»  Дельфін де Віган. — (Київ, Нора-Друк, 2012).[2]

·       «Мрія Елоїзи» Ванесса Канавезі. — (Харків, видавництво Vivat, 2024).

·       «Кайджю-сан. Монстр атакує» Фаб'єн Клавель. — (Харків, видавництво Vivat, 2024).

·       «Попіл лине до неба. Том 1» Нін Горман, Матьє Ґібе. — (Дніпро, видавництво ТАК, 2024).

·       «Попіл лине до неба. Том 2» Нін Горман, Матьє Ґібе. — (Дніпро, видавництво ТАК, 2025).

Публікації в літературних журналах

[ред. | ред. код]
  • 2003, 2004 — Естонія, Таллінн, журнал «Скрепка»;
  • 2007 — Німеччина, журнал «EDITA»;
  • 2007 — Росія, Гатчина, збірка сучасної літератури «Отражение»;
  • 2007, 2008 — Київ, журнал «Золотой век»;
  • 2007 — Київ, журнал «Золота доба»;
  • 2007 — Нова Зеландія, журнал «Наша гавань»;
  • 2008 — Київ, журнал «С тобой»;
  • 2008, 2009 — Ізраїль, журнал «Новый дом»;
  • 2009 — Німеччина, журнал «Edita».

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 4 5 Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Vigan, Delphine de (2012). Pidzemni hodyny: roman = Les heures souterraines. Denʹ Jevropy. Kyïv: Nora-Druk. ISBN 978-966-2961-71-3.
  3. ↑ Золоті письменники України. Нагороджені. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 листопада 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Міла Іванцова
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міла_Іванцова&oldid=47919645